Постанова № 32069999, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14065/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельд» (далі - ТОВ «Вельд») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.04.2012 року №0002582203 про збільшення ТОВ «Вельд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 269 772,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 295 949,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 04.04.2012 року по 05.04.2012 року працівниками «Вельд» було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» (далі - ТОВ «Вельд») з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ "А-Квін" (код за ЄДРПОУ 37507660) за період січень-грудень 2011 року.

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 4 269 772,00 грн. (у тому числі за березень 2011 року на суму 972 962,00 грн.; за квітень 2011 року на суму 844 253,00 грн.; за травень 2011 року на суму 659 616,00 грн.; за червень 2011 року на суму 609 146,00 грн.; за липень 2011 року на суму 672 061,00 грн., за серпень 2011 року на суму 511 734,00 грн.).

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 05.04.2012 р. №123/22-3/31606857, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 р. №0002582203, яким ТОВ «Вельд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 269 772,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 295 949,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За приписами п. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст. 198 та ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як свідчать матеріали даної справи, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Вельд» задекларувало податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 11 700 329,00 грн. За висновками акту перевірки від 05.04.2012 р. №123/22-3/31606857, сума податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 4 269 771,74 грн. була сформована позивачем за рахунок контрагента - ТОВ «А-Квін», згідно з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

З наявних в справі доказів вбачається, що ТОВ «А-Квін» зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 27.01.2011р. за №10701020000042545. Місцезнаходженням даного підприємства є місто Київ, вул. Курганівська, 3, 01014.

За твердженням податкового органу, в ході проведення перевірки було використано інформацію, що міститься в акті від 08.08.2011 року № 1032/23-6/37507660 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «А-Квін» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року та в акті від 11.01.2012 року № 52/23-6/37507660 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «А-Квін» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків - покупцями за період з 01.05.2011 року по 31.08.2011 року. За даними податкових декларацій, що були подані підприємством до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, станом на 08.08.2011 р. фактичне місцезнаходження ТОВ «А-Квін» (01014, М.КИЇВ КУРГАНІВСЬКА, д.3) та його посадових осіб не встановлено. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «А-Квін» відповідно до баз даних ДПІ у Печерському районі м. Києва відсутня.

З метою вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки ТОВ «А-Квін» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 по 30.04.2011 року, службовими особами відділу перевірок приватних, малих, громадських організацій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва було здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу ТОВ «А-Квін» (01014, М.КИЇВ КУРГАНІВСЬКА, д.3), у зв'язку з чим встановлено відсутність юридичної особи за фактичним місцезнаходженням підприємства. З цих підстав було складено акт від 08.08.2011 року № 5487/23-6/37507660 про неможливість вручення вищевказаних документів по причині відсутності даного підприємства за фактичним та юридичним його місцезнаходженням.

Заперечуючи проти вимог даного позову відповідач також посилається на наявність висновку почеркознавчого дослідження податкової звітності ТОВ «А-Квін», проведеного спеціалістом Сектору з техніко-криміналістичного забезпечення роботи Печерського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, де зокрема містяться відомості про те, що підписи від імені гр. ОСОБА_2 в податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «А-Квін» за квітень 2011 року та в додатках 1, 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року виконані не гр. ОСОБА_2, яка являється засновником та директором ТОВ «А-Квін», а іншою невідомою особою.

Крім цього, відповідач зазначає, що під час проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, по причині відсутності (не надання для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.

Сукупність зазначених обставин, на думку відповідача, дає підстави для висновку про порушення ТОВ «А-Квін» вимог п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України, ст.93 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», наслідком чого стало завищення задекларованих ТОВ «Вельд» показників у рядку 10.1 Декларацій „Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг)..." на суму взаємовідносин з ТОВ «А-Квін», а саме: завищення податкового кредиту в загальній сумі 4 269 772,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 972 962,00 грн.; за квітень 2011 року на суму 844 253,00 грн.; за травень 2011 року на суму 659 616,00 грн.; за червень 2011 року на суму 609 146,00 грн.; за липень 2011 року на суму 672 061,00 грн., за серпень 2011 року на суму 511 734,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документа (форму); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, податковий кодекс України встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу), зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, з аналізу діючого законодавства слід зробити висновок, що нормами Податкового кодексу України право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від встановлення періоду виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також від наявності документального підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентами у ланцюгу постачання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість, заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено. Податкові та видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому, на думку колегії суддів, позивачем у періоді, що перевірявся, правомірно було сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «А-Квін».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2012 р. по справі N К/9991/4061/12.

Таким чином, зважаючи на обставини даної справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які підтверджуються наявними в справі доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, слід задовольнити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 25.04.2012 року №0002582203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Повний текст постанови виготовлено - 10.06.13 р.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.