Ухвала суду № 32069834, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/768/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №003832220 та про скасування рішення ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 21 січня 2013 року № 156/10/10-206/834.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Дочірнє підприємство «Ейвон Косметікс Юкрейн» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 березня 2012 року Бориспільською ОДПІ Київської області направлено на адресу позивача запит №363/10/22-2/КТ про надання інформації та її документального підтвердження з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ «Дніпро-Тек» за січень 2011 року.

Як зазначено в зазначеному запиту у зв'язку із встановленими розбіжностями задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань Бориспільська ОДПІ просила позивача надати інформацію та її документальне підтвердження для з»ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій за січень 2011 року з ТОВ «Дніпро-Трек», при цьому відповідач просив надати первинні документи за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «Дніпро-Трек».

Листом від 29 березня 2012 року №101 позивач повідомив Бориспільську ОДПІ про те, що інформація та її документальне підтвердження на запит від 21 березня 2012 року надані не будуть, оскільки у запиті не наведено законних підстав для отримання податкової інформації та відсутнє посилання на порушення конкретних норм податкового законодавства.

У зв'язку із зазначеним, Бориспільською ОДПІ прийнято наказ № 732 від 31 жовтня 2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн».

У період з 1 по 15 листопада 2012 року Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Дніпро-Трек» за період січня 2011 року за результатами якої складено акт від 12 листопада 2012 року №500/22-2/24924140 у якому зазначено порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого було завищено обсяги задекларованого податкового кредиту в сумі 160181,41 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 12 листопада 2012 року №500/22-2/24924140 Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0038032220 від 29 листопада 2012 року яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 160181,41 грн і застосовано фінансову санкцію 1 грн.

Згідно з п.73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Порядок періодичного подання інформації ОДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмових запитом затверджено постановою КМ України від 27 грудня 2010 року №1245.

Колегія суддів погоджується із висновкам суду першої інстанції щодо належного оформлення податковим органом запиту про надання інформації, а також щодо викладених в ньому підстав для витребування інформації.

Як зазначено у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки позивач не надав у встановлений законом строк пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу, податковий орган мав всі правові підстави для проведення перевірки, а тому доводи позивача в цій частині не приймаються судом до уваги як доказ неправомірності прийнятого ДПІ податкового повідомлення-рішення від 29.11.2009 року.

Щодо встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог законодавства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Бориспільською ОДПІ Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» з питань дотримання податкового та валютного законодавства про взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро-Трек» за січень 2011 року, зокрема: завищено обсяги задекларованого податкового кредиту в сумі 160 181,41 грн: за січень 2011 року в сумі 116073,64 грн, за лютий 2011 року у сумі 44 107,77 грн.

За результатами перевірки складено акт №500/22-2/24924140 від 12.11.2012 року.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року №0038032220, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 160 181,41 грн та штрафні (фінансові) санкції на суму 1 грн.

Як вбачається із матеріалів справи позивач займається поставкою косметичної продукції по всій території України безпосередньо покупцям цієї продукції. З метою таких поставок позивач використовує транспортні послуги різних компаній, у т.ч. ТОВ «Дніпро-Трек» з яким укладено договір № 38-04/10 від 01.06.2010 року.

За умовами договору ТОВ « Дніпро-Трек» обслуговує поставки косметичної продукції позивача та завантажує продукцію зі складу ТОВ «Корса», яка надає послуги позивачу із приймання, зберігання, обробки та відвантаження косметичної продукції відповідно до договору від 27.07.2012 року № 29/07/10.

В суді першої інстанції позивачем були надані на дослідження товарно-транспортні накладні, із яких вбачається, що всі поставки ТОВ «Дніпро-Трек» здійснювались зі складу ТОВ «Корса», яке надає послуги позивачу із приймання, зберігання, відвантаження косметичної продукції. Дані про адреси місця доставки продукції зазначались, зокрема, в зазначених товарно-транспортних накладних.

Оплата за послуги, що надавались, здійснювалась шляхом перерахування коштів компанією на рахунок ТОВ «Дніпро-Трек», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

На підтвердження виконання договорів ТОВ «Дніпро-Трек» надало позивачу 50 податкових накладних, які стосуються послуг, які були надані за період з 01 по 31 січня 2011 року.

Всі зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст. 201.1 ПК України, підписані уповноваженою особою ТОВ «Дніпро-Трек» та скріплені печаткою.

На підтвердження приймання-передачі продукції, складались акти приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст. 198 ПК).

Відповідно до частин 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи для надання їм юридичної сили в доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назва підприємства, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам ( пп..2.15, 2.16).

Із пояснень представника відповідача в ході розгляду справи вбачається, що позивач на вимогу податкового органу спочатку не надав документів, які витребувались відповідно до запиту, а після призначення документальної перевірки надав частину документів. На даний час у матеріалах справи знаходяться всі первинні документи, які стосуються договірних відносин позивача та ТОВ «Дніпро-Трек» за перевіряємий період.

Заперечуючи факт здійснення господарської діяльності, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові постався на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт за договором від 01.06.2010 року між позивачем та його контрагентом не є належним доказом надання транспортних послуг, оскільки в актах відсутня необхідна інформація, зокрема інформація щодо місця приймання та видачі товару, розшифровки маршруту, за яким здійснювалось перевезення, дані щодо особи, яка приймала роботи за актом.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Так, як вбачається із товарно-транспортних накладних, поставки товару ТОВ «Дніпро-Трек» здійснювались зі складу ТОВ «Корса» відповідно до договору від 27.07.2012 року щодо надання послуг по прийманню, зберіганню, відвантаженню косметичної продукції.

Посилання відповідача на відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Дніпро-Тре» по ланцюгу постачання, зокрема контрагентів зазначеного товариства, що свідчить про відсутність господарських відносин між даними контрагентами, то колегія суддів не приймає їх до уваги .

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом частин 1 та 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів вважає, що договір № 38-04/10 від 01.06.2010 року, укладений між позивачем та ТОВ «Дніпро-Трек», відповідає всім вимогам законодавства України, направлений на здійснення господарської діяльності, є реальним, що повністю підтверджується зібраними у справі доказами, а отже відсутні підстави вважати його недійсним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що прийняте Бориспільською ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 29.11.2012 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню

Щодо рішення ДПС у Київській області, колегія суддів враховує наступне.

07.12.2012 року ТОВ «Ейвон Косметікс Юкрейн» подало скаргу до ДПС у Київській області на податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0038032220.

21.01.2013 року ДПА у Київській області прийнято рішення № 156/10/10-206/834 про результати розгляду скарги ТОВ «Ейвон Косметікс Юкрейн», яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 29.11.2012 року №0038032220, а скарга без задоволення.

Колегія суддів вважає, що зазначене рішення податкового органу прийнято з помилковим застосуванням норм чинного законодавства, оскільки, як зазначено вище судом, будь-яких порушень законодавства України щодо дійсності правочинів, а також порушень вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності встановлено не було.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ейвон Косметікс Юкрейн» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 29.11.2012 року №0038032220.

Скасувати рішення Державної податкової служби у Київській області від 21.01.2013 року №156/10/10-206/834 про результати розгляду скарги.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 20 червня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.