Ухвала суду № 32069637, 21.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 р. Справа № 128462/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року по справі № 2а-2960/12/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 року Публічне акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007851502 від 12.12.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівський холодокомбінат» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «Львівський холодокомбінат» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, навівши доводи аналогічні викладеним в ній, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідач будучи повідомленим про час та місце розгляду справи явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено зустрічну звірку ПАТ «Львівський холодокомбінат» з питань документального підтвердження господарських відносин із ПП «МКМ -Сервіс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 4010/15-2/01553706 від 01.12.2011 року.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Залізничному районі м.Львова прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 року №0007851502, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 779 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення ПАТ «Львівський холодокомбінат» вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст. 200 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні суми податкового кредиту, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1 779 грн.

Податковий орган вважав, що господарські операції, здійсненні між ПАТ «Львівський холодокомбінат» та ПП «МКМ-Сервіс» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (нагрівач круглий, перетворювач, термоперетворювач, тощо) у розмірі 10 674 грн., в т.ч. ПДВ - 1 779 грн. є нікчемними.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.03.2011 року ПАТ «Львівський холодокомбінат» засобами телекомунікаційного зв'язку подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Декларацію з ПДВ за лютий 2011 року з додатками (вх. № 9001234616). Згідно додатку 5 до Декларації з ПДВ за лютий 2011 року в розділі II (Податковий кредит) зазначено період виписки податкових накладних, що дають право на податковий кредит - лютий 2011 року, обсяг поставки 8 895 грн., сума ПДВ -1 779 грн. Крім цього, ПАТ «Львівський холодокомбінат», відповідно до вимог п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року.

Обгрунтовуючи реальність господарських операцій, здійснених із ПП «МКМ-Сервіс», позивачем надано суду первинні документи: - прихідну накладну; видаткову накладну; рахунок-фактуру; податкову накладну; платіжне доручення; витяг з книги реєстрації доручень; реєстр отриманих податкових накладних; витяг із журналу по рахунку 6312; звіт про розхід запчастин для капітального і поточного ремонтів за березень 2011 року.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до вимог п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складено документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно із п.п.11.1. - 11.6 п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Разом з тим,в матеріалах справи відсутні товаро-транспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення товару до позивача від ПП «МКМ-Сервіс», а відтак підтверджували реальність господарської операції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що представлені позивачем в сукупності первинні документи не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між ним та ПП «МКМ-Сервіс»,а також позивачем не спростовано факту, що у ПП «МКМ - Сервіс» відсутні основні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-яких видів господарської діяльності та трудові ресурси.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ПАТ «Львівський холодокомбінат» не надало доказів, які б підтверджували фактичний характер господарських операцій, здійснених із ПП «МКМ - Сервіс».

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності висновків, викладених податковим органом в Акті перевірки № 4010/15-2/01553706 від 01.12.2011 року та прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0007851502 від 12.12.2011 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року по справі № 2а-2960/12/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 26.06.2013 року

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський