Ухвала суду № 32068394, 12.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 53786/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та Державної податкової адміністрації України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року в справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація України про визнання протиправним та скасування рішення голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 11 січня 2011 року № 182 про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0001492300 від 19 травня 2010 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що в оскаржуваному рішенні не вказано в чому полягає порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, не може бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилання податкового органу на те, що перевірку, за наслідками проведення якої прийнято такі рішення, проведено в порушення наказу ДПА Україи № 350 від 18 серпня 2005 року та № 515 від 03 вересня 2004 року, оскільки ці накази не є законодавчими актами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 182 від 11 січня 2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення форми «В2» № 0001492300 від 19 травня 2010 року.

Зазначену постанову мотивовано тим, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом нижчого рівня, є виключно підстава невідповідності такого рішення вимогам нормативно-правових актів. Допущення порушень локальних актів, якими керується відповідач в організації роботи, є підставою виключно для притягнення посадових осіб органів державної податкової служби до відповідальності. Рішення ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 не містить виклад обставин, за яких був зроблений висновок про порушення п. 7.7.1, п. 7.7.2, п. 7.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області, а також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державною податковою адміністрацією України, подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг вказано, що при проведенні перевірок встановлено порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - рішенням голови Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 182 від 11 січня 2011 року, службовою запискою від 02 грудня 2010 року, актом про результати перевірки організації роботи Державної податкової інспекції у м. Вінниця від 29 грудня 2010 року № 6764/8 та актом службової перевірки щодо визначення кола посадових осіб причетних до проведення перевірок та неправомірного винесення податкових повідомлень-рішень форми «В2», скасованих рішенням Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 822/8 від 14 лютого 2011 року.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 07.05.2010 року № 175/23/00444429, в якому, зокрема, на сторінці 30 зафіксовано, що перевіркою повноти визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року встановлено його заниження у сумі 1126150 грн. Основними причинами від'ємного значення по податку на додану вартість, на думку контролюючого органу, є те, що підприємством включено до складу податкового кредиту попередні оплати постачальникам товарів в розмірі 1784000 грн. та комісійну винагороду в розмірі 1500000 грн.

В акті перевірки (ст. 31 акта) перевіряючими зроблено висновок, що в порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Вінницький міський молочний завод» занижено суму бюджетного відшкодування на суму 1126150 грн. у тому числі: за серпень 2009 року - 739900 грн та за жовтень 2009 року 386250 грн.

В ході перевірки встановлено, що ВАТ «Вінницький міський молочний завод» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, які фактично сплачені постачальниками та які сформували від'ємне значення, однак згідно з податковими деклараціями та додатком № 2 до декларації ВАТ «Вінницький ММЗ» залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1126150 грн не заявлено до бюджетного відшкодування в податкових деклараціях по ПДВ, у тому числі: за серпень 2009 року - 739900 грн та за жовтень 2009 року 386250 грн.

Таким чином, відповідно до даних перевірки та документів наданих ВАТ «Вінницький ММЗ», а саме: платіжних доручень та виписок банку, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ, а також враховуючи, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації) складає 1443274 грн податковим органом зроблено висновок про заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної в результаті перевірки 1126150 грн, у тому числі за серпень 2009 року - 739900 грн та за жовтень 2009 року 386250 грн.

Як вбачається з акта перевірки (с. 32) дане порушення встановлено на підставі аналізу перевіряючими: декларації по ПДВ; оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361,631; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; банківських виписок.

Враховуючи відображені в акті від 07.05.2010 року № 175/23/00444429 планової виїзної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року обставини, ДПІ у місті Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення № 0001492300 від 19.05.2010 року, яким ВАТ «Вінницький міський молочний завод» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1126150 грн., в тому числі за 8 міс. 2009 року в розмірі 739900 грн та за жовтень 2009 року на суму 386250 грн.

Рішенням ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 податкове повідомлення-рішення від 19.05.2010 року № 0001492300 скасовано.

Підставою для скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2010 року № 0001492300 вказано порушення ревізорами інспекторами наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість та порушення наказу ДПА України № 515 від 03.09.2004 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість», а саме: без проведення доперевірочного аналізу, дослідження формування податкового кредиту проводилося лише за допомогою співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів, зустрічні перевірки не проводились та не досліджено надмірну сплату ПДВ до бюджету постачальниками, підтвердження сплати за поставлені товари відбулося до платіжних доручень, які не відповідають залишкам непогашеного податкового кредиту рядка 26 декларації з ПДВ.

Також рішення ДПА у Вінницькій області від 11.01.2011 року № 182 базується на тому, що в порушення п. 7.7.1, п. 7.7.2, п. 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» матеріалами перевірки не доведено факт заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом нижчого рівня, є виключно невідповідність такого рішення нормативно-правовим актам.

Згідно з п. 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 34/5, зареєстрованого 12.04.2005 р. за № 381/10661, нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.10.92 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» держреєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Таким чином порушення вимог наказів Державної податкової адміністрації України № 515 від 03 вересня 2004 року та № 350 від 18 серпня 2005 року, які не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не можуть бути підставою для скасування рішення контролюючого органу нижчого рівня на підставі ст. 55 Податкового кодексу України.

Висновок відповідача про те, що недоведення факту заниження платником бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є порушенням вимог п. 7.7.1, п. 7.7.2, п. 7.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним, оскільки згадані правові норми такого обов'язку платника податків не встановлюють.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Водночас, 12 червня 2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом отримано клопотання Державної податкової служби у Вінницькій області про закриття провадження в даній справі.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, долученому до клопотання Державної податкової служби у Вінницькій області про закриття провадження в даній справі, наявна інформація про припинення юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» у зв'язку з визнанням її банкрутом 20 березня 2012 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження в справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Згідно із ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Таким чином, з огляду на законність та обґрунтованість постанови Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, суд апеляційної інстанції вважає, що таку постанову слід визнати нечинною, а провадження в справі № 2а/0370/1230/11- закрити.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 5 ч. 1 ст. 198, ст. 203, п. 5 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації у Вінницькій області та Державної податкової адміністрації України - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року в справі № 2а/0370/1230/11- визнати нечинною.

Провадження в справі № 2а/0370/1230/11 за позовом відкритого акціонерного товариства «Вінницький міський молочний завод» до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація України про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук