Ухвала суду № 32064655, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Київ К-32216/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову господарського суду Донецької області від 19.03.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 р.

у справі № 7/73а/5006

за позовом державного підприємства «Селидіввугілля»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2007 р. державне підприємство «Селидіввугілля» (далі - позивач, ДП «Селидіввугілля») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012240/3 від 29.01.2007 р.

Постановою господарського суду Донецької області від 19.03.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову господарського суду Донецької області від 19.03.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмові заперечення на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ була проведена виїзна документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 08.06.2005р. по 31.03.2006р., за результатами якої складений акт від 27.07.06р. № 35/23-6-33426253/315 та встановлено порушення позивачем вимог: ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, ненадходження товарів на митну територію України у законодавчо встановлені строки на суму 265 000 доларів США; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме порушено порядок декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та находяться за її межами - неподання у встановлені терміни Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та находяться за її межами станом на 01.07.2005 р., на 01.10.2005 р., на 01.01.2006 р., на 01.04.2006 р.

На підставі зазначеного акту відповідач 29.01.2007 р. прийняв спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012240/3, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції: пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 456 826,72 грн., штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 4 063 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем валютного законодавства базуються на тій обставині, що позивач є наступником прав та обов'язків ДВАТ шахтоуправління «Росія» у правовідносинах по контракту № 480 від 06.11.1997 р. з фірмою «The Euro Partnership Ltd», має юридичне право вимагати виконання зобов'язань за цим контрактом, а тому є особою зобов'язаною нести відповідальність за порушення у сфері ЗЕД, згідно із законодавством.

Суди попередніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з наступного.

Як встановлено судами і підтверджено матеріалами справи, за наслідками реорганізації згідно наказів: Міністерства палива та енергетики України № 96 від 26.02.2003р. «Про реорганізацію ВАТ ДХК «Селидіввугілля» реорганізовано Відкрите акціонерне товариство Державну холдінгову компанію «Селидіввугілля», Міністерства палива та енергетики України від 03.08.2004 р. № 492 «Про створення ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» № 36 від 28.12.2004 р. «Про створення відособлених підрозділів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», Міністерства палива та енергетики України № 237 від 26.05.2005 р. «Про реорганізацію ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»; дочірнє підприємство «Шахта «Росія» відкритого акціонерного товариства Державна холдінгова компанію «Селидіввугілля» поступово реорганізовано таким чином, що новостворене ДП «Селидіввугілля» не є правонаступником прав та обов'язків відособленого підрозділу «Шахта «Росія».

Натомість відособлений підрозділ «Шахта «Росія» був створений у складі ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» тільки у грудні 2004 р. При цьому, будь-яких матеріалів щодо наділення ВП «Шахта «Росія» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» будь якими повноваженнями щодо виконання контракту № 480 від 06.11.1997 р. передачі прав та обов'язків у правовідносинах з фірмою «The Euro Partnership Ltd» від ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» до ВП «Шахта «Росія» матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав вважати, що заборгованість фірми «The Euro Partnership Ltd» перед ДВАТ «Шахта «Росія» по контракту № 480 від 06.11.1997 р. є частиною прав і обов'язків саме пов'язаних з діяльністю ВП «Шахта «Росія» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», оскільки матеріали справи свідчать, що ця заборгованість взагалі не стосується періоду діяльності ВП «Шахта «Росія» у складі ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», і не була передана за розподільчим балансом.

Отже вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є суб'єктом правовідносин щодо виконання контракту №480 від 06.11.1997р., а тому не може нести встановлену законодавством відповідальність за неналежне його виконання.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012240/3 від 29.01.2007 р., вимоги щодо його скасування були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області - відхилити.

Постанову господарського суду Донецької області від 19.03.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 р. у справі № 7/73а/5006 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді (підпис) І. О. БухтіяроваПомічник судді (підпис) М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська