Ухвала суду № 32064528, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/46060/11

№ К/9991/46060/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2а-18725/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, у задоволенні позовних вимог відмолено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було утримано та перераховано до бюджету податок з доходу іноземних юридичних осіб з порушенням строку сплати на 53 дні, а уточнення розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб позивачем до податкового органу не подавалися.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування попередніх рішень та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на доход іноземних юридичних осіб з джерелом походження з України та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.11.2010 № 369/23-504-34817577, про порушення ТОВ «ІЗІ СОФТ» норм пункту 13.2 статті 13, пункту 16.13 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), а саме: несвоєчасне утримання та сплата податку з доходу іноземних юридичних осіб в сумі 12109,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 19.11.2010 № 0000262202/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24218,00 грн. ( в тому числі 0 грн. за основним платежем та 24218,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У судовому процесі встановлено, що 17.03.2010 між позивачем та юридичною особою-нерезедентом фірмою «Sys Xnet Ltd» (Ірландія) укладений договір про надання інформаційних та консультаційних послуг для проведення банківських операцій у відповідність до стандарту індустрії платіжних карток PSI DSS. На виконання договору за проведення аналізу невідповідностей комп'ютерної програми до стандартів PSI DSS позивач 04.12.2009 виплатив фірмі «Sys Xnet Ltd» 5680 євро (еквівалент 68488,00 грн.) , а фактична сплата до бюджету утриманого податку була здійснена 26.01.2010, тобто із затримкою сплати на 53 дні.

Відповідно до пункту 13.2. статті 13 Закону № 334/94-ВР резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Абзацом 1 пункту 16.13 ст. 16 Закону № 334/94-ВР встановлено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Застосовуючи вищенаведені правові норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що нормами Закону № 334/94-ВР чітко передбачений обов`язок резидента України, при виплаті доходу з джерелом його походження з України на користь нерезидента утримати та сплатити податок під час виплати доходу. Оскільки податок, утриманий із виплаченого нерезиденту доходу, перерахований позивачем до бюджету із затримкою на 53 дні, ДПІ було правомірно застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24218,00 грн. відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на правильне встановлення судами обставин справи та їх правильну юридичну оцінку доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не знаходять підтвердження доказами у справі.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко