ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2013 року м. Київ К-40982/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Лосєва А.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року
у справі № 2-а-9482/08/1570
за позовом Дочірнього підприємства Компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) Компанії «Мегатранс»
до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) Компанія «Мегатранс» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000402300/0 від 10 квітня 2008 року, № 0000402300/1 від 25 квітня 2008 року та № 0000402300/2 від 04 червня 2008 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, позов задоволено частково. Скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000402300/0 від 10 квітня 2008 року, № 0000402300/1 від 25 квітня 2008 року та № 0000402300/2 від 04 червня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Біляївському районі Одеської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову комплексну перевірку ДП Компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) Компанії «Мегатранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт № 300/23/30267073 від 31 березня 2008 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402300/0 від 10 квітня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 117 347,50 грн. (88 000,00 грн. - основний платіж, 29 347,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000402300/1 від 25 квітня 2008 року та № 0000402300/2 від 04 червня 2008 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості бухгалтерських та аудиторських послуг, консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління, а також послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування з підстав їх непов'язаності з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності ДП Компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) Компанії «Мегатранс».
Крім того, судами встановлено, що між позивачем, Приватним підприємцем ОСОБА_4, Приватним підприємцем ОСОБА_5 та Приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено ряд договорів про надання бухгалтерських та аудиторських послуг, а також консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління.
Також, між позивачем та Дочірнім підприємством «Палма Груп Менеджмент» укладено договір № 4 від 03 січня 2007 року про надання послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування.
Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт, а оплата - належним чином оформленими платіжними дорученнями.
При цьому судовими інстанціями встановлено, що необхідність укладання спірних договорів обумовлена недостатньою кількістю на підприємстві позивача штатних спеціалістів з ведення бухгалтерського обліку, а також відсутністю спеціалістів з кадрових питань.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в охоплений перевіркою період вартості бухгалтерських та аудиторських послуг, консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління, а також послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування з огляду на їх придбання для подальшого використання в межах власної господарської діяльності ДП Компанії «Палма Груп С.А.» (Швейцарія) Компанії «Мегатранс», а також підтвердження належним чином оформленими первинними та платіжними документами.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Лосєв А.М.
Судове рішення № 32064259, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-9482/08/1570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: