Постанова № 32064261, 18.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2013 р. м. Київ К/9991/14631/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Лосєва А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року

у справі № 2а-424/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень № 0004832305 від 04 липня 2008 року, № 0004762305 від 04 липня 2008 року, № 0005322305 від 21 липня 2008 року, № 0005402305 від 24 липня 2008 року, № 0007632305 від 29 вересня 2008 року, № 0007772305 від 03 жовтня 2008 року, № 0008702305 від 28 жовтня 2008 року, № 0009032305 від 06 листопада 2008 року, № 0009912305 від 26 листопада 2008 року, № 0009962305 від 27 листопада 2008 року, № 0010672305 від 22 грудня 2008 року, № 0010042305 від 23 грудня 2008 року, № 0005012305 від 25 травня 2009 року, № 0003192305 від 10 квітня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зобов'язаний був з 01 січня 2007 року в господарській діяльності використовувати виключно фіскалізовані гральні автомати.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Дніпро-Вікторія» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення № 0004832305 від 04 липня 2008 року, № 0004762305 від 04 липня 2008 року, № 0005322305 від 21 липня 2008 року, № 0005402305 від 24 липня 2008 року, № 0007632305 від 29 вересня 2008 року, № 0007772305 від 03 жовтня 2008 року, № 0008702305 від 28 жовтня 2008 року, № 0009032305 від 06 листопада 2008 року, № 0009912305 від 26 листопада 2008 року, № 0009962305 від 27 листопада 2008 року, № 0010672305 від 22 грудня 2008 року, № 0010042305 від 23 грудня 2008 року, № 0005012305 від 25 травня 2009 року, № 0003192305 від 10 квітня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами державної податкової служби за місцем здійснення діяльності ТОВ «Дніпро-Вікторія» проведено перевірки залів гральних автоматів, що належать позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами яких складено акти № 26540551/2305/30407788 від 18 червня 2008 року, № 26540541/2305/30407788 від 25 червня 2008 року, № 26540542/2305/30407788 від 18 червня 2008 року, № 26540616/2305/30407788 від 06 червня 2008 року, № 0854/26/54/23/30407788 від 16 вересня 2008 року, № 0868/26/54/23/30407788 від 19 вересня 2008 року, № 0994/26/54/23/30407788 від 16 жовтня 2008 року, № 1040/26/54/23/30407788 від 13 жовтня 2008 року, № 1157/26/54/23/30407788 від 14 листопада 2008 року, № 1162/26/54/23/30407788 від 17 листопада 2008 року, № 1248/26/54/23/30407788 від 07 грудня 2008 року, № 1170/26/54/23/30407788 від 20 жовтня 2008 року, № 0618/26/54/23/30407788 від 03 травня 2009 року, № 1287/26/54/23/30407788 від 27 листопада 2008 року.

На підставі зазначених актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0004832305 від 04 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8 460,00 грн., № 0004762305 від 04 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 760,00 грн., № 0005322305 від 21 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 200,00 грн., № 0005402305 від 24 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 440,00 грн., № 0007632305 від 29 вересня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 720,00 грн., № 0007772305 від 03 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 100,00 грн., № 0008702305 від 28 жовтня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 360,00 грн., № 0009032305 від 06 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 760,00 грн., № 0009912305 від 26 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 760,00 грн., № 0009962305 від 27 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн., № 0010672305 від 22 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 080,00 грн., № 0010042305 від 23 грудня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 020,00 грн., № 0005012305 від 25 травня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 700,00 грн., № 0003192305 від 10 квітня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 860,00 грн.

Перевірками встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» з тими гральними автоматами, які використовувались позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Проте, з висновками судів як першої інстанції, так і апеляційної інстанції погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що 01 липня 2008 року держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Отже, до 01 липня 2008 року у позивача була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР в частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Проте, з 01 липня 2008 року він був зобов'язаний у своїй господарській діяльності використовувати виключно фіскалізовані гральні автомати.

Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Скасувати рішення № 0004832305 від 04 липня 2008 року, № 0004762305 від 04 липня 2008 року, № 0005322305 від 21 липня 2008 року, № 0005402305 від 24 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Лосєв А.М.