Постанова № 32060319, 18.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2013 року 10:55 № 826/6014/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Сюйва І.В. (довіреність від 30.01.2013 р. № 30/01)

від відповідача - Чарковська Л.М. (довіреність від 21.06.2012 р. № 2792/9/10-006)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВАМ ТРЕЙД»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПСтретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 № 0000702210 та № 0000712210,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВАМ ТРЕЙД» (попередня назва - ТОВ «Чистий Світ-К») з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 р.:

- № 0000702210, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 338 000 грн. за основним платежем та на 169 000 грн. за штрафними санкціями,

- № 0000712210, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 388 700 грн. за основним платежем.

Позивач по суті зазначає, що висновки ДПІ ґрунтуються на безтоварності спірних операцій та фіктивність правочину, вчиненого з контрагентом позивача (третьою особою), висновок щодо чого, у свою чергу, ґрунтується на відсутності у контрагента відповідних ресурсів для здійснення спірних операцій.

У той же час, як зазначає позивач, на запит ДПІ було надано договір, додатки до нього, видаткові та податкові накладні, акти приймання-передачі, відповідно до яких, як зазначає позивач, у грудні 2011 року йому було поставлено сою в кількості 600 тон, яка була надалі експортована Комісіонером (ТОВ «Агроінвест СК»). Зазначене, на думку позивача, підтверджує, що позивач не укладав фіктивних правочинів та не приховує жодних взаємовідносин із своїми контрагентами.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає правомірними висновки акту перевірки та просить у задоволенні позову відмовити.

Копії ухвали судді про відкриття провадження у справі, про залучення контрагента до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача та про призначення дати судового розгляду справи, направлена за адресою третьої особи, яка визначена в ЄДР. Згідно відомостей Укрпошти, поштове повідомлення вручене 27.05.13 р.

Відповідно до зазначеної ухвали суду у третьої особи (контрагента позивача за спірними операціями) витребувано: договори складського зберігання укладених з Херсонським морським торгівельним портом; сертифікати; відомості щодо довіреностей на отримання матеріальних цінностей; реєстри накладних складу; складські квитанції, свідоцтва; товарно-транспортні накладні; докази наявності транспортних засобів для здійснення спірних операцій.

Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, матеріалів на підтвердження взаємовідносин з позивачем не надала, поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого, а також з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Чистий Світ-К», нова назва - ТОВ «СВАМ ТРЕЙД» (код з ЄДР 30369774; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Німанська, 10-А, офіс 11) повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. та податку на додану вартість за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. при взаємовідносинах з ТОВ «Грейн Експо» (код з ЄДР 37680805; адреса: 65069, м. Одеса, Суворовський район, вул. Л. Українки, 45, квартира 53).

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2012 р. № 1026/22-10/30369774 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки у період, який перевірявся, позивач був зареєстрований платником ПДВ, а на податковий облік був взятий 25.03.1999 р.

Під час перевірки у перевіряємому періоді виявлено взаємовідносини з СГ, який має ознаки фіктивності, а саме з ТОВ «Грейн Експо».

В контексті наведеного зазначається, що до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від ДПІ у Суворовському районі м. Одеси надійшов акт № 72/23-1/376680805 від 27.03.2012 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Грейн Експо» щодо взаємовідносин із низкою підприємств-постачальників та щодо подальшої реалізації (стор. 5 Акту перевірки).

Зазначається, що контрагентом позивача сформовано сумнівний податковий кредит за відносинами із зазначеними постачальниками (ПП «Тісона», ТОВ «Кваркон», ПП «Агро-Прод-Транс», ПП «Ірел», ТОВ «Рофф», ПП «Лотіан»).

Відносно цих підприємств ДПІ за місцем реєстрації цих підприємств отримано акти про неможливість проведення зустрічних звірок по цим підприємствам. Згідно із цими актами встановлено відсутність підприємств за місцезнаходженням, ненадання документів на підтвердження реальності господарської діяльності та відсутність основних засобів, виробничих потужностей та ресурсів для здійснення діяльності, недекларування у податковій звітності проведення господарських операцій, що відносно кожного з наведених підприємств деталізовано на стор. 6-12 Акту перевірки.

Виходячи з того, що у контрагента позивача контрагентами-постачальниками є підприємства, які мають ознаки фіктивності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації, перевіркою позивача встановлено відсутність об'єктів оподаткування. Зазначається про фіктивність правочинів між позивачем та контрагентом, вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались правочинами. Вказується на не підтвердження наявності поставок від зазначених підприємств до контрагента позивача (третьої особи).

Додатково зазначається, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На стор. 17 Акту перевірки зазначається про не підтвердження поставок від третьої особи до позивача, у зв'язку з чим ДПІ прийшла до висновку про заниження податку на прибуток на 388 700 грн. за 2-4 кв. 2011 р.

Наведений висновок зроблений з урахуванням змісту договору від 26.09.2011 р. № 26093, підписаному між позивачем (покупцем) з ТОВ «Грейн Експо» (продавець).

Згідно умов зазначеного договору, як зазначається в Акті перевірки та встановлено під час розгляду справи, продавець передає у власність позивача товар.

Відповідно до додатку № 1, предметом поставки є соя, українського походження, врожаю 2011 року, насипом.

Кількість - 600 тон. Ціна за тону товару - 3380 грн. з ПДВ. Загальна вартість 2 028 000 грн. з ПДВ - 338 000 грн.

Поставка здійснюється до 31.12.2011 р. на умовах EXW - Херсонський морський торгівельний порт на квоту ТОВ «Агроінвест СК» (комісіонер по відношенню до позивача (комітента) за договором К20926 від 26.09.2011 р. щодо організації експортних поставок). Оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки.

Як встановлено під час перевірки за договором позивачу видано видаткові накладні на 2 028 000 грн. з ПДВ: від 08.12.2011 р., від 10.12.2011 р., від 14.12.2011 р., від 17.12.2011 р., кожна на суму 507 000 грн. з ПДВ 84500 грн. щодо передачі по кожній 150 т. сої.

Місце передачі, яке зазначено у видаткових накладних, - Херсон - порт, тобто з наведених матеріалів вбачається оформлення передачі товару в порту.

Окрім того, на ті самі дати і суми оформлено акти прийому-передачі товару (сої).

На ті самі дати сформовано податкові накладні № 5, № 11, № 17, № 22 на ті самі суми.

Наявність та зміст зазначених документів сторонами спору не заперечується та визнається. Копія зазначених документів залучено до матеріалів справи.

Розрахунки проведені платежами від 22.12.2011 р., 28.12.2011 р., 29.12.2011 р., 20.01.2012 р.

Враховуючи безтоварність операцій, ДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем п/п. 138.1.1., 138.1.1., 149.1. ПК України, що і призвело до висновку про заниження суми податку на прибуток на вищезгадану суму. З тих же мотивів ДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем п. 185.1., 188.1., 198.1., 198.3., 198.6., 200.1., 200.2. ПК України, що призвело до заниження ПДВ до сплати на 388 000 грн. за грудень 2011 р.

На підставі наведених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення, які за результатами в порядку досудового оскарження залишені без змін.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»)

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

(щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування», яким є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (про їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до умов договору між позивачем та його контрагентом, обумовлено передачу позивачу товару на умовах EXW - Херсонський морський торгівельний порт, що, у свою чергу, передбачає доставку контрагентом товару до складських приміщень на території порту (місць складування) або ж їх прийняття контрагентом у іншої особи (постачальника для контрагента) на складських приміщеннях на території порту.

Наведене, у свою чергу, зумовлює необхідність наявності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, які б свідчили про доставку контрагентом товару на територію порту для складування, або ж наявність складських розписок щодо зберігання товару іншою особою (постачальником для контрагента) до його передачі позивачу на території порту.

У свою чергу, у разі прийняття позивачем товару на території порту у третьої особи, наведене потребує оформлення облікових документів щодо зберігання товару позивача на території порту (для ТОВ «Агроінвест СК»), оформлення складських розписок/свідоцтв, актів приймання-передачі товару на зберігання та, відповідно, наявність у позивача договірних відносин щодо зберігання товару на території порту.

Щодо того, що за обумовленими операціями товар підлягав зберіганню протягом певного часу до здійснення експортної операції, то наведене вбачається із хронології оформлення видаткових накладних від 08.12.2011 р., від 10.12.2011 р., від 14.12.2011 р., від 17.12.2011 р. між позивачем та третьою особою та із звіту Комісіонера від 30.12.2011 р., в якому зазначено про оформлення експортної декларації 27.12.2011 р.

Проте, в даному випадку під час розгляду справи не надано будь-яких документів щодо наявності у контрагента позивача договірних взаємовідносин щодо зберігання товару на території порту, не надано і будь-яких первинних документів щодо зберігання товару на території порту (складських розписок/свідоцтв, актів приймання-передачі на зберігання) та обліку товару на зберіганні на території порту за контрагентом позивача. Крім того, на підтвердження фактичного отримання товару для його передачі позивачу, не надано і будь-яких доказів щодо транспортування контрагентом або на його замовлення товару до території порту (ТТН, подорожніх листів). Не надано і документів щодо подальшого обліку товару на зберіганні за позивачем на території порту.

При цьому, слід додати, що наведені вище документи та відомості витребовувались у позивача ухвалою від 25.04.2013 р., та від позивача та контрагента ухвалою від 17.05.2013 р., а обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів та щодо наведених відомостей, обумовлюється специфікою спірних операцій та звичайною діловою практикою.

Як вбачається з повідомлення порту від 05.06.2012 р. за № 30-01/1/340, наданого на запит суду разом з первинними документами з приводу зберігання, перевалки товарів/продукції, а також щодо документального підтвердження передачі сої, порт не мав господарських відносин у 2011 році з ТОВ «Свам Трейд» (ТОВ «Чистий світ-К») та з ТОВ «Грейн Експо».

Наведене у сукупності спростовує здійснення операцій з поставки сої контрагентом позивача (третьою особою) на користь позивача.

Виходячи з характеру угоди та специфіки виконання такого роду операцій, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак, не доведено того, що обумовлені поставкою товари були поставлені саме контрагентом позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

При цьому, оцінюючи надані позивачем матеріали щодо подальшого руху товару, а саме щодо здійснення експорту товару комісіонером ТОВ «Агроінвест СК», суд враховує, що зазначені матеріали не містять жодної згадки про контрагента позивача та не є підтвердженням того, що товар за спірними операціями був поставлений позивачу його контрагентом (третьою особою).

В даному випадку суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій між контрагентом позивача та власне позивачем, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Наведене стосується і наданої позивачем фотокопії листа ТОВ «Агроінвест СК» від 30.12.2011 р. № 306 на адресу ТОВ «Грейн Експо» щодо зберігання на квоті ТОВ «Агроінвест СК» на складах порту сої, завезеної постачальниками на адресу ТОВ «Грейн Експо», оскільки наведені в ньому відомості спростовується відомостями порту та з цього листа не вбачається відносин контрагента з позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку суд приходить до висновку, що спірні рішення є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позову та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВАМ ТРЕЙД» (код з ЄДР 30369774; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Німанська, 10-А, офіс 11) відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21.06.2012 р.