Ухвала суду № 32059726, 04.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р.Справа № 816/1576/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 816/1576/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року №0000232310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49 334 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р.позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "Аризона Груп" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, з 25 січня 2011 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 18 лютого 2011 року №100325736 (а.с. 45, 47-48, т.1; а.с. 139, т.2).

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (42.22), електромонтажні роботи (43.21), надання в оренду інших машин, устаткування та товарів (77.39), ремонт обладнання зв'язку (95.12), інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (62.09), надання інших інформаційних послуг (а.с. 46, т.1).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Аризона Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" та ТОВ "Галактика М" за період з 01 грудня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 31 січня 2013 року №446/22.4-11/37497972 (а.с. 10-31, т.1)

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу зменшено суму податкового кредиту загалом в розмірі 39 467 грн. (в т.ч., за грудень 2011 року - 3 013 грн. 50 коп., січень 2012 року - 3 296 грн. 50 коп., лютий 2012 року - 1743 грн. 50 коп., березень 2012 року - 7 388 грн., квітень 2012 року - 5 683 грн. 33 коп., травень 2012 року - 2 953 грн. 33 коп., червень 2012 року - 3 354 грн., липень 2012 року - 3 442 грн. 50 коп., серпень 2012 року - 4 075 грн., вересень2012 року - 4 517 грн. 50 коп.).

На підставі даного висновку Акту перевірки ДПІ у м. Полтаві 14 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 49 334 грн. (в т.ч., 39 467 грн. - основний платіж, 9 867 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 9, т.1).

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про те, що надані на перевірку податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ в розмірі 39 467 грн., оформлені з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, оскільки в них не зазначено прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Перевіркою не встановлено фактичного надання позивачу послуг його контрагентами, а витрати, понесені платником податків на придбання послуг у ТОВ "Ривс" та ТОВ "Галактика М", не призвели до отримання ТОВ "Аризона Груп" економічної вигоди. При цьому, в акті відображено, що на перевірку позивачем не надано документів, які підтверджували б факт приймання-передачі послуг по доставці поліграфічної продукції та залученню потенційних клієнтів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Аризона Груп" (Замовник) і ТОВ "Галактика - М" (Виконавець) укладено договір від 01 листопада 2011 року №12/1, відповідно до умов якого якого Виконавець зобов'язувалося надати послуги, визначені даним договором та додатками до нього (а.с. 67-71, т.2)

Крім того, між ТОВ "Ривс" (Виконавець) і ТОВ "Аризона Груп" (Замовник) укладено договори: від 01 березня 2012 року №17 (а.с. 64-65, т.1), від 01 квітня 2012 року №19 (а.с. 74-75, т.1), від 01 травня 2012 року №21 (а.с. 79-80, т.1), від 01 червня 2012 року №24 (а.с. 85-86, т.1), від 01 липня 2012 року №25 (а.с. 88а-89, т.1), від 01 серпня 2012 року №26 (а.с. 92-93, т.1), від 01 вересня 2012 року №27 (а.с. 96-97, т.1), за умовами яких ТОВ "Ривс" (Виконавець) зобов'язувалося доставити поліграфічну продукцію, надану ТОВ "Аризона Груп" (Замовник), до адресатів, вказаних у електронному реєстрі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.2 вказаної статті визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, відповідно до пункту 16 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01 листопада 2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071 (набрав чинності 16 грудня 2011 року), усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Надані позивачем копії податкових накладних від 31 грудня 2011 року №97, від 31 січня 2012 року №206, від 29 лютого 2012 року №247, від 31 березня 2012 року №242, від 30 квітня 2012 року №303, виписані ТОВ "Галактика-М" /(а.с. 78-82, т.2); від 31 березня 2012 року №623 (а.с. 73, т.1), від 30 квітня 2012 року №485 (а.с. 77, т.1), від 31 травня 2012 року №644 (а.с. 82, т.1), від 30 червня 2012 року (а.с. 88, т.1), від 31 липня 2012 року №679 (а.с. 90, т.1), від 31 серпня 2012 року №559 (а.с. 94, т.1), від 28 вересня 2012 року №99 (а.с. 99, т.1), виписаних ТОВ "Ривс", не містять прізвище та ініціали особи, яка їх підписала. Даний факт, в свою чергу, не дає змогу ідентифікувати таку особу та встановити чи уповноважена вона платником податків на підписання вищевказаних податкових накладних від його імені.

За правилами підпункту 6.3 пункту 6 Порядку заповнення податкової накладної, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Оскільки вищенаведені податкові накладні оформлено з порушенням Порядку заповнення податкової накладної, суд дійшов висновку, що вони не являються належно складеними та підписаними повноважними особами звітними документами, які підтверджували б факт придбання ТОВ "Аризона Груп" послуг у ТОВ "Галактика-М, ТОВ "Ривс", а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Окрім того, згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правомірність формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Галактика-М" позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями актів наданих послуг (виконаних робіт), використаного обладнання та матеріалів згідно договору №12/1 від 01 листопада 2011 року від 31 грудня 2011 року №587, від 31 січня 2012 року №222, від 29 лютого 2012 року №669, від 31 березня 2012 року №981, від 30 квітня 2012 року №1515 (а.с. 73-77, т.2).

Реальність здійснення спірних господарських операцій з ТОВ "Ривс" позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями: актів приймання-передавання рекламно-інформаційної продукції від 01 березня 2012 року, від 01 квітня 2012 року, від 01 травня 2012 року, від 01 червня 2012 року, від 01 липня 2012 року, від 01 серпня 2012 року, від 01 вересня 2012 року (а.с. 66-72, т.1), актами здачі-прийняття робіт від 31 березня 2012 року №1878 (а.с. 84, т.1), від 30 квітня 2012 №2620 (а.с. 76, т.1), від 31 травня 2012 року №3530 (а.с. 81, т.1), від 30 червня 2012 року №4125 (а.с. 87, т.1), від 31 липня 2012 року №5068 (а.с. 89а, т.1), від 31 серпня 2012 року №5750 (а.с. 95, т.1), від 28 вересня 2012 року №6732 (а.с. 98, т.1) та розшифровками до вказаних актів (а.с. 100-259, т.1; а.с. 1-64, т.2).

Дослідивши в судовому засіданні копії вказаних документів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вони в своїй сукупності не можуть слугувати належними та допустимими доказами фактичного виконання ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" зобов'язань за вищезазначеними договорами, з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Крім того, вказаною статтею первинний документ визначено як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, первинні документи, перш за все, мають розкривати зміст господарської операції, а сама господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надані позивачем, на підтвердження факту отримання від ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" послуг, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов'язати такі документи з конкретною господарською операцією.

З огляду на викладене, вищенаведені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складено з порушенням вимог часини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, а відтак, вони не можуть бути визнані первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України не приймаються в якості належних доказів у справі.

Доводи позивача про те, що зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ "Ривс" розкрито в розшифровках до актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 100-259, т.1; а.с. 1-64, т.2) також не можуть бути прийняті як належний доказ, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань зазначених в них показників та не надано належних доказів того, що розповсюдження поліграфічної продукції за зазначеними в даних розшифровках адресами проводилося саме ТОВ "Ривс" на виконання умов договорів, укладених з позивачем.

Також є необгрунтованими доводи ТОВ "Аризона Груп" про те, що необхідність укладення договорів про надання послуг з розповсюдження поліграфічної продукції з ТОВ "Ривс" обумовлена наявністю договірних правовідносин між ТОВ "Аризона Груп" (виконавець) та ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" (замовник), на підтвердження чого позивачем надано копії договору від 31 серпня 2011 року №208-ПП-20110831-01 (а.с. 49-56, т.1) та актів приймання-передачі рекламно-інформаційної продукції (а.с. 57-63, т.1).

Окрім того, необґрунтованими є також посилання позивача на те, що фінансовим результатом отриманих від ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс" послуг є подальше укладення договору про надання телекомунікаційних послуг між споживачами (фізичними особами) та ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи", адже ТОВ "Аризона Груп" ані на перевірку, ані в ході судового розгляду справи не надано належних та допустимих доказів того, що спірні господарські операції виконано саме контрагентами позивача - ТОВ "Галактика-М" та ТОВ "Ривс". При цьому, колегія суддів не приймає в якості належних та достатніх доказів копії протоколів замовлених послуг та обладнання (а.с. 1-260, т.3; а.с. 1-282, т.4), адже вони не містять відомостей про залучення при їх складенні позивача чи його контрагентів (ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ривс").

Слід також відмітити, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців основним видом господарської діяльності ТОВ "Ривс" (код ЄДРПОУ 34914473) є інші види оптової торгівлі. Також, видами діяльності даного контрагента є: технічне обслуговування та ремонт автомобілів (50.20.0), оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.1), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0). А основним видом господарської діяльності ТОВ "Галактика-М" (код ЄДРПОУ 31890900) є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0).

Зазначене свідчить про відсутність у діях ТОВ "Аризога Груп" та ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ривс" наявних розумних економічних та організаційно-адміністративних причин для укладання договорів про надання послуг, адже такі правочини суперечать меті та змісту господарської діяльності контрагентів.

За змістом абзацу "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною /пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, слідує, що правильність формування платником податку податкового кредиту з ПДВ залежить від наявності зв'язку витрат такого платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, який (зв'язок) зокрема, полягає і у наявності розумних економічних причин (ділової мети) для вчинення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача спірних операцій з надання послуг, а також відсутність чинників, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, - відсутність зв'язку витрат позивача за вказаними договорами з його господарською діяльністю, у позивача відсутні правові підстави для формування податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями.

Вищевикладене в своїй сукупності свідчить про правомірність висновків контролюючого органу щодо порушення платником податків вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року №0000232310. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про реальність здійснення спірних господарських операцій між ТОВ "Аризона Груп" та ТОВ "Галактика-М" ТОВ "Ривс". Отже, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, платником податків в ході судового розгляду справи не доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ загалом в розмірі 39 467 грн.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аризона Груп" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 816/1576/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2013 р.