Ухвала суду № 32059362, 14.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 р.Справа № 820/1140/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА!" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі № 820/1140/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА!"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРА!" (далі - ТОВ "ВІРА!") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000732201 від 30.01.2013 року та №0000752201 від 30.01.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі № 820/1140/13-а позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів у ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

У період з 28.12.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВІРА!" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період грудень 2011 року та податку на прибуток за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Аркада і К".

Результати перевірки оформлені актом №24/22-1/32562968 від 08.01.2013 року.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ВІРА!" з ТОВ "Аркада і К" за грудень 2011 року; п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 5054 грн.; п.2 п. 6 ст. 198 та п. 1 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 4395 грн.

На підставі вищезазначеного акту, 30.01.2013 року ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000732201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5054 грн., в т.ч. за основним платежем 5054 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.; №0000752201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 5494, 0 грн., в т.ч. за основним платежем 4395 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1099 грн.

З дослідженого акту перевірки та прийнятих на підставі його висновків податкових повідомлень-рішень слідує, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача по ланцюгу постачання, за наслідками якої встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентом - ТОВ "Аркада і К" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Основним видом діяльності, який здійснював позивач у перевіряємий період, була рекламна діяльність (код КВЕД 74.4.0).

З матеріалів справи слідує, що 01.12.2011 року між ТОВ "ВІРА!" (Замовник) та ТОВ "Аркада і К" (Виконавець) укладено Договір, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконувати консультаційні послуги за завданням Замовника, у цілях оптимізації рекламно-маркетингової діяльності Замовника (креативні послуги, розробка оригінал-макетів, маркетингові дослідження (п. 1.1 Договору). Також, відповідно до п. 1.2 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги по підбору персоналу, консультаційні послуги по веденню бухгалтерського обліку на підприємстві та ін. Виконавець представляє послуги на підставі підписаних між сторонами Додаткових угод (п. 1.3 Договору). (а.с. 18).

На виконання умов Договору, 01.12.2011 року між сторонами була підписана Додаткова угода №1, відповідно до якої сторони домовились про виконання наступних послуг: розробка оригінал-макетів листівки, ф.А5, листівка ф.10х40; виготовлення листівок; розповсюдження листівок по почтовим скринькам. Також, зазначеною Додатковою угодою було визначено вартість наданих послуг у розмірі 26370 грн., у т.ч. ПДВ 4395 грн. (а.с. 19).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження реальності виконаних робіт (послуг) позивачем надано копію Акту виконаних робіт від 30.12.2011 року (а.с. 20).

З дослідженої в судовому засіданні копії акту сдачі -приймання виконаних робіт, підписаного позивачем з контрагентом, колегією суддів встановлено, що в ньому не зазначено зміст послуг, не розмежовано їх вартість, не зазначено, яким чином формувалася їх вартість та в якому обсязі були надані послуги позивачу.

Колегія суддів не може визнати акт сдачі-приймання таким, що беззаперечно підтверджує такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

ТОВ "Аркада і К" виписано на адресу позивача податкову накладну №808 від 08.12.2011 року на загальну суму 26370 грн., у т.ч. ПДВ 4395 грн. (а.с. 21).

Відповідно до рядка 3 накладної (Номенклатура постачання товарів/послуг продавця) зазначено "Розробка оригінал-макету", що не відповідає змісту акту приймання -передачі виконаних робіт, в якому вартість послуг зазначена також в розмірі 26370 грн., але послуги в іншому об'ємі, а саме, окрім розробки оригінал-макетів листівок, вказано також виготовлення листівок та їх розповсюдження по поштовим скринькам.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту ПДВ суму, по вищезазначеній операції, колегія суддів виходить з наступного.

Господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість. Визначальною підставою для віднесення сум по господарській операції до складу витрат та формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Разом з тим, наданий позивачем в якості підтвердження факту реальності господарської операції, Акт виконаних робіт від 30.12.2011 року, містить лише загальне визначення послуг та їх вартість. З його змісту неможливо визначити характер наданих послуг, їх кількість, зміст, час, необхідність та вартість окремо кожної із перелічених послуг, а саме: ким та на підставі яких критеріїв розроблялись оригінали-макетів листівки, ф.А5 та листівки ф.10х40; які саме листівки виготовлялись, їх характеристика та кількість; де, ким, коли, у якій кількості та які саме листівки розповсюджувались по поштовим скринькам.

Вищезазначений Акт містить лише підписи осіб та печатки підприємств, без зазначення інформації відносно того, хто саме склав та підписав даний Акт (ПІБ, посада).

Інших документів на підтвердження реальності здійснених ТОВ "Аркада і К" господарських операцій, позивачем як під час проведеної перевірки, так і під час розгляду справи надано не було.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження реальності господарської операції, а з наданих позивачем документів її реальність визначити не можливо.

Окрім того, що відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 426071 зазначено, що видами діяльності ТОВ "Аркада і К" згідно із Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) є: 01.11.0 (Вирощування зернових та технічних культур), 01.12.0 (Овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників), 51.90.0 (Інші види оптової торгівлі), 51.19.0 (Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту), 51.21.0 (Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин), 51.31.0 (Оптова торгівля фруктами та овочами).

В свою чергу, вид діяльності "Поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації" визначений Розділом 18 КВЕД-2010 та включає друкування такої продукції, як газети, книги, періодичні видання, бланки, вітальні листівки та інша друкована продукція, а також пов'язані з ним допоміжні види діяльності, такі як палітурна справа, виготовлення друкарських форм і оброблення зображень. Зазначені допоміжні види діяльності включено до цього розділу як інтегральну складову поліграфічної діяльності, а продукція (друкарська форма, переплетена книга, комп'ютерний диск або файл) зазвичай є результатом виконання такої діяльності. Цей розділ також включає тиражування з носіїв інформації, таких як компакт-диски, відеозаписи, програмне забезпечення на дисках, касетах тощо.

Отже, поліграфічна діяльність не входить до переліку видів діяльності ТОВ "Аркада і К" за КВЕД, що в свою чергу, з урахуванням відсутності необхідної первинної документації, свідчить про відсутність реального характеру укладених між позивачем та вищезазначеним суб'єктом господарювання господарських операцій.

Доводи позивача відносно того, що необхідність укладання вищезазначеної угоди у була зумовлена господарською необхідністю, а саме виконання договірних зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання - Філією ХРУ ПАТ "КБ"Експобанк", ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос", є необґрунтованими виходячи з наступного.

Так, позивачем в якості доказів виконання взятих на себе господарських зобов'язань перед іншими суб'єктами господарювання надано копії первинних документів, а саме: рахунок фактура №СФ-0000063 від 06.12.2011 року, Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000026 від 30.12.2011 року, податкова накладна №1 від 05.12.2011 року та виписка по особовому рахунку; ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос" - рахунок фактура №СФ-0000061 від 18.11.2011 року, видаткова накладна №РН-0000039 від 20.12.2011 року, довіреність від 19.12.2011 року, податкова накладна №5 від 18.11.2011 року та виписка по особовому рахунку.

Разом з тим, Додаткова угода до Договору укладеного між позивачем та ТОВ "Аркада і К", якою було визначено обсяги виконаних контрагентом робіт з приводу розробки оригінал-макету, виготовлення листівок та їх розповсюдження, які за твердження позивача були зумовлені господарськими зобов'язаннями перед Філією ХРУ ПАТ "КБ" Експобанк", була погоджена сторонами 01.12.2011 року, тобто раніше, ніж фактично у позивача виникли дані зобов'язання - 06.12.2011 року (рахунок фактура №СФ-0000063).

Крім того, Акти виконаних робіт, які за твердження позивача були зумовлені господарськими зобов'язаннями перед ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос" з приводу розробки оригінал-макету, був підписаний сторонами 30.12.2011 року, тобто пізніше ніж фактично спричинені ними правові наслідки - реалізація готової продукції (видаткова накладна №РН-0000039 від 20.12.2011 року).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту використання придбаних у ТОВ "Аркада і К" послуг у власній господарській діяльності, а саме на виконання господарських зобов'язань перед Філією ХРУ ПАТ "КБ"Експобанк" та ПП "Детективно-юридичне агентство "Кратос".

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, Позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування ПДВ.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, доцільність витрат, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у зв'язку з отриманням підрядних робіт, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА!" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі № 820/1140/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.