Рішення № 32056888, 25.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6595/13 25.06.13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Фізичної особи - підприємця Демиденко Сергія Аркадійовича

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Вокзал станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця»

про виселення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Кошман А.С. - по дов. № 21 від 06.06.2013

Від відповідача не з'явився

Від третьої особи повноважний представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про виселення Фізичної особи - підприємця Демиденко Сергія Аркадійовича з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 1,00 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, частина конкурсу, праворуч біля виходу на 2, 3 колії будівля Південного вокзалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6595/13, залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вокзал станції Київ-Пасажирський ДТГО «Південно-Західна залізниця» та призначено справу до розгляду на 23.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6595/13 від 23.04.2013 розгляд справи відкладено на 14.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6595/13 від 14.05.2013 розгляд справи відкладено на 30.05.2013.

20.05.2013 від третьої особи до господарського суду надійшло звернення, в якому третя особа вказує на те, що Вокзал станції Київ-Пасажирський є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та не має статусу юридичної особи, в зв'язку з чим просить виключити його зі складу учасників судового процесу.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 справу № 910/6595/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., в зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6595/13 від 30.05.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 25.06.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/6595/13 передано на розгляд судді Сіваковій В.В., у зв'язку із виходом судді з відпустки.

Суд розглянувши в судовому засіданні 25.06.2013 подане 20.05.2013 третьою особою клопотання відмовляє в його задоволенні, оскільки положення Господарського процесуального кодексу України містять вимоги щодо статусу юридичної особи лише для сторін судового процесу, якими є позивач та відповідач.

Позивач в судовому засіданні 25.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 25.06.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 05.04.2013 та ухвал від 23.04.2013, від 14.05.2013, від 30.05.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Артема, 40, кв. 48, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.05.2013 є місцем проживання відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судове засідання 25.06.2013 повноважного представника не направила, письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог не подала.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.06.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо нерухомого майна, що є державною власністю (ст. 5 Закону).

15.06.2009 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Демиденко сергієм Аркадійовичем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4333 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно) площею 1,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, частина конкурсу, праворуч біля виходу на 2, 3 колії будівлі Південного вокзалу, що перебуває вокзалу станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного автомату, що відпускає продовольчі товари (гарячі напої) (п. 1.2. договору).

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі від 15.06.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 1,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, частина конкурсу, праворуч біля виходу на 2, 3 колії будівлі Південного вокзалу.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 364 дні, що діє з 15.06.2009 до 14.06.2010 включно.

Додатковим договором від 29.07.2010 сторонами продовжено договір на 2 роки, що діє до 14.06.2012 включно.

Відповідно до п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін у законодавстві, лише за наявності письмової згоди органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди в строк за місяць до закінчення його дії та укладення додаткового договору на продовження строку дії договору оренди, який є невід'ємною частиною цього договору.

Листом № 1199/16/14-12 від 16.03.2012 Міністерством інфраструктури України було розглянуто питання щодо продовження терміну дії договору та повідомлено про відмову в продовженні на новий термін, у зв'язку з наміром балансоутримувача використовувати майно для власних потреб.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 03.07.2012 направив відповідачу лист за № 30-06/5818 від 25.06.2013, в якому повідомив відповідача про закінчення 14.06.2012 дії договору оренди № 4333 від 14.06.2009 та на новий термін договір продовжено не буде, в зв'язку з чим вимагав повернути майно балансоутримувачу по акту приймання-передачі, один примірник якого необхідно надати до регіонального відділення.

В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору оренди № 4333 від 14.06.2009 припинився 14.06.2012.

З матеріалів справи вбачається, що комісією за участю представників позивача, третьої особи та представника вокзалу 13.05.2013 складено акт обстеження, відповідно до якого встановлено, що на переданій в оренду площі - частини конкурсу праворуч від виходу на 2, 3 колії будівлі вокзалу розміщений торгівельний автомат, що відпускає продовольчі товари (гарячі напої).

Пунктом 10.9. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору).

Згідно п. 5.10. договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві та балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу…

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній та не поданий сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення відповідача з з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 1,00 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, частина конкурсу, праворуч біля виходу на 2, 3 колії будівля Південного вокзалу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу - підприємця Демиденко Сергія Аркадійовича (м. Київ, вул. Артема, 40, кв. 48, ідент. номер 3037421612) з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 1,00 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, частина конкурсу, праворуч біля виходу на 2, 3 колії будівля Південного вокзалу та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Демиденко Сергія Аркадійовича (м. Київ, вул. Артема, 40, кв. 48, ідент. номер 3037421612) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за наступними реквізитами - банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код 19030825, МФО 820019, р/р 35219022000034.

Повне рішення складено 27.06.2013.

Суддя В.В.Сівакова