Ухвала суду № 32056557, 20.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18006/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Струменево-нишова технологія" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2012 №0002662305 та №0002672305, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2012 №0002662305 та №0002672305.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та визначено суму грошового зобов'язання, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних податкових накладних контрагентів є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Науково-виробниче об'єднання "Струменево-нишова технологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами: ТОВ «Площа Європи», ТОВ «Кітіллар», ТОВ «Єврограндбуд», ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000», ТОВ «Торговий дім «Тодес» за період з 01.01.2010р. по 30.06.2012р.

За результатами перевірки складено Акт від 19.10.12р. за №4006/2250/35221866, яким встановлено порушення ТОВ «Науково-виробниче об'єднання "Струменево-нишова технологія» вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 p. № 168/97-BP із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 84 418 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 84418грн., п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 498 094 грн. у тому числі за березень 2011 року в сумі 105 469 грн., за червень 2011 року в сумі 23 040 грн., за липень 2011 року в сумі 10 816 грн., за серпень 2011 року в сумі 115 900 грн., за вересень 2011 року в сумі 58 000 грн., за жовтень 2011 року в сумі 44 870 грн., за листопад 2011 року в сумі 106 287 грн., за грудень 2011 року в сумі 33 712 грн., п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах (рядок 23.2 Декларації) всього у сумі 125 946 грн. в тому числі за травень 2011 року у сумі 125 946 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 07.11.12р. винесені податкові повідомлення-рішення № 0002662305 яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 788 411,00грн. в тому числі 582 512,00грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в сумі 205 899,00грн., № 0002672305 яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 125 947,00грн. в тому числі 125 946,00грн. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00грн.

Встановлено, що перевірка позивача проведена на підставі направлення від 08.10.2012р. №475/2250/35221866 виданого ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС, а також на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI, наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 05.10.12р. №1206.

Дійсно, пп. 78.1.11п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено як підставу для проведення документальної позапланової перевірки, проте, пунктом 86.9 статті 86 ПК України (що діяв на момент проведення перевірки) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки проведеної в рамках кримінальної справи вирок по якій набрав законної сили лише 12.11.12р., тобто, до виникнення підстав визначених п.86.9 ст.86 ПК України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), а саме до дня набрання законної сили вироком суду.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідність господарських операцій з контрагентами меті діяльності позивача підтверджується договорами, первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оборотно-сальдовою відомістю, банківськими виписками (платіжними дорученнями), внутрішньою документацією.

На момент здійснення позивачем господарських операцій його контрагенти були належним чином зареєстровано в якості суб'єктів господарювання та платників податку на додану вартість.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.13 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Струменево-нишова технологія" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2012 №0002662305 та №0002672305- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 25.06.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.