Рішення № 32055871, 18.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.13 р. Справа № 914/2095/13

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до: Жидачівської центральної районної лікарні, м. Жидачів Львівської області

про: стягнення 1652,02 грн. заборгованості за Договором № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Кміть М.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 29.05.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Жидачівської центральної районної лікарні про стягнення 1652,02 грн. заборгованості за Договором № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року.

Ухвалою суду від 31.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1652,02 грн., з яких: 1 500,00 грн. - основний борг, 38,89 грн. - 3 % річних, 113,13 грн. - пеня.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 31.05.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 31.05.2013 року не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, причин нявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901408134717.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

10.07.2012 року між відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) укладено Договір №21/06а про надання послуг (Договір), відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується забезпечити надання Замовнику комплексу послуг по підготовці пакету обґрунтовуючих документів (проект ліміту, довідки) для отримання дозволу і ліміту на утворення відходів і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 Договору вартість усіх послуг, які доручаються Виконавцю надати за даним Договором складає 1 500,00 грн.

Згідно з п.5.2 Договору Замовник зобов'язаний повністю оплатити вартість наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання приймально-здавального акту.

Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування Замовником належної до оплати суми на банківський рахунок Виконавця.

10.07.2012 року сторони підписали приймально-здавальний акт до Договору про надання послуг № 21/06а від 10.07.2012 року, яким засвідчено, що Замовнику надано комплекс послуг по підготовці пакету обґрунтовуючих документів (проект ліміту, довідки) для отримання дозволу і ліміту на утворення відходів і забезпечення авторського супроводу розроблених документів під час їх погодження в уповноважених органах, загальною вартістю 1 500,00 грн.

Відповідно до п.4 приймально-здавального акту до Договору №21/06а від 10.07.2012 року послуги надані у точній відповідності з договором. Замовник не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості наданих послуг Виконавцем.

Згідно умов договору Замовник повинен був оплатити повну вартість наданих послуг не пізніше 18.07.2012 року. Проте, як зазначає позивач, всупереч зазначеному відповідач не здійснив оплати за надані послуги, чим порушив умови Договору.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 1652,02 грн. заборгованості за Договором № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року, з яких: 1 500,00 грн. - основний борг, 38,89 грн. - 3 % річних, 113,13 грн. - пеня.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 165,00 грн. витрат на адвокатські послуги, наданих відповідно до укладеного 28.05.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 Договору №28-05/13.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання сторонами зобов'язань по даному Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного, позивач здійснив нарахування відповідачу пені в сумі 113,13 грн., а також трьох відсотків річних в сумі 38,89 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був оплатити повну вартість наданих послуг не пізніше 18.07.2012 року.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1652,02 грн. заборгованості за Договором № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року, з яких: 1 500,00 грн. - основний борг, 38,89 грн. - 3 % річних, 113,13 грн. - пеня.

Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем 165,00 грн. витрат на послуги адвоката, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Всупереч зазначеному, позивачем до позовної заяви долучено лише договір №28-05/13 від 28 травня 2013 року, що не може бути достатньою підставою для покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката. Відтак, відповідні витрати слід покласти на позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Жидачівської центральної районної лікарні (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Ярослава Мудрого, 29; код ЄДРПОУ 01996208) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79066, АДРЕСА_1; р/р № НОМЕР_2 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Львові, МФО 325718; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за Договором № 21/06а про надання послуг від 10.07.2012 року, а саме: 1 500,00 грн. основного боргу, 38,89 грн. 3 % річних, 113,13 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 165,00 грн. витрат на адвокатські послуги у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.06.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А