Постанова № 32055260, 20.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 р. Справа № 804/6310/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: членів колегії - суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: Конєвої С.О. Турлакова Н.В. Голобутовський Р.З. Максименко Е.М. Колісник С.О., Коваленко В.С. Мацюра В.Я. Старостенко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» звернулося з позовом до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, до Державної податкової служби України та, з урахуванням заяви про зміну (збільшення) позовних вимог від 06.06.2013р., просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України, що полягають у прийнятті рішення щодо відмови в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром», а саме: розрахунки коригування №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкових накладних № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., № 4 від 07.05.2013р.;

- зобов'язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо поновлення ТОВ «Алекспром» реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром»;

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, що полягають у прийнятті рішення щодо відмови в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром», розрахунки коригування №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкових накладних № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., № 4 від 07.05.2013р.;

- визнати неправомірною бездіяльність Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не прийняття мір по поновленню реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром»;

- прийняти рішення за яким розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р. та податкових накладних № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., №4 від 07.05.2013р. вважати зареєстрованими з дати їх подання;

- зобов'язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром» за квітень-травень 2013р., а саме: розрахунки коригування №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкові накладні № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., №4 від 07.05.2013р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та Новомосковською ОДПІ було укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або електронних носіях, як оригіналу. Однак, при спробі реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України було відмовлено у їх реєстрації та зазначено помилку, а саме: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» про що органом ДПС України було видано квитанції № 1 від 07.05.2013р., 08.05.2013р. Такі дії відповідачів позивач вважає протиправними, оскільки юридична адреса ТОВ «Алекспром» з моменту реєстрації та по даний час не змінювалася, підприємство своєчасно подає фінансову звітність та своєчасно отримує та відповідає на всю вхідну кореспонденцію від державних органів. Також позивач посилається і на те, що відповідач-1 допустив неправомірну бездіяльність по відношенню до позивача та не вирішив питання щодо поновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за зверненням позивача. З огляду на протиправність дій відповідачів позивач просить зобов'язати відповідача-2 вчинити дії по реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних позивачем у квітні-травні 2013р. у Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, на підставі ст.ст. 48,49 Податкового кодексу України позивач просить також прийняти рішення за яким вищевказані розрахунки коригування та податкові накладні вважати зареєстрованими з дати їх подання.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти позову заперечує, у судовому засіданні та у письмових запереченнях на позов просить відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на те, що на теперішній час позивач має чинний договір №100720121 від 10.07.2012р. про забезпечення електронного документообігу з Новомосковською ОДПІ з терміном дії до 09.07.2014р., тобто підприємство має можливість надавати до ДПІ звітність засобами телекомунікаційного зв'язку. Окрім того, представник відповідача-1 зазначив, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами про що було повідомлено позивача за його зверненням. За викладеного, представник відповідача-1 вважає, що у відповідача-1 відсутні визначені законом підстави та можливості внесення будь-яких змін до Єдиного реєстру податкових накладних.

Представник відповідача-2 проти позову заперечує, просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що за приписами абз. 7 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання з огляду на що суд не наділений повноваженнями вносити зміни до законів України, прийнятих Верховною Радою України, а тому вважає, що позовні вимоги позивача про вчинення відповідачем-2 дій щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не можуть бути задоволені. Також представник відповідача-2 зазначив, що позивач на підставі договору №100720121 про визнання електронних документів з терміном дії до 09.07.2014р., який є чинним на поточну дату, має можливість подавати до органів ДПС податкові документи засобами телекомунікаційного зв'язку. Щодо причин неприйняття податкових накладних представник відповідача-2 вказує на те, що позивачем при зазначенні адреси у вказаних податкових накладних не було дотримано п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 01.11.2011р. № 1379, а саме: зазначено адресу продавця: вул. Боженко 23/8 м. Новомосковськ Дніпропетровська область 51200, тоді як відповідно до витягу з ЄДРПОУ адреса позивача зазначена - 51200 Дніпропетровська область м. Новомосковськ, вул. Боженко, буд. 23, кв.8. За викладеного представник відповідача-2 вважає, що позивач не дотримався визначеного законодавством порядку формування та надсилання засобами телекомунікаційного зв'язку податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому, у ході судового розгляду справи колегією суддів вирішувалося клопотання відповідача-2 про заміну ДПС України його правонаступником - Міністерством доходів і зборів України у порядку, визначеному ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду якого в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з огляду на його необґрунтованість, оскільки представником відповідача-2 не надано доказів припинення Державної податкової служби України у встановленому законодавством порядку та з урахуванням того, що станом на 13.06.2013р. ДПС України лише перебуває у стані припинення, що підтверджується відповідним витягом з офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (а.с.223 том 1).

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.06.2013р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» зареєстровано як юридична особа за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Боженко, б.23 кв.8, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру від 07.05.2013р., витягом з ЄДРПОУ від 04.06.2013р. та копією виписки від 28.11.2003р. (а.с.46,75-76, 81 том 1).

Позивач знаходиться на податковому обліку у Новомосковській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

10.07.2012р. між Новомосковською ОДПІ та ТОВ «Алекспром» було укладено договір №100720121 про визнання електронних документів за умовами п.1 якого предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів) поданих платниками податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.77-78, 156-158 том 1).

Так у травні 2013р. позивач з урахуванням умов вищенаведеного договору засобами телекомунікаційного зв'язку направив на адресу податкової служби розрахунки коригування за квітень - травень 2013р. №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкові накладні № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., №85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., №4 від 07.05.2013р.

Однак, 07.05.2013р. та 08.05.2013р. ДПС України на адресу позивача були направлені квитанції № 1 в яких зазначено про те, що документ не прийнято з підстав того, що виявлені помилки, а саме: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відправник порталу прийому звітності ДПС України» (а.с.101-144 том 1).

В подальшому, позивач направив на адресу Новомосковської ОДПІ, ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України відповідні звернення щодо прийняття заходів про поновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача та суб'єктами владних повноважень були надані відповіді про те, що з приводу помилок і відмов при прийнятті податкових накладних в Єдиному реєстрі слід звертатися до ДПС України з посиланням на те, що відповідний реєстр згідно п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України ведеться центральним органом державної податкової служби (а.с.145-152 том 1).

Позивач не погоджується з такою бездіяльністю Новомосковської ОДПІ, яка полягає у не вирішенні питання щодо поновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також з діями відповідача-2 - ДПС України, що полягають у відмові в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та розрахунків коригування поданих позивачем у травні 2013р. з огляду на незмінність юридичної адреси позивача та її відповідність відомостям про місцезнаходження позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Заслухавши представників позивача та відповідачів-1,2, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання дій відповідача-2 протиправними щодо відмови в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та розрахунків коригування поданих позивачем у травні 2013р., а також зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації вказаних податкових накладних та розрахунків коригування у «Єдиному реєстрі податкових накладних», виходячи з наступного.

За приписами п.п. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податків на додану вартість електронними документами.

Отже, саме на ДПС України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику покладено повноваження по веденню Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 3 та 4 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом 5 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач у травні 2013р. направив на адресу ДПС України розрахунки коригування за квітень - травень 2013р. №108 від 25.04.2013р., №88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкові накладні № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., №85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., №4 від 07.05.2013р. копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач не прийняв зазначені податкові накладні та розрахунки коригування та направив на адресу позивача квитанції № 1 з причин того, що позивачем зазначено адресу позивача, яка не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно п.4 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом МФУ від 01.11.2011р. № 1379 ( далі - Порядок № 1379) місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави І розділу ІІ Кодексу та статей 29 і 93 ЦК України.

П.45.2 ст. 45 розділу ІІ Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактичне ведення діяльності та розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.05.2013р. (дата подання податкових накладних до ДПС), ТОВ «Алекспром» зареєстроване за місцезнаходженням юридичної особи: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Боженко, будинок 23, квартира 8 (а.с.46-47 том 1).

Зі змісту наявних в матеріалах справи податкових накладних, розрахунків коригування за спірний період, а також з копій візуального відображення електронних документів з цифровим підписом на паперовому носії видно, що позивачем зазначено місцезнаходження позивача - «вул.Боженко, 23/8 м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 51200» (а.с.101-144, 167-210 том 1).

Таким чином з аналізу наведених документів, норм чинного податкового законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем податкову адресу у податкових накладних та розрахунках коригування зазначено у відповідності до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент подачі податкових накладних та розрахунків коригування, тобто станом на 07.05.2013р. (а.с.46-47 том 1).

При цьому, колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача-2 на те, що позивачем зазначено адресу місцезнаходження позивача - вул. Боженко 23/8 м.Новомосковськ Дніпропетровська обл. 51200 з порушенням п.4 Порядку № 1379, тоді як в ЄДРПОУ міститься адреса - 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Боженко, буд. 23, кв.8, оскільки норми чинного податкового законодавства України не забороняють зазначати податкову адресу у іншій послідовності.

При цьому, з цього приводу судом враховується і позиція самого відповідача-2 - ДПС України, викладена в листі ДПА України від 08.07.2011р. № 18517/7/16-1517-050 про те, що запис адреси в полях «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» податкової накладної у зворотному порядку не може бути підставою для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача-2 в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами правомірність та законність дій відповідача-2 щодо відмови у прийнятті податкових накладних та розрахунків коригування поданих позивачем у травні 2013р. та не надано доказів, які б свідчили про зміну позивачем податкової адреси місцезнаходження юридичної особи, яка не відповідає відомостям, що містяться в ЄДРПОУ.

Окрім того, у ході судового розгляду справи судом було встановлено, що позивач подавав податкові накладні з зазначенням у такий спосіб місцезнаходження позивача і за попередні податкові періоди, які були прийняті ДПС України без зауважень. Зазначене твердження не було спростовано представником відповідача-2 належними та допустимими доказами.

Також не можуть бути покладені в основу даного рішення і посилання представника відповідача-2 про те, що позивач не мав права зазначати податкову адресу через дріб та змінювати її послідовність, оскільки така заборона нормами чинного законодавства не передбачена, окрім того, як зазначалося вище такі твердження суперечать також і позиції, викладеній самим органом ДПС у своєму листі від 08.07.2011р. №18517/7/16-1517-05.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем-2 дії щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та розрахунків коригування, поданих позивачем у травні 2013р. вчинені не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим такі дії відповідача-2 є протиправними.

З огляду на протиправність вищевказаних дій, підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача-2 вчинити дії щодо реєстрації в «Єдиному державному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та розрахунків коригування, які подані позивачем у травні 2013р.

За приписами ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії або прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За викладеного, є безпідставними твердження представника відповідача-2 про те, що суд не наділений повноваженнями вносити зміни до законів України, прийнятих Верховною Радою України, оскільки в даному випадку, суд не вносить зміни до вказаних законів, а вирішує спір щодо вчинення суб'єктами владних повноважень дій у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому такі твердження суперечать нормам ст.ст. 2, 11, 17, 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід зазначити, що, виходячи з того, що податкова накладна є документом, який породжує права та обов'язки як у позивача, як продавця товарів/послуг, так і покупця товарів/послуг, то виходячи з аналогії закону, визначеного статтею 49 Податкового кодексу України слід захистити порушене право позивача в цій частині шляхом зобов'язання відповідача-2 вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних датою їх надходження до органу державної податкової служби України, виходячи з п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України.

Згідно ч.7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо прийняття рішення судом за яким розрахунки коригування та податкові накладні, подані позивачем у травні 2013р. вважати зареєстрованими з дати їх подання з огляду на те, що згідно п.14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами та в даному випадку суд не може підмінити повноваження центрального органу виконавчої влади, оскільки не веде вказаний Єдиний реєстр податкових накладних.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про зобов'язання ДПС України вчинити дії щодо поновленню ТОВ «Алекспром» реєстрації в «Єдиному державному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром», оскільки позивачем не надано доказів того, що його виключено з даного реєстру, або відносно нього не діє договір на підставі якого останній має право подавати податкову звітність засобами телекомунікаційного зв'язку.

Навпаки, представник відповідача-2 в судовому засідання підтвердив чинність укладеного договору про визнання електронних документів, який діє до 09.07.2014р. та зазначені твердження не спростовані позивачем будь-якими належними та допустимими доказами.

Що стосується позовних вимог позивача до Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання дій протиправними, що полягають у прийнятті рішення про відмову в реєстраціє в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних позивачем та визнання бездіяльності щодо неприйняття мір по поновленню реєстраціє в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних виписаних позивачем, то колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні їх слід відмовити з огляду на те, що Новомосковська ОДПІ не вчиняла будь-яких дій щодо відмови в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних позивачем, оскільки відповідач-1 не має повноважень по веденню вказаного реєстру у відповідності до норм Податкового кодексу України, як встановлено в судовому засіданні та п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу повноваження по веденню відповідного реєстру покладено на відповідача-2 про що Новомосковська ОДПІ повідомила позивача, надавши відповідь на його звернення, яка міститься в матеріалах справи, що не може судом розцінюватися як бездіяльність, оскільки відповідь позивачеві на його звернення буда надана відповідачем-1

За нормами ст.ст. 7,8,9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, принципом законності відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову з урахуванням вищенаведених обставин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення даного позову, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору відповідно до задоволених позовних вимог в сумі 17 грн. 20 коп. з урахуванням ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та розрахунків коригування, виписаних ТОВ «Алекспром»: № 108 від 25.04.2013р., № 88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкових накладних: №129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., № 114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., №87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., № 2 від 07.05.2013р., № 4 від 07.05.2013р.

Зобов'язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ «Алекспром» за квітень-травень 2013р. та розрахунків коригування: № 108 від 25.04.2013р., № 88 від 22.04.2013р., №1 від 01.05.2013р., податкові накладні: № 129 від 30.04.2013р., №128 від 30.04.2013р., №123 від 29.04.2013р., №121 від 29.04.2013р., № 113 від 26.04.2013р., №114 від 26.04.2013р., №111 від 26.04.2013р., №110 від 25.04.2013р., №107 від 25.04.2013р., № 105 від 25.04.2013р., № 101 від 24.04.2013р., № 94 від 23.04.2013р., № 93 від 23.04.2013р., №92 від 23.04.2013р., № 87 від 22.04.2013р., № 85 від 22.04.2013р., № 82 від 22.04.2013р., №2 від 07.05.2013р., № 4 від 07.05.2013р. днем їх фактичного отримання податковим органом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекспром» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Боженко, б.23, кв.8, код ЄДРПОУ 32679601) - судові витрати по сплаті судового збору у сумі 17 грн. 20 коп. ( сімнадцять грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.06.2013р.

Головуючий суддя Суддя: Суддя: С.О. Конєва Н.В. Турлакова Р.З. Голобутовський