Постанова № 32054529, 12.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2013 року 13:39 № 2а-8200/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. за участю секретаря Самаренко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПСпроскасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 000112340,за участю представників сторін:

від позивача: Тарасюк С.М., який діє на підставі довіреності від 09.11.2011 р. № б/н;

від відповідача: Іванов Д.С. , який діє на підставі довіреності від 26.03.2013 р. № 19/10-015.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 000112340.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 23.12.2011 № 593/1-23-40-36556125 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 р № 000112340, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 132 838,00 грн., штрафні санкції -1,00 гривня.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 19.06.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 р. зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2013 р. поновлено провадження у справі.

Представник позивача на обґрунтування позовних вимог зазначив, що в висновках акту перевірки викладені одні норми податкового законодавства щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, проте податкове повідомлення-рішення винесено на підставі інших положень податкового законодавства; висновки самого акту ґрунтуються лише на припущеннях та претензіях та носять суперечливий характер. На підтвердження товарності господарських операцій позивач має всі необхідні первинні документи. З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. Так, на спростування позовних вимог, позивач зазначив, що за результатами перевірки було встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Сенді Трейдінг» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сенді Трейдінг» за травень 2011 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сістем Кепітал Солюшинз»:

- п. 198.3 ст.198, пп.201.1, 201.2, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 132 838,00 грн., в тому числі за травень 2011 р. на суму 132 838,00 грн.

За наслідками перевірки, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ДПС складено акт від 23.12.2011 № 593/1-23-40-36556125 та прийнято податкове повідомлення рішення від 12.01.2012 р. № 000112340, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 132 839,00 гривень, в тому числі за основним платежем 132 838, 00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 гривня.

За наслідками розгляду скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення від 01.06.2012 р. № 9284/6/10-2115, яким податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 000112340, залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу Україну, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 «Про Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сенді Трейдінг» та ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» укладено договір купівлі-продажу № 00000045 від 05.04.2011 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти матеріали та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу щодо заниження податку на додану вартість, зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій по взаємовідносинам між ТОВ «Сенді Трейдінг» та ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» за договором купівлі-продажу № 00000045 від 05.04.2011 р., як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Позивачем на підтвердження реальності виконання господарських зобов'язань за договором купівлі-продажу № 00000045 від 05.04.2011 р., укладеним між ТОВ «Сенді Трейдінг» та ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» на виконання робіт, руху активів, видаткових операцій надано суду наступні документи:

Специфікація на поставку матеріалів (додаток № 1 до договору № 00000045 від 05.04.2011 р.), протокол узгодження ціни (додаток № 2 до договору № 00000045 від 05.04.2011 р.), видаткова накладна від 29.04.2011 р. № РН -0000108, податкова накладна від 29.04.2011 р. № 43, видаткова накладна від 31.05.2011 р. № РН-0000231, податкова накладна від 25.05.2011 р. № 28, податкова накладна від 31.05.2011 р. № 40, податкова накладна від 31.05.2011 р. № 41.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами зазначених правовідносин щодо купівлі-продажу товарів були здійснені операції на загальну суму 132 838,00 грн., в тому числі за травень 2011 р. - 132 838,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки органу державної податкової служби здійснені з огляду на виявлені фінансові операції з ознаками сумнівності з придбанням товарів.

Разом з тим на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами в іншому ланцюгу постачання, позивачем надано суду наступні копії документів:

- договір підряду № 25/11-10 від 25.11.2010 р. укладений між ТОВ «Торгово-житловий комплекс «Київський» та ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз», відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник на ласий ризик бере на себе зобов'язання виконати власними силами і з власних матеріалів роботи по влаштуванню вентиліруємого фасаду в граніті 30,00 мм (межирічінське родовище, поліровка) на алюмінієвій підсистемі «Юкон», включаючи декоративні архітектурні елементи, колони і радіусні відкоси з системою утеплювача на об'єкті: «Адміністративна будівля з вбудованими об'єктами громадського призначення і підземною автостоянкою, підземний торговий комплекс по проспекту Київському, 1 в Київському районі м. Донецька», а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх.

На підтвердження здійснення господарських операцій суду надано акт приймання-передачі фронту робіт по договору підряду № 25/11-10 від 25.11.2010 р., додаткову угоду від 01.04.2011 № 1 до договору № 25/11-10 від 25.11.2010 р., додаткову угоду № 2 від 15.11.2011 р. до договору № 25/11-10 від 25.11.2010 р., специфікації, довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2011 р, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р, акт № 6 приймання виконаних робіт за грудень 2011 р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р., акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р., накладна на переміщення № 12 від 29.04.2011 р, видаткова накладна № 17 від 04.05.2011 р., накладна на переміщення № 24 від 31.05.2011 р., видаткова накладна № 22 від 07.05.2011 р., звіт про рух матеріальних цінностей за квітень 2011 р., травень 2011 р.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період за травень 2011 р. не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Виконання таких договорів вимагало від продавців (виконавця) наявності відповідних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, а також необхідну кількість працівників для здійснення обліку, охорони, розвантаження/завантаження товарів.

В той же час, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів під час розгляду справи, що у ТОВ «Сенді Трейдінг» наявні трудові ресурси, торгівельне обладнання, транспортні засоби та інші основні засоби (відповідно до декларацій з податку на прибуток підприємств), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Сенді Тредінг» здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про набуття належним чином цивільної право та дієздатності останнього.

З акту № 1128/3/23-40-37119045 від 28.09.2011 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сенді Трейдінг» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за травень, червень 2011 р. вбачається, що до ДПІ Голосіївському районі міста Києва надійшов акт від ДПІ у Печерському районі міста Києва № 1230/23-7/37193239 від 07.09.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Вільзевул» в ході якої встановлено, що відсутня загальна інформація про чисельність працюючих на ТОВ «Вільзевул», в зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності є неможливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва здійснено опитування директора ТОВ «Вільзевул» ОСОБА_3 В поясненні зазначено, що останній не причетний до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вільзевул» та не ставив підпис на договорах, видаткових накладних, податкових накладних, податкових звітах та інших бухгалтерських та податкових документах.

Суд враховує, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2012 р. у справі № 2а-8202/12/2670, яким позов ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» залишено без задоволення.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

За правилами заповнення податкової накладної, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Таким чином, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції.

Обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним , таким, що має юридичну силу.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що податкові накладні які стали підставою для формування ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз» податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням неуповноважених осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, документація на підтвердження фактичного переміщення товару по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами, представником позивача суду не надана. Зокрема, суду не надано товарно-транспортні накладні або ж інші документи, які б підтверджували шлях прямування вантажу від пункту його відправлення контрагентами - ТОВ «Сенді Трейдінг» до пункту його призначення, конкретизацію видів товару, який перевозився.

Натомість суд зазначає, що застосування вказаних форм первинного обліку відповідно до чинного законодавства всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р., основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Сістем Кепітал Солюшнз», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та поставка товарів (виконання робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сенді Трейдінг» за період травень 2011 р. на загальну суму 132 838,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. № 000112340, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Сістем Кепітал Солюшнз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук