Постанова № 32054442, 19.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 5015/4179/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Кузь В.Л.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Городоцької районної спілки споживчих товариств, 81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 ( вих. № б/н від 07.05.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 17.04.2013 року у справі № 5015/4179/12

за позовом: Городоцької районної спілки споживчих товариств, м. Городок

до відповідача: Городоцької міської ради, м. Городок

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Споживче товариство Городоцької райспоживспілки, м. Городок

про визнання недійсним договору оренди № 13 від 01.09.2011 року

За участю представників сторін:

від позивача - Білич Т.С. - представник за довіреністю;

від відповідача - Струс Н.Я. - представник за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Білич Т.С. - представник за довіреністю;

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

17.04.2013 року Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі № 5015/4179/12 (с. Т.Рим ) за позовом: Городоцької районної спілки споживчих товариств, м. Городок до відповідача: Городоцької міської ради, м. Городок за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Споживче товариство Городоцької райспоживспілки, м. Городок про визнання недійсним договору оренди № 13 від 01.09.2011 року відповідно до якого в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи міститься реєстраційне посвідчення від 28.01.1975 року № 101, яким підтверджено реєстрацію права власності міської ради на приміщення, що розташоване за адресою м. Городок, вул. Леніна, 15, видане на підставі рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 11.12.1974 року № 258 "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих", яке є чинним та у встановленому законом порядку не скасовано. Відтак суд прийшов до висновку про те, що відповідач на момент укладення спірного договору оренди володів обсягом повноважень щодо права розпорядження майном, яке належить йому на праві власності.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області Городоцька районна спілка споживчих товариств, 81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 ( вих. № б/н від 07.05.2013 року) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у справі № 5015/4179/12 скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним договір оренди № 13 від 01.09.2011 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки тим фактам, що рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 року у справі № 5015/6965/11 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 22.02.2011 року № 156, та свідоцтво серії САЕ № 284023 від 18.03.2011 року про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Городок, вул. Гайдамаків, 16.

Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, тому оскільки Городоцька міська рада не є власником майна переданого у найм на підставі вимог ст. 215 Цивільного кодексу оскаржуваний договір повинен бути визнаний недійсним.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 21.05.2013р. справу за № 5015/4179/12 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/4179/12 введено суддів Костів Т.С. та Малех І.Б.

22.05.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду прийнято до провадження апеляційну Городоцької районної спілки споживчих товариств, 81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2013 року.

У судовому засіданні 12.06.2013 року оголошувалася перерва до 19.06.2013 року о 11 год. 45 хв.

Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у зв'язку з відпусткою члена колегії - судді Костів Т.С. внесено зміни до складу колегії суддів для розгляду справи № 5015/4179/12 замість суддів Костів Т.С. введено суддю Кузь В.Л.

Відводів зазначеному складу колегії не заявлено.

19.06.2013 року сторони участь уповноважених представників в судове засідання забезпечили, які надали пояснення по суті апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у справі № 5015/4179/12 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги Городоцької районної спілки споживчих товариств без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2011 року між Городоцькою міською радою Львівської області (Орендодавець) та Городоцькою райспоживспілкою (Орендар) укладено договір оренди № 13 у відповідності до умов якого орендодавець відповідно до рішення сесії № 240 від 18.03.2011 року передає, а орендар приймає в оренду нежитлові приміщення, які знаходяться з адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16 загальною площею 193,0 м2, в тому числі 172,9 м2 для використання їх під розміщення громадської (споживчої) спілки та 20,9 м2 - під складські приміщення.

У відповідності до п. 1.3. Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Городка.

Термін дії договору оренди встановлений з 01.09.2011 року по 31.08.2012 року. (п. 7.11. Договору оренди).

Договір оренди № 13 від 01.09.2011 року підписаний і скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п.п. 4 п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Так, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір оренди № 13 від 01.09.2011 року, обґрунтовуючи вимоги тим, що згідно рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2012 року у справі № 5015/6965/11 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Городоцької міської ради від 22.02.2011 року № 156 та свідоцтво серії САЕ № 284023 від 18.03.2011 року, відповідно до якого за відповідачем оформлено право власності на нежитлову будівлю що знаходиться за адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення господарського суду у справі № 5015/6965/11 частково змінене постановою Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з тим, що суд помилково не вказав серію, номер та дату видачі свідоцтва, в решті рішення залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року відхилено клопотання Городоцької міської ради Львівської області про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, а ухвалою від 21.01.2013 року відмовлено міській раді у допуску справи до провадження Верховного суду України.

Однак, територіальна громада міста Городка є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою м. Городок, майдан Гайдамаків, 16, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 101 виданим Міжміським бюро технічної інвентаризації при обласному відділі комунального господарства від 28.01.1975 року виданим на підставі рішення Городецького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих".

Колегія суддів звертає увагу на те, що господарським судом розглядалася справа № 1/702-16/329 за позовом Городоцького споживчого товариства Городоцької райспоживспілки до Городоцької міської ради, Самбірського міського бюро технічної інвентаризації за участю прокурора Львівської області про визнання права власності на будинковолодіння та визнання недійсним реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ за № 101 від 28.01.1975 року. У відповідності до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року в частині позовних вимог про визнання недійсним реєстраційного посвідчення № 101 від 28.01.1975 року провадження припинено, оскільки воно не є правовстановлюючим документом, а отже актом в розумінні ст. 12 ГПК України, а в частині визнання права власності на будинок № 16, що знаходиться на майдані Гайдамаків в м. Городку відмовлено.

Відтак, станом на час розгляду справи реєстраційне посвідчення № 101 від 28.01.1975 року та рішення Городоцького міськвиконкому № 258 від 11.12.1974 року "Про впорядкування реєстрації комунальних будинків Городоцької міської ради депутатів трудящих" є чинними та у встановленому законом порядку не скасованими.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного станом на момент укладення спірного договору) визначено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ст. 319 Цивільного кодексу України).

У силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, отже обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України). Скаржник додаткових доказів до суду апеляційної інстанції не подав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що договір оренди № 13 від 01.09.2011 року укладений у відповідності до вимог закону при наявності обсягу повноважень сторін на його укладення, тому підстави передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України для визнання його недійсним відсутні.

Відтак, висновки суду першої інстанції відповідають закону та матеріалам справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Львівської області від 17.04.2013 року у справі № 5015/4179/12 залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги Городоцької районної спілки споживчих товариств, 81500, Львівська область, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6 ( вих. № б/н від 07.05.2013 року) без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 25.06.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Кузь В.Л.

суддя Малех І.Б.