Постанова № 32052934, 13.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р. Справа № 804/6315/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Біднягіної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистем» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 18 квітня 2013 року №0000951501, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на прибуток, оскільки позивач правомірно включив до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств звітного податкового періоду відповідні суми витрат за господарськими операціями з ТОВ «Ліга». Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, при цьому заперечень з боку перевіряючих щодо їх відповідності вимогам законодавства не було, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Єдиною підставою для визнання недійсними господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, стали висновки акту перевірки ТОВ «Ліга», отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, відповідно до якого встановлено незнаходження цього підприємства за його юридичною адресою та відсутність у нього всіх необхідних умов для ведення господарської діяльності, а також те, що цей суб'єкт господарювання здійснював операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг). Однак, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів і наявність таких порушень не є причиною для позбавлення позивача права на віднесення відповідних сум витрат до складу валових витрат. Тим більше, що в означеному актів перевірки контрагента позивача перевірці підлягали взаємовідносини цього контрагента з іншими контрагентами, а не з позивачем і в цьому акті жодним чином не встановлено будь-яких порушень з боку позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств звітного податкового періоду по взаємовідносинам з ТОВ «Ліга», оскільки правочин, укладений з цим контрагентом не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки акту перевірки цього контрагента позивача, отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, згідно якого встановлено, що даний суб'єкт господарювання здійснював операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств звітного податкового періоду сум витрат за безтоварними операціями по ланцюгу постачання. Оскільки договори по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) складені без мети настання реальних наслідків, сума коштів, отримана від покупців відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є безповоротна фінансова допомога, як дохід із інших джерел.

Представники відповідача у судові засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросистем» (далі - ТОВ «Агросистем») (код ЄДРПОУ 33421234) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) як платник податків.

На підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №459 від 07.03.2013р. працівниками цього органу державної податкової служби було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Агросистем» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку з питання правових відносин з платниками податків ТОВ «Ліга», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «ВК Віконні системи» за періоди з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №1956/22-710/33421234 від 29.03.2013р., яким, зокрема, зафіксовано допущення позивачем порушення п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходу за 4 квартал 2011 року на суму 450000,00грн., на підставі чого занижено на 103500,00грн. грошове зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2011 року. Наведений висновок цього акту перевірки обґрунтований тим, що позивачем було укладено з ТОВ «Ліга» угоду, яка не спрямована на реальне настання наслідків, що обумовлені нею, підтвердженням чого є висновки отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ліга» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», згідно якого встановлено відсутність у ТОВ «Ліга» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а, отже, здійснення операцій з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств звітного податкового періоду сум витрат за безтоварними операціями по ланцюгу постачання. Оскільки договори по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) складені без мети настання реальних наслідків, сума коштів, отримана від покупців відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є безповоротна фінансова допомога, як дохід із інших джерел (а.с.8-36).

На підставі означеного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС 18 квітня 2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000951501, яким ТОВ «Агросистем» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 103500грн. (за основним платежем) (а.с.44).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодекс України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

При цьому згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агросистем» та ТОВ «Ліга» було укладено договір №25-2 від 01.12.2011р., згідно якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське володіння) ТОВ «Ліга», як покупця, визначений цим договором товар (профнастил, бетон та шлак), а продавець зобов'язувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити. Поставка товару, у відповідності до вказаного договору, здійснювалася зі складу постачальника, розташованого за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 30-б, транспортом покупця.

Як вбачається з акту перевірки, товар, який постачався ТОВ «Агросистем» за договором №25-2 від 01.12.2011р. (профнастил, бетон та шлак), є залишками будівельних матеріалів, придбаних позивачем у ТОВ «ЦКС» за договором поставки №132 від 23.05.2011р. (профнастил) та ТОВ «Інтер-Торг» за договором поставки №01-10/10 від 01.10.2010р. (шлак та бетон) для будівництва автосалону №2, яке здійснювалося ТОВ «Агросистем».

Відповідачем не заперечується та не спростовується факт придбання цього товару ТОВ «Агросистем» за вищевказаними договорами з ТОВ «ЦКС» та ТОВ «Інтер-Торг». В акті перевірки відображено, що ці будівельні матеріали призначалися для будівництва автосалону №2 та на момент продажу ТОВ «Ліга» знаходилися на складі цього автосалону №2 та СТО за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 30-б. Також ці будівельні матеріали були відображені у бухгалтерському обліку позивача в оборотно-сальдових відомостях на рахунку 205 «Будівельні матеріали».

При цьому факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ліга» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договору з цим контрагентом, рахунку-фактури №СФ-1/12-1 від 01.12.2011р. на суму поставленого товару (профнастилу, бетону та шлаку) на загальну суму 450000грн., видаткової накладної №РН-0000002 від 22.12.2011р. на суму 450000грн. та податкової накладної на цю ж суму, довіреності №22.12-1 від 22.12.2011р., виписаної ТОВ «Ліга» на ОСОБА_2 на отримання від ТОВ «Агросистем» будівельних матеріалів загальною вартістю 450000грн., банківської виписки від 16.12.2011р. (а.с.45-50).

Таким чином, витрати, віднесені позивачем до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств за господарськими операціями з ТОВ «Ліга», підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст укладеного ТОВ «Агросистем» з ТОВ «Ліга» договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Так, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно завищив суму витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Ліга», оскільки правочин, укладений з цим контрагентом, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є висновки отриманого відповідачем від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ліга» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Інфотерм», ТОВ «Олімп», ПП «СВ Гермес», ПВП «Форест», ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Пасіфік», БПП «Сура», ТОВ «Хімагросервіс», згідно якого встановлено відсутність у ТОВ «Ліга» виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а, отже, здійснення операцій з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг), що є порушенням п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в частині віднесення до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств звітного податкового періоду сум витрат за безтоварними операціями по ланцюгу постачання, судом до уваги не приймаються, оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Крім того, навіть якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ та віднесення до складу витрат відповідних сум за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Щодо відсутності у вказаного суб'єкта господарювання виробничого обладнання, трудових ресурсів, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності тощо, то означені доводи також не беруться судом до уваги, оскільки складські, торгівельні приміщення, транспорт та виробниче обладнання взагалі могли орендуватися вказаним суб'єктом господарювання за цивільно-правовими договорами з іншими контрагентами, а трудові ресурси залучатися також на підставі окремих цивільно-правових угод.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу) тощо.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про його скасування, а отже про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1035 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.2), а відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 1035 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби форми «Р» від 18 квітня 2013 року №0000951501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросистем» (код ЄДРПОУ 33421234) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1035 грн. 00 коп. (одна тисяча тридцять п'ять гривень 00 копійок)

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова