Рішення № 32051464, 25.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" червня 2013 р. Справа № 906/666/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсар М.О. - довіреність №263/10 від 14.12.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Комунального підприємства "Гранітненське" (смт. Гранітне, Житомирська область)

про стягнення 255263,35 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 255263,35 грн., з яких: 219748,97 грн. основного боргу, 18228,58 грн. пені, 3233,63 грн. інфляційних, 14052,17 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, повідомив, що станом на день судового засідання сума боргу відповідача не змінилась. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Зазначене клопотання судом задоволено (а.с. 47-49).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.59).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розміщеного на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаціійно-ресурсний центр" (а.с. 50-51), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та КП "Гранітненське" (покупець, відповідач) укладено Договір № 06/10-2308 ТЕ-10 про закупівлю природного газу за державні кошти з Додатковими угодами до нього (далі - Договір, (а.с.10-20)), за умовами якого позивач зобов'язується поставити відповідачу імпортований природній газ, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити газ в обсязі, визначеному у п. 1.2. цього договору (п.1.1 Договору).

На виконання умов договору, за період з січня 2011 року по квітень 2011 року, позивачем було передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 247989,97грн., включаючи вартість його транспортування.

Однак відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання з оплати одержаного газу виконав частково, на суму 28241,00 грн., заборгувавши 219748,97 грн. (247989,97 грн. - 28241,00 грн.).

За несвоєчасно проведені розрахунки, у відповідності до пункту 7.3.1. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 18228,58грн.

Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 14052,17грн. 3% річних та 3233,63 інфляційних.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів погашення боргу та відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представника позивача та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем Договору № 06/10-2308 ТЕ-10 про закупівлю природного газу за державні кошти з Додатковими угодами до нього (а.с. 10-20).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.2. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 390тис. куб.м.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.4.1.).

Підписаними сторонами актами передачі-приймання природного газу (від 31.01.2011 р. за січень 2011 р. на суму 89578,08 грн., від 28.02.2011 р. за лютий 2011 р. на суму 84565,15 грн., від 31.03.2011 р. за березень 2011 р. на суму 71172,04 грн., від 30.04.2011 р. за квітень 2011 р. на суму 2674,70грн. (а.с.21-24)) підтверджено, що на виконання умов вищевказаного Договору, за період з січня 2011 року по квітень 2011 року, позивачем було передано, а відповідачем прийнято природний газ у кількості 189,421 м.куб. на загальну суму 247989,97грн., включаючи вартість його транспортування.

Також наданими позивачем банківськими виписками по рахунку (а.с. 48-49) підтверджено, що відповідач, всупереч умовам договору свої зобов'язання з оплати одержаного газу виконав лише частково, на суму 28241,00 грн.: 21.03.2011 р. сплачено 6493,00 грн.; 22.06.2011 р. - 6318,00 грн.; 22.06.2011 р. - 15430,00 грн.

Отже, на дату звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість за отриманий природний газ у розмірі 219748,97 грн. (247989,97 грн. - 28241,00 грн.), доказів її погашення відповідачем не надано.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, ящо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 219748,97грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно нарахованих позивачем 18228,58 грн. пені, 3233,63 грн. інфляційних, 14052,17 грн. 3% річних, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно пункту 7.3.1. Договору, у разі порушення відповідачем умов п.4.1 цього договору, відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, трьох відсотків річних та інфляційних (а.с. 3-5), суд дійшов до висновку, що останні здійснені вірно, з дотриманням норм чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами на суму 255263,35грн., з яких: 219748,97грн. основного боргу, 18228,58грн. пені, 3233,63грн. інфляційних, 14052,17грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Гранітненське" (11634, Житомирська обл., Малинський р-н., смт. Гранітне, вул.Леніна, буд. 6, ід. код 32277209) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, Шевченківський р-н., вул.Шолуденка, буд.1, ід. код 31301827):

- 219748,97грн. основного боргу;

- 18228,58грн. пені;

- 3233,63грн. інфляційних;

- 14052,17грн. 3% річних;

- 5105,26грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.06.2013

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2,3 - сторонам - рек. з пов. про вруч.