Головна /
Каталог судових рішень
/
Суди Донецька область
/
Донецький окружний адміністративний суд

Постанова № 32050428, 27.05.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.05.2013
Номер справи
805/1807/13-а
Номер документу
32050428
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 р. Справа № 805/1807/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2, № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та податкових повідомлень-рішень № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» (надалі - позивач, ТОВ «Тар альянс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про скасування податкових повідомлень- рішень від 23.10.2012 року № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2, № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2.

Адміністративній справі присвоєно номер 805/1807/13-а.

Також, ТОВ «Тар альянс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000081520/4009/10/15-17-2 та № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року.

Адміністративній справі присвоєно номер 805/2514/13-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. у справі №805/1807/13-а об'єднано в одне провадження адміністративну справу №805/1807/13-а та адміністративну справу №805/2514/13-а, об'єднаній справі присвоєно №805/1807/13-а.

Позовні вимоги мотивовані незгодою позивача із висновками акту про результати планової виїзної перевірки позивача №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012р., на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали та просили відмовити у задоволені позовних вимог. Надали суду письмові заперечення (т. 2 а.с. 44-66), в яких виклали свою позицію щодо незгоди з позовними вимогами. В зазначених запереченнях відповідач посилається на обґрунтованість та правомірність висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

23 та 27 травня 2013 року сторони надали суду заяви про проведення судового засідання, що було призначено на 27 травня 2013 року без їх участі. Враховуючи відсутність по данні справі необхідності заслуховування свідка чи експерта, суд приходить до висновку розглянути справу 27 травня 2013 року в порядку письмового провадження.

Під час розгляду справи суд встановив наступне.

З 08.06.2012 року по 24.09.2012 року СДПІ у м. Донецьку була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року . по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012. Результати вказаної перевірки були відображені в акті про результати планової виїзної перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року (т. 1 а.с. 45-191).

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення ТОВ «Тар альянс»:

1) п. 1.23, п.1.32 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, пп. 5.2.5 п.5.2 ст. 5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями);

2) пп.14.1.13 (б), 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп.44.1 ст. 44, п. 135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.146.11, 146.12 ст.146, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України;

3) пп.14.1.13 (б), 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп.44.1 ст. 44, п. 135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5, пп.138.10.2, 138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.144.1 ст.144, п.146.11, 146.12 ст.146, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України;

4) п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 абз. „а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, ст.200 Податкового кодексу України Податкового кодексу України;

5) п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 абз. „а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України Податкового кодексу України;

6) п.1ст.13.2., п.2.ст13.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями);

7) п.3.4 ст.3, пп.4.3.20 п.4.3 ст.4, пп.8.1.1 п. 8.1 ст.8, абз. а) п. 17.2 ст.17, абз. а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV зі змінами та доповненнями;

8) п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, пункту 3.2, пункту 3.4. Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 зареєстрованого в Мінюсті України від 13.01.2011р. №46/18784;

9) п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України» (із змінами та доповненнями) за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, та п.319.1 ст.319, п.321.4 ст.321 Податкового кодексу України за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 року;

Позивач не погодився із зазначеними висновками та подав заперечення на акт перевірки.

Вказані заперечення були розглянуті податковим органом, акт перевірки був залишений без змін, про що позивач був повідомлений листом № 18.10.2012 року № 22819/10/15-17-2 (т.2 а.с. 54-77).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 23 жовтня 2012 року були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

№0000151520/23184/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 37);

№ 0000141520/23182/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 38);

№ 0000121520/23186/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 39);

№ 0000131520/23181/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 40);

№ 0000111520/23188/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 41);

№ 0000101520/23187/10/15-17-2 (т. 1 а.с. 42).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС України.

За на наслідками розгляду скарг позивача ДПС України були прийняті рішення № 17486/10/10-233 (т. 2 а.с. 78-85), № 17487/10/10-233 (т. 2 а.с. 86-98), 17489/10/10-233 (т. 2 а.с. 99-100) від 29.12.12 року, № 17267/10/10-233 (т. 2 а.с. 101-103), 17254/10/10-233, (т. 2 а.с. 122-138) від 27.12.2012 року. Вказаними рішеннями ДПС України залишив скарги позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення відповідача №0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2, № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року- без змін.

ТОВ «Тар альянс» були подані повторні скарги до ДПС України, за наслідками розгляду яких податковим органом були прийняті рішення № 1607/6/10-2115 від 01.02.2013 року (т. 2 а.с. 139-149) та № 1601/6/10-2115 від 01.02.2013 року (т. 2 а.с. 150-151). Вказаними рішеннями податкові повідомлення-рішення відповідача №0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року були залишені без змін, а рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року - були скасовані в частині визначення товариству податку на прибуток та зменшення товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок зменшення перевіркою валових витрат на суми орендної плати за землю. Також у відповідній частині були скасовані штрафні санкції по податку на прибуток.

Листом від 13.02.2013 року № 4011/10/15-17-2 СДПІ у м. Донецьку повідомило позивача, що раніш прийняті податкові повідомлення - рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 відповідно до п. 5.3 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 вважаються відкликаними (т. 5 а.с. 11).

Того ж дня відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000081520/4009/10/15-17-2 та № 0000071520/4010/10/15-17-2 (т. 5 а.с. 12-13).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року позивачу була збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 4593716 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 393313, 75 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 2353518 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2, № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року, у зв'язку з чим звернувся до суду за їх оскарженням.

Вказані податкові повідомлення рішення є правовими актами індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є обґрунтованість висновків суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки позивача, які в свою чергу стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових рішень.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази зазначає наступне.

Із акта перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 127003 грн. стали наступні обставини та висновки перевіряючих.

Так, під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що до складу податкового кредиту за грудень 2011 року ТОВ «Тар альянс» віднесено суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні послуг (оренда офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у підприємства ПАТ «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829) відповідно до договору оренди від 01.10.2011р. №12 у сумі податку на додану вартість 1171,92 грн. У єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача дійшли до висновку, що на підставі отриманих первинних документів (акти виконаних робіт, рахунки-фактури) не можливо встановити доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».

Крім того у якості підстави в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» у березні 2012 року неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по наданих консультаційних та юридичних послугах, отриманих від Адвокатської фірми «Головань і Партнери» відповідно до договору про надання послуг від 04.01.2010р. №207/88 на суму 11666,67 грн. Відповідачем вказано, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. На підставі отриманих первинних документів на думки посадових осіб відповідача не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».

Також перевіряючи вказали, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за березень 2012 року суми податку на додану вартість по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на суму 91533,33 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» щомісячно орендує у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагони-цистерни (старі, нові, пековози) на підставі договору оренди майна від 01.11.2007р. №11/11-2007 ЦС із додатковими угодами і додатками. Згідно наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни. Таким чином на думку відповідача неможливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки неможливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. Перевіряючи зазначили, що з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції, - витрати, пов'язані з орендою цистерн не підтверджено документально.

Ще однією з підстав для прийнятого повідомлення-рішення став висновок посадових осіб відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП-Інвест» в частині перевезень вантажів (пеку кам'яновугільного), здійснених автомобілем з державним номером АР2350ВО, та автомобілями, в'їзди яких на територію ТОВ «СРЗ» не підтверджені документально, на загальну суму податку на додану вартість 19041, 82 грн. в березні 2012 року. В ході перевірки, з метою встановлення реальності здійснення операції з перевезення вантажу встановлено, що згідно бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30. На думку перевіряючих перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем не є можливим. Крім того зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». Так, в'їзди автомобілів на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.

Крім того, в акті перевірки відповідач дійшов до висновку про те, що ТОВ «Тар альянс» було занижено податкове зобов'язання за березень 2012 року на суму 3229, 75 грн. при здійсненні операцій з безоплатного забезпечення молоком, кефіром, питною водою та чаєм працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, підприємством не нараховані податкові зобов'язання на суму поставки. З цього приводу перевіряючи зазначили, що ТОВ «Тар альянс» здійснював операції з безоплатного забезпечення вказаними продуктами працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, не нараховуючи на суму поставки податкові зобов'язання з податку на додану вартість. В акті перевірки посадові особи податкового органу, виходячи із аналізу ст. 185 та 189 Податкового кодексу України приходять до висновку, що в конкретному випадку безоплатне постачання продуктами лікувально-профілактичного харчування певних категорій працівників з важкими та шкідливими умовами праці є операціями по продажу таких товарів, а тому являється об'єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Як вбачається із акту перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000141520/23182/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року стали висновки перевіряючих, аналогічні тим що були при прийнятті податкового повідомлення - рішення відповідача №0000151520/23184/10/15-17-2 від 23 жовтня 2012 року, але за інший період (з липня 2010 року по березень 2012 року). З аналогічних підстав відповідач в своєму рішенні №0000141520/23182/10/15-17-2 зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3409947 грн. та застосував фінансові санкції у розмірі 662540 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000121520/23186/10/15-17-2 від 23.10.2012р. на суму 212,38 грн. (179,54 -основний платіж, 32,84-фінансові санкції) відповідно до акта перевірки від 01.10.2012р. №412/15-17-2/33853132 стали наступні обставини та висновки.

З цього приводу в акті зазначено, що за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року підприємством задекларовано збір за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 179,54 грн. В ході перевірки встановлено, що підприємство має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобі. За період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 рік збір за користування радіочастотним ресурсом України підприємством нараховувався і сплачувався в бюджет за 2 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновку, що в порушення п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України» (із змінами та доповненнями) за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, та п.319.1 ст.319 та п.321.4 ст.321 Податкового кодексу України за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 сума заниженого збору склала 179,54 грн., в тому числі за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у сумі 47,52 грн., за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 у сумі 87,00 грн., за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 у сумі 27,62 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012р. на суму 349597,391 грн. (315472 -основний платіж, 34125, 91 - фінансові санкції) висновки в акті перевірки про те, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року в порушення п.2. ст.160 Податкового кодексу України не утримувало податок з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) у сумі 315472, 33 грн., у тому числі за 2010 рік-154406,66 грн., у І кв. 2011 - 64062,93 грн., за ІІ кв.2011р.- 64873,58 грн., у ІІІ кв. 2011 - 32 129,15 грн. у розмірі 15% при виплаті доходу (за розробку документації необхідної для подальшого оформлення дозвільних документів по очистки нафталіну для ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» на виробничому майданчику за адресою: вул. Литке, 38, м. Стаханов, Луганська область, Україна) на підставі договору про надання послуг від 09.03.2011 №H57039-2 з LITWIN (Франція), оскільки позивачем надана до перевірки довідка про підтвердження статусу нерезидента «LITWIN SA» (Франція) за 2011р. На момент підписання акту перевірки довідки про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки рр. не надана.

Із акта перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення 0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року на суму 4987029,75 грн. (4593716 грн. -основний платіж, 393313, 75 -фінансові санкції) стали наступні висновки.

Так, згідно акту перевірки перевіряючі приходять до висновку, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року не включено до складу валових доходів суми послуг, безоплатно наданих робітникам підприємства та представникам інших підприємств та організацій, чим занижено суму доходів на загальну суму 280895, 65 грн. Посадовими особами відповідача було встановлено, що у період з 01.07.2010 по 31.12.2011 року ТОВ «Тар альянс» надавало робітникам підприємства та представникам інших організацій безоплатні послуги з організації харчування під час прийому делегацій, безоплатні послуги проживання у готелі та інші безкоштовні послуги на загальну суму 280895, 65 грн. Виходячи з аналізу норм пп. 1.23 ст. 1, 4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР, пп. 14.1.13(б), пп. 14.1.203 п.14.1 ст. 14, п. 135.1 ст. 135, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, ТОВ «Тар альянс» перевіряючи приходять до висновку, що фізичні особи (робітники ТОВ «Тар альянс» та представники інших підприємств і організацій), які безкоштовно отримували послуги з безоплатного харчування, проживання у готелі та інші послуги від позивача протягом 2010 - 2011 років, не є платниками податку на прибуток. Отже, до них слід застосовувати положення підпунктів 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР та з 01.04.2011 положення пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України щодо визначення доходу від продажу товарів (до якого у цілях оподаткування прирівнюються й операції з безоплатної передачі товарів) за цінами не меншими, ніж звичайні ціни на такі товари, роботи, послуги. Звичайною у даному випадку є ціна придбання ТОВ «Тар Альянс» зазначених послуг у сторонніх організацій.

Крім того однією з підстав для прийняття вказаного повідомлення-рішення став висновок СДПІ у м. Донецьку про те, що ТОВ «Тар альянс» до суми витрат віднесено суми витрат по найму офісних приміщень(оренда офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у тому числі на 341000, 47 грн. по ПП «Нерухомість та Побут». Перевіряючи вказали, що у єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача дійшли до висновку, що на підставі отриманих первинних документів (акти виконаних робіт, рахунки-фактури) не можливо встановити доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс». Під час проведення перевірки у наданих до перевірки табелях обліку робочого часу за період з 01.07.2010 по 31.03.2012 року, зазначені співробітники проведені у табелі обліку робочого часу по структурному підрозділу - управління м. Горлівка (табель підписаний інспектором по кадрам - Петренко О.І. та начальником ДСПУП Мільчаковою О.В.), табеля обліку робочого часу по офісу у м. Донецьку відсутні. Під час перевірки наказів про відрядження та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт встановлено, що у періоді з 01.07.2010 по 31.03.2012 відрядження у м. Донецьк на вказаних співробітників ТОВ «Тар Альянс» не оформлювалися, наказ по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб відсутній.

Також, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Тар альянс» завищено валові витрати на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року по договору №01-07-2008 від 15.07.2008 з ФОП ОСОБА_3 у сумі 117824,04 грн. Податковий орган зазначив, що відповідно до актів виконаних робіт, позивач отримав консультаційні послуги в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код за ЄДРПОУ 32183383 (далі - ТОВ «СРЗ») готової продукції замовника на загальну суму 117824,04 грн. Відповідач зазначає, що сума консультаційних послуг ФОП ОСОБА_3 в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ» готової продукції замовника, обрахована та визначена на підставі обсягів (тонн) готової продукції ТОВ «Тар альянс», яка була відвантажена у 2008-2009 році. Позивач не надав документальне підтвердження відвантаження продукції у кількості 20466,98 тон (відвантаження у дати, відповідні датам актів про надання зазначених послуг), а тому відсутнє підтвердження фактичного отримання зазначених послуг від ФОП ОСОБА_3 саме у цьому обсязі та не проведення цих послуг у бухгалтерському обліку у відповідних періодах 2008-2009 року (відповідні первинні документи та журнали ордери вже перевірені, тому підприємством відмовлено у їх наданні).У бухгалтерському обліку ці операції відображені кореспонденцією рахунків: Д-т 93 «Витрати на збут», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками».

У якості додаткової підстави в акті перевірки зазначено, що до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року ТОВ «Тар альянс» включено суми сплачені за юридичні (консультаційні та адвокатські) послуги Адвокатській фірмі «Головань і партнери» (ЄДРПОУ 24639623) по договору від 04.01.2010 №207/88 на загальну суму 1 378 221,32 грн. Відповідачем вказано, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. На підставі отриманих первинних документів не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».

Ще однією підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення 0000081520/4009/10/15-17-2 згідно акта перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року став висновок податкового органу про те, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року витрати по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на загальну суму 15368434,07 грн. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Тар альянс» щомісячно орендує у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагони-цистерни (старі, нові, пековози) на підставі договору оренди майна від 01.11.2007р. №11/11-2007 ЦС із додатковими угодами і додатками. Згідно наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни. Таким чином неможливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки неможливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. Перевіряючи зазначили, що з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції, - витрати, пов'язані з орендою цистерн не підтверджено документально.

Також перевіряючи зазначили, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП-Інвест» в частині перевезень вантажів (пеку кам'яновугільного), здійснених автомобілем з державним номером АР2350ВО, та автомобілями, в'їзди яких на територію ТОВ «СРЗ» не підтверджені документально, на загальну суму 13189134, 84 грн..В ході перевірки, з метою встановлення реальності здійснення операції з перевезення вантажу встановлено, що згідно бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30. Таким чином, перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем не є можливим. Крім того зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». Так, в'їзди автомобілів на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.

Іншою підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок в акті перевірки про завищення ТОВ «Тар альянс» витрат операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн. Перевіряючі вказують, що до перевірки надано: акт приймання виконаних робіт по капітальному ремонту тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний номер 1272) від 19.09.2011 на суму 835389,04 грн. та ПДВ 167077,81 грн., акт технічного приймання від 19.09.2011, дефектний акт від 29.07.2011, акт приймання-передачі ремонтно-непридатних запасних частин, рахунок-фактура від 01.08.2011 №83 на суму 125 000 грн. та ПДВ 25 000 грн., рахунок-фактура від 19.09.2011 №92 на суму 710389,04 грн. та ПДВ 142077,81 грн. У бухгалтерському обліку, у вересні 2011 року, ця операція відображена наступною проводкою: Д-т 23 «Виробництво», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 835 389,04 грн. У податковому обліку цю суму включено до витрат операційної діяльності по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». При перевірці інвентарної картки тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний №1272), відомостей нарахування амортизації та інших документів, встановлено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» не збільшено первісну вартість цього основного засобу на суму витрат, пов'язаних із проведеним капітальним ремонтом. Під час аналізу податкових декларацій за 2 квартал, 2-3 квартал та 2-4 квартал 2011 року встановлено, що сума ліміту (10%) поліпшень на звітний (податковий) рік складає 2 430 483,00 грн. (таблиця 3. «Сума витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Додатку АМ до Декларації). Фактично суму 10% ліміту ТОВ «Тар Альянс» використано у 2 кварталі 2011 року у повному обсязі та віднесено на витрати звітного (податкового) періоду у 2 кварталі та наростаючим підсумком у 2-3 кварталі та 2-4 кварталі 2011 року, у тому числі у складі: загальновиробничих витрат 2287038 грн., адміністративних витрат 20555 грн. та витратах на збут 122890 грн. Таким чином відповідач дійшов до висновку, що суми ремонтів основних засобів, що перевищують зазначений 10% ліміт повинні відноситися на збільшення первісної вартості основних засобів, з віднесенням суми витрат на ремонт на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт (п.146.11 ст.146 Податкового кодексу України) та підлягають амортизації.

Як вбачається із акту перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012 року підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року стали висновки перевіряючих, аналогічні тим що були і при прийнятті податкового - рішення відповідача №0000081520/4009/10/15-17-2 від 13.02.2013 року. З аналогічних підстав відповідач в своєму рішенні №0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року зменшив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платником на прибуток у розмірі 2353518 грн.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Під час перевірюємого періоду спірні правовідносини були врегульовані Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про радіочастотний ресурс України», нормами Подткового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Пунктом 5.11 ст. 5 вказаного закону, передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За змістом п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із врахуванням змін та доповнень), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

За змістом пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

За приписами пп.14.1.27 та пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Пордаткового Кодексу України 138.1. витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

нших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п. 139.1ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Суд зазначає, а актах перевірки або у письмових запереченнях відповідач не посилається на не підтвердження сум податку на додану вартість, які віднесені до податкового кредиту, відповідними податковими накладними або вантажними митними деклараціями. Недоліків податкових накладних відповідачем не встановлено.

Частиною першою ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, про що зазначено в ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з аналізу зазначених вище норм по висновкам СДПІ у м. Донецьку суд зазначає наступне.

Щодо висновку податкового органу про те, що ТОВ «Тар альянс» неправомірно не включило до складу валових доходів суми послуг, безоплатно наданих робітникам підприємства та представникам інших підприємств та організацій, чим занизило суму доходів на загальну суму 319930, 65 грн.

Посадовими особами відповідача було встановлено, що у перевіряємий період з ТОВ «Тар альянс» надавало робітникам підприємства та представникам інших організацій безоплатні послуги з організації харчування під час прийому делегацій, безоплатні послуги проживання у готелі та інші безкоштовні послуги на загальну суму 319930, 65 грн. Вказана обставина не є спірною, та підтверджується атами виконаних робіт (т. 2 а.с. 152-206).

Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов висновку про заниження суми доходів, оскільки вважає, що фізичні особи (робітники ТОВ «Тар альянс» та представники інших підприємств і організацій), які безкоштовно отримували послуги з безоплатного харчування, проживання у готелі та інші послуги від позивача протягом 2010 - 2012 років, не є платниками податку на прибуток. Отже, до них слід застосовувати положення підпунктів 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР та з 01.04.2011 року положення пп.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України щодо визначення доходу від продажу товарів (до якого у цілях оподаткування прирівнюються й операції з безоплатної передачі товарів) за цінами не меншими, ніж звичайні ціни на такі товари, роботи, послуги. Звичайною у даному випадку є ціна придбання ТОВ «Тар Альянс» зазначених послуг у сторонніх організацій.

Суд не погоджується з вказаним висновком податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який розповсюджувався на спірні правовідносини протягом 2010 року безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

В силу п. 1.31 ст. 1 даного Закону операції з безоплатного надання послуг відносяться до продажу результатів робіт (послуг).

Згідно з п. 1.43 вказаного Закону валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт послуг).

Відповідно до п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.99 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Відповідно до п. 14.1.56 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Виходячи з аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що при наданні безоплатної послуги обов'язок для суб'єкта господарювання по податковому зобов'язанню по прибутку виникає лише у випадку, коли така безоплатна послуга пов'язана з доходом (збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу).

В даному випадку ТОВ «Тар альянс» дохід не отримало. Крім того, виконавцями послуг з безоплатного харчування, проживання у готелі та інших послуг були іншіми особами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно не включив вказані суми до складу доходів.

Щодо висновків СДПІ у м. Донецьку відносно господарських операцій з оренди приміщення у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут».

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Тар альянс» було завищено склад валових витрат, що були сплачені при оренді офісних приміщень за адресою: м. Донецьк - 83001, вул.Університетська, буд.2А) у підприємства ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» відповідно до договорів оренди на загальну суму 358579, 21 грн., та як наслідок стало підставою для неправомірного включення до складу податкового кредиту суми 65429, 12 грн. Вказаний висновок обґрунтований тим, що у єдиному державному реєстрі відсутні відомості про представництво або філію ТОВ «Тар альянс» у м. Донецьку. Посадові особи відповідача не встановили доцільність оренди додаткового приміщення та подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс». Крім того, під час перевірки наказів про відрядження та звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт встановлено, що у періоді з 01.07.2010 по 31.03.2012 відрядження у м. Донецьк на вказаних співробітників ТОВ «Тар Альянс» не оформлювалися, наказ по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб відсутній.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За вказаними господарськими операціями позивачем надані: договори найму, додаткові угоди до них, акти приймання - передання послуг, податкові накладні (т. 2 а.с. 207-250, т. 3 а.с. 1-5).

За приписами пп.19-1.1.1 та пп.19-1.1.5 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Податковим кодексом України на контролюючи органи не покладено встановлення доцільності або недоцільності здійснення платником податків певних господарських операцій. Доцільність оренди приміщення у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» визначається саме позивачем, яка, згідно пояснень представника позивача, обумовлена необхідністю забезпечення робочим місцем працівників, які мешкають в м. Донецьку та робота яких передбачає перебування у м. Донецьку.

Відповідно до частин 1, 2, та 5 ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Статтею першою Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи;

Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.

За приписами ч.2 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі серед інших містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи: повне найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи на підставі довіреності, у тому числі підписувати договори, їх реєстраційні номери облікових карток платників податків.

Згідно ч.4 ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Таким чином, наявність орендованого приміщення, яке використовується для забезпечення працівників робочим місцем, поза межами юридичної адреси підприємства не є самостійною підставою для реєстрації відокремленого підрозділу за відсутності передбачених вказаними положеннями ознак філії, представництва (відділення або іншого відокремленого підрозділу).

Суд звертає увагу що за приписами пп.20.1.11 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. «в» п.п. 138.10. 1 п. 138.10.2 Податкового кодексу України до складу витрат включаються:адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відповідно до п 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналогічні положення містились у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували висновки перевіряючи щодо невикористання у власній господарській діяльності орендованого у ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ПП «Нерухомість та Побут» приміщення. Таким чином, такі висновки перевіряючих ґрунтуються на припущеннях, є необ'єктивними та безпідставними.

Вимагання відповідачем відряджень у м. Донецьк на співробітників ТОВ «Тар Альянс», наказів по підприємству про організацію робочих місць в офісі у м. Донецьку та перелік обов'язків працюючих там осіб в даному випадку є неправомірним. Вказані документи не можуть бути покладені в основу висновку податкового органу, оскільки вони не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не містять в собі відомостей про господарську операцію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включені до складу валових витрат та податкового кредиту сплачені ПП «Нерухомість та Побут» та ПАТ «Перший український міжнародний банк» кошти.

Щодо висновку про завищення валових витрат на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року по договору №01-07-2008 від 15.07.2008 з ФОП ОСОБА_3 у сумі 117824,04 грн.

Відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що сума консультаційних послуг ФОП ОСОБА_3 в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах ТОВ «СРЗ» готової продукції замовника, обрахована та визначена на підставі обсягів (тонн) готової продукції ТОВ «Тар альянс», яка була відвантажена у 2008-2009 році. Позивач не надав документальне підтвердження відвантаження продукції у кількості 20466,98 тон (відвантаження у дати, відповідні датам актів про надання зазначених послуг), а тому відсутнє підтвердження фактичного отримання зазначених послуг від ФОП ОСОБА_3 саме у цьому обсязі та не проведення цих послуг у бухгалтерському обліку у відповідних періодах 2008-2009 року (відповідні первинні документи та журнали ордери вже перевірені, тому підприємством відмовлено у їх наданні).Відповідно до актів виконаних робіт, позивач отримав консультаційні послуги в області транспортної обробки вантажів, підготовки та оформленню документів для відправки готової продукції та здійснення контролю процесу завантаження суден на причалах Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», код за ЄДРПОУ 32183383 (далі - ТОВ «СРЗ») готової продукції замовника на загальну суму 117 824,04 грн. У бухгалтерському обліку ці операції відображені кореспонденцією рахунків:Д-т 93 «Витрати на збут», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками».

Під час розгляду справи судом було досліджені бухгалтерські довідки від 24.01.2011 року «Ремонт з 631 рахунку без ПДВ за 4 квартал 2010 року, що невключені до валових витрат» та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за грудень 2010 року.

Із зазначених документів вбачається, що позивач не включав до складу валових витрат на суму консультаційних послуг за ІV квартал 2010 року по договору №01-07-2008 від 15.07.2008 з ФОП ОСОБА_3 у сумі 117824,04 грн.

Таким чином, висновок податкового органу в цій частині є безпідставним.

Щодо господарський операцій з АФ «Головань і Партнери».

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за перевіряємий період ТОВ «Тар альянс» було завищено склад валових витрат, що були сплачені за юридичні послуги, отримані від АФ «Головань та партнери» у сумі 1378221,32 грн. та як наслідок стало підставою для неправомірного включення до складу податкового кредиту суми 214038,85 грн.

Вказаний висновок відповідач обґрунтовує тим, що у ТОВ «Тар альянс» крім актів надання послуг (які не містять обсягу виконаних юридичних послуг), відсутні будь які інші документи, що підтверджують фактичне отримання юридичних (консультаційних та адвокатських) послуг від АФ «Головань і партнери», а тому винагорода сплачена ТОВ «Тар альянс» за консультаційні послуги АФ «Головань і партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства. На підставі отриманих первинних документів не можливо встановити подальше пряме використання отриманих послуг (у повному обсязі, або частково) в господарській діяльності підприємства та участь вказаних послуг в оподаткованих операціях ТОВ «Тар альянс».

З цього приводу суд зазначає наступне.

По господарським операціями з Адвокатською фірмою «Головань і партнери» позивачем надані: копії договору про надання юридичних послуг №207/88 від 04.01.2010р., додатків до нього та додаткові угоди; акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні (т. 3 а.с. 18-70). Згідно зазначених актів, позивач прийняв від Адвокатської фірми «Головань і партнери» виконані роботи по наданню консультаційних та юридичних послуг для їх подальшого використання в господарській діяльності позивача у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Суд зазначає, що позивачем надані належні докази правомірності формування податкового кредиту за господарськими операціями з Адвокатською фірмою «Головань і Партнери» на підставі відповідних первинних документів. Обсяг (кількість, об'єм) наданих Адвокатською фірмою «Головань і Партнери» послуг відображений у наданих податкових накладних та в актах прийому-передачі робіт.

Перевіряючими не зазначено, які саме документи повинен додатково надати позивач для підтвердження отримання послуг від Адвокатської фірми «Головань і Партнери».

Відповідачем не доведено відсутність факту надання позивачу послуг Адвокатською фірмою «Головань і Партнери», так само і не доведено, що надані послуги не пов'язані із забезпеченням господарської діяльності позивача.

На підставі наведеного, суд вважає, що посилання відповідача на те, що винагорода сплачена позивачем за консультаційні послуги Адвокатської фірми «Головань і Партнери» не пов'язана з господарською діяльністю підприємства - не мають належного підтвердження та ґрунтуються на припущеннях.

Щодо висновку відповідача, що позивачем неправомірно включено до складу витрат (валових витрат) за перевіряємий період по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед» (ЄДРПОУ 30075981) на загальну суму 15368434,07 грн. та як наслідок неправомірність включення до податкового кредиту суми 2912300,41 грн.

Такий висновок податкового органу обґрунтований тим, що згідно наданих до перевірки первинних документів неможливо встановити участь у господарській діяльності саме цих вагонів-цистерн, оскільки акти виконаних робіт містять інформацію лише про вид вагонів - цистерн (старі, нові, пековози) та вартість орендної плати по кожному з видів вагонів, термін оренди - 1 місяць, кількість орендованих вагонів. Первинні документи не містять в собі даних про обсяги робіт (перевезень), здійснених вказаними вагонами-цистернами, відсутня інформація, який саме вантаж або рідину перевозили вказані вагони - цистерни. Таким чином неможливо встановити доцільність витрат на оренду (а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні даної послуги) саме цих вагонів-цистерн, оскільки неможливо встановити повноту та обсяги їх участі в господарській діяльності підприємства. Перевіряючи зазначили, що з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що акти виконаних робіт не містять повної інформації про зміст та обсяги господарської операції, - витрати, пов'язані з орендою цистерн не підтверджено документально.

Суд не погоджується із зазначеним висновком податкового органу з наступних підстав.

По господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімекс Лімітед», яке буле реорганізоване з Відкритого акціонерного товариства «Хімекс», позивачем надані: договір оренди майна №1/11-2007 ЦС від 01.11.2007р. з додатками, акти прийому-передачі залізничних цистерн та додаткові угоди, податкові накладні (том 3, а.с. 70-159).

Висновки перевіряючих по господарським операціям позивача з ТОВ «Хімекс Лімітед» ґрунтуються на неможливості встановити доцільність використання орендованих вагонів-цистерн та відсутності у первинних документах даних про обсяг робіт з перевезення, - є безпідставними та необґрунтованими.

Перевіряючи помилково вважають, що за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Хімекс Лімітед» з оренди вагонів-цистерн повинні відображатись обсяги перевезення вказаними вагонами-цистернами.

Суд зазначає, що змістом договору оренди майна від 01.11.2007р. №11/11-2007 ЦС вагони-цистерни передаються в оренду на певний строк, а не на певну кількість або дистанцію перевезень, та оренда плата залежить від строку користування майном (календарний місяць), а не від інших показників.

Доцільність використання орендованих вагонів-цистерн визначається позивачем, а не податковим органом.

Крім того, на підтвердження реальності використання орендованих у ТОВ «Хімекс Лімітед» вагонів-цистерн позивачем надані належні докази.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включені до складу валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період суми по отриманих послугах з оренди вагонів - цистерн у ТОВ «Хімекс Лімітед».

Щодо завищення позивачем валових витрат на транспортно-експедиційні та транспортні перевезення по маршрутах м. Горлівка-м. Маріуполь та м. Стаханов-м. Маріуполь на суму 2837191 грн., які надавались у відповідних звітних періодах ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», ТОВ «У-Транс», ТОВ «РТП Інвест», що в свою чергу потягнуло неправомірне включення до податкового кредиту ПДВ з придбання послуг перевезення у ТОВ «РТП Інвест» на загальну суму 303627, 46 грн.

В обґрунтування вказаного висновку податковий орган посилається на те, що згідно бази даних УДАІ ГУМВС України у Донецькій області за державним номером АР2350ВО з 10.11.2009 року зареєстрований легковий автомобіль HYUNDAI i30. Таким відповідач приходить до висновку, що перевезення вантажів вагою більше ніж 35 тон вказаним автомобілем не є можливим. Крім того зазначено, що місцем розвантаження вантажу (пеку кам'яновугільного) визначено ТОВ «СРЗ» (ЄДРПОУ 32183383). Відповідно до інформації, зазначеної в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ» встановлена часткова невідповідність даних первинних документів ТОВ «Тар альянс», а саме: товарно-транспортних накладних відомостям, зафіксованим в журналі пропускного режиму ТОВ «СРЗ». Так, в'їзди автомобілів згідно відомостях в товарно-транспортних накладних на територію ТОВ «СРЗ» в ті дати, які зазначені в первинних документах, частково не підтверджені.

За вказаними господарськими операціями з позивачем надані: договіри про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ», ТОВ «У-Транс», ТОВ «РТП Інвест», угоди про тарифи і порядок нарахування оплати за надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, податкові накладні (том 3 а.с. 228).

Крім того, позивачем надані лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Іса Групп» №20/03-12/2 (том 13, а.с.199), якими повідомляється, що в товарно-транспортних накладних з перевезення вантажів позивача зазначений неправильний реєстраційний номер автомобіля - АР2350ВО, правильний реєстраційний номер автомобіля - АР2350ВТ, причеп АР0666ХТ.

До вказаного листа додана копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 397167 на вантажний силовий тягач MAN TGA 460, реєстраційний номер АР2350ВТ.

По вказаним господарським операціям з суд зазначає, що посилання позивача на журнал пропускного режиму ТОВ «СРЗ» як на підставу стверджувати про часткову невідповідність первинних документів позивача є необґрунтованим. Журнал пропускного режиму не є первинним документом на підставі якого здійснюється бухгалтерській та податковий облік. Позивач не відповідає за правильність та повноту ведення вказаного журналу. Реальність здійснення господарських операцій підтверджується наданими до суду первинними документами.

Також, суд вважає, що позивачем надані належні докази, які підтверджують наявність помилки при зазначенні в товарно-транспортних накладних реєстраційного номера автомобіля АР2350ВО, а не належного АР2350ВТ. Тобто, наявна помилка в одній літері.

Вказана помилка не може бути підставою для твердження про відсутність документального підтвердження здійснення перевезень вантажів.

Щодо висновку податкового органу про те, що ТОВ «Тар альянс» завищено витрати операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн.

Так в акті перевірки по цьому питанню перевіряючі зазначають, що до перевірки надано: акт приймання виконаних робіт по капітальному ремонту тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний номер 1272) від 19.09.2011 на суму 835389,04 грн. та ПДВ 167077,81 грн., акт технічного приймання від 19.09.2011, дефектний акт від 29.07.2011, акт приймання-передачі ремонтно-непридатних запасних частин, рахунок-фактура від 01.08.2011 №83 на суму 125 000 грн. та ПДВ 25 000 грн., рахунок-фактура від 19.09.2011 №92 на суму 710389,04 грн. та ПДВ 142077,81 грн. У бухгалтерському обліку, у вересні 2011 року, ця операція відображена наступною проводкою: Д-т 23 «Виробництво», К-т 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на суму 835 389,04 грн. У податковому обліку цю суму включено до витрат операційної діяльності по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)». При перевірці інвентарної картки тепловозу серії ТГМ 4 (інвентарний №1272), відомостей нарахування амортизації та інших документів, встановлено, що ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» не збільшено первісну вартість цього основного засобу на суму витрат, пов'язаних із проведеним капітальним ремонтом. Під час аналізу податкових декларацій за 2 квартал, 2-3 квартал та 2-4 квартал 2011 року встановлено, що сума ліміту (10%) поліпшень на звітний (податковий) рік складає 2 430 483,00 грн. (таблиця 3. «Сума витрат на ремонт та поліпшення основних засобів відповідно до пункту 146.12 статті 146 розділу ІІІ Податкового кодексу України» Додатку АМ до Декларації). Фактично суму 10% ліміту ТОВ «Тар Альянс» використано у 2 кварталі 2011 року у повному обсязі та віднесено на витрати звітного (податкового) періоду у 2 кварталі та наростаючим підсумком у 2-3 кварталі та 2-4 кварталі 2011 року, у тому числі у складі: загальновиробничих витрат 2287038 грн., адміністративних витрат 20 555 грн. та витратах на збут 122 890 грн.

Під час розгляду справи судом було досліджені бухгалтерські довідки «Поліпшення основних засобів за 3 квартал 2011 року, більше 10 % (Ремонти власними силами, ремонти з 631 рахунку, які зняті з витрат)», журнали -ордери і відомості по рахунку 631 Виробництво продукції та послуг за липень,серпень, вересень 2011 року, журнали -ордери і відомості по рахунку 901 Собівартість реалізованої готової продукції за липень,серпень, вересень 2011 року, журнали -ордери і відомості по рахунку 231 Виробництво продукції та послуг за липень,серпень, вересень 2011 року.

Із зазначених документів вбачається, що позивачем не завищено витрати операційної діяльності у ІІІ кварталі 2011 року на суму 835389,04 грн.

Висновок податкового органу в цій частині не знайшов свого підтвердження.

Щодо висновку відповідача про не утримання податку з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) за 2010 та 2011 роки.

Відповідач дійшов до висновку, що ТОВ «Тар альянс» у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року в порушення п.2. ст.160 Податкового кодексу України не утримувало податок з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії «LITWIN» (Франція) у сумі 315 472, 33 грн., у тому числі за 2010 рік-154406,66 грн., у І кв. 2011 - 64 062,93 грн., за ІІ кв.2011р.- 64 873,58 грн., у ІІІ кв. 2011 - 32 129,15 грн. у розмірі 15% при виплаті доходу (за розробку документації необхідної для подальшого оформлення дозвільних документів по очистки нафталіну для ТОВ «ТАР АЛЬЯНС» на виробничому майданчику за адресою: вул. Литке, 38, м. Стаханов, Луганська область, Україна) на підставі договору про надання послуг від 09.03.2011 №H57039-2 з LITWIN (Франція), оскільки позивачем надана до перевірки довідка про підтвердження статусу нерезидента «LITWIN SA» (Франція) за 2011р. На момент підписання акту перевірки довідки про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки рр. не надана.

Суд вважає такий висновок необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п.103.2 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до ч.1 с. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (дата підписання: 30.01.97 р., дата ратифікації України 03.03.98 р., дата набрання чинності по України 01.11.98 р.) прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно тієї частини, яка відноситься до цього постійного представництва.

Позивачем до суду були надані довідки про підтвердження статусу нерезидента LITWIN (Франція) за 2010 та 2011 роки (т. 3 а.с.233,234).

Суд, не погоджується з висновком податкового органу в цій частині, оскільки з аналізу змісту контракту № H57039 від 24.09.2010 року (т. 3 а.с. 235-249) та наданих довідок про підтвердження статусу нерезидента, LITWIN ( Франція) ідентифікаційний SIRET 64204231100125, адреса 13/15 rue Eduard Manet-92500 Rueil Malmaison і «LITWIN SA» (Франція) є однією і тією ж самою особою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку надані позивачем довідки про підтвердження статусу нерезидента за 2010 та 2011 роки видані саме по контрагенту позивача, який є стороною по контракту № H57039 від 24.09.2010 року.

Щодо висновку відповідача про заниження збору за користування радіочастотним ресурсом України у перевіряємому періоді.

В акті перевірки відповідач зазначає, що у період з 01.07.2010 по 31.03.2012 року підприємством задекларовано збір за користування радіочастотним ресурсом України у сумі 179,54 грн.

В ході перевірки встановлено, що підприємство має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. За перевіряємий період з 01.07.2010 по 31.03.2012 збір за користування радіочастотним ресурсом України підприємством нараховувався і сплачувався в бюджет за 2 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що позивачем збір має сплачуватись за 4 радіоелектронних засобу.

Суд не погоджується із наведеним висновком податкового органу виходячи з наступного.

Відповідно положень п.6 та п.7 ст.57 Закону України від 01.06.2000 № 1770 - III «Про радіочастотний ресурс України», який діяв у період з 01.07.2010 по 31.12.2010 р. інші користувачі сплачують щомісячний збір за користування радіочастотним ресурсом України від дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів. Сума збору за користування радіочастотним ресурсом України визначається платниками самостійно виходячи з розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот, визначеної у ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволі на експлуатацію, по кожному регіону окремо.

Відповідно до п.319.1 ст.319 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Відповідно до п. 321.3 ст. 321 Податкового кодексу України платники збору обчислюють суму збору виходячи з виду радіозв'язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Виходячи із аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастоти, а не радіоелектронні засоби.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач дійсно має 4 дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів (т. 3а.с. 250, т.4 а.с. 1-3), проте вони видані лише на 2 смуги радіочастоти 154,8500/154,8500 мГц та 154,3625/154,3625.

Таким чином, позивач правомірно сплачував збір саме за кількість частот, а не за кількість засобів радіозв'язку.

Щодо висновку про заниження податкове зобов'язання на загальну суму 41554,62 грн. при здійсненні операцій з безоплатного забезпечення молоком, кефіром, питною водою та чаєм працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці.

В акті перевірки посадові особи податкового органу приходять до висновку, що безоплатне забезпечення певних категорій працівників з важкими та шкідливими умовами праці лікувально-профілактичним харчуванням, є операцією з продажу такого харчування, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти. На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон України №2694) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст.7 Закону №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.

Видача молока або рівноцінних харчових продуктів здійснюється згідно з нормативними документами, які у порядку, встановленому Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-XII, діють на території України в частині, що не суперечить Конституції і законам України, а саме:

- перелік хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затверджений Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.11.1987 №4430-87;

- порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 №731/П-13.

Відповідно до п. 1. 4 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» продаж товарів - будь -які операції, здійснені згідно договорів купівлі - продажу, міни, постачання та іншими цивільно - правових договорів, що передбачають передачу право власності на такі товари за компенсацію не залежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в т. ч. операції з оплати вартості послуг по договорах оренди (лізінгу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави кредитору для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Пунуктом 4.2 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що в разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати, з частковою оплатою їх вартості грошовими коштами в межах бартерних операцій, здійснення операцій по безоплатній передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат в рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) в межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати, які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) та не підлягають амортизації, а також пов`язаній з постачальником особі або суб`єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований в якості платника податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачання товарів включає в себе передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст.188 Податкового кодексу України визначено, що у разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що об'єктом оподаткування з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України є операції платників податку з постачання товарів, під час яких відбувається передача права користування, розпорядження або володіння між сторонами цивільних, господарських або адміністративних правовідносин. В даному випадку, позивач забезпечує працівників продуктами лікувально-профілактичного харчування в межах трудових правовідносин, а тому вказане забезпечення не є постачанням товару в розумінні Податкового кодексу України.

Частиною другою ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та повідомлення - рішення № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013р. ґрунтуються на безпідставних висновках акта перевірки №412/15-17-2/33853132 від 01.10.2012р., а тому підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом під час розгляду справи ТОВ «Тар альянс» на вказані податкові повідомлення-рішення були подані повторні скарги до ДПС України. За наслідками розгляду скарги податковим органом було прийняті рішення № 1607/6/10-2115 від 01.02.2013 року (т. 2 а.с. 139-149), яким податкові повідомлення-рішення № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 були скасовані в частині визначення товариству податку на прибуток та зменшення товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок зменшення перевіркою валових витрат на суми орендної плати за землю і у відповідній частині скасована штрафна санкція по податку на прибуток.

Листом від 13.02.2013 року № 4011/10/15-17-2 СДПІ у м. Донецьку повідомило позивача, що раніш прийняті податкові повідомлення-рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 відповідно до п. 5.3 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 вважаються відкликаними (т. 5 а.с. 11).

Після чого відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення рішення № 0000081520/4009/10/15-17-2 та № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13 лютого 2013 року, якими податковий орган зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятих податкових повідомлень - рішень (т. 5 а.с. 12-13).

Відповідно до пп. 5.1.2 п. 5.1 Порядку відкликання податкових повідомлень-рішень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення;

Відповідно до п. 5.3 вказаного Порядку у випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року вважаються відкликаними з моменту надходження до позивача податкових повідомлень-рішень № 0000081520/4009/10/15-17-2 та № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13 лютого 2013 року. Тому на час розгляду справи у суді повідомлення-рішення 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року не породжують жодних правових наслідків для позивача, у зв'язку з чим в даному випадку відсутній об'єкт правового захисту.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно платіжного доручення від 11.02.2013р. №384 (т. 1 а.с. 2) позивачем сплачено 2 294,00 грн. судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом по справі №805/1807/13-а.

Платіжним дорученням від 22.02.2013р. №439 (т. 5 а.с. 2) позивачем сплачено 2 294,00 грн. судового збору при зверненні до суду з адміністративним позовом по справі №805/2514/13-а.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідно до задоволених вимог, загальна сума сплаченого судового збору у розмірі 4 588,00 грн. підлягає присудженню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2, № 0000111520/23188/10/15-17-2, № 0000101520/23187/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та податкових-повідомлень рішень № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013року- задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби за № 0000151520/23184/10/15-17-2, № 0000141520/23182/10/15-17-2, № 0000121520/23186/10/15-17-2, № 0000131520/23181/10/15-17-2 від 23.10.2012 року та податкові повідомлення-рішення № 0000081520/4009/10/15-17-2, № 0000071520/4010/10/15-17-2 від 13.02.2013 року.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар альянс» (ідентифікаційний код 33853132) 4 588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок судових витрат.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 27 травня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 32050428 ?

Документ № 32050428 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 32050428 ?

Дата ухвалення - 27.05.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 32050428 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 32050428 ?

В Донецький окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 32050428, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 32050428, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 32050428 відноситься до справи № 805/1807/13-а

Це рішення відноситься до справи № 805/1807/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 32050425
Наступний документ : 32050492

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

  • Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
  • Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
  • Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
  • Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
  • Перевірити наявність податкового боргу;

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

LinkedIn Youtube Instagram

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

LinkedIn Youtube Instagram

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved