Ухвала суду № 32042053, 19.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3313/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведенню зустрічної звірки, яка оформлена актом № 611/2240/35676870 від 01 березня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промобуд-2007»; заборону відповідачу вчиняти певні дії, а саме використовувати факти, викладені в даному акті; зобов'язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007», які оформлені актом від 01 березня 2013 року № 611/2240/35676870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007».

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 15 квітня 2013 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 2011-2012 роки, за результатами яких складено акт від 01 березня 2013 року № 611/2240/35676870 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промобуд-2007» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за 2011-2012 роки».

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку

У пункті 7 даного Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка, а заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не була проведена зустрічна звірка, дій по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено. А тому незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання протиправними дій, факт вчинення яких відсутній, адже відсутність дій сама по собі виключає їх протиправність.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача відповідачем фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої й складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи не вбачається існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на вищевикладене, звертає увагу на те, що оскільки зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки є протиправними, а тому не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

Колегія суддів наголошує, що в силу приписів чинного законодавства України, протиправні дії не можуть породжувати будь-які правомірні наслідки, будь то складений акт, довідка, висновки тощо, а так само не може вважатися правомірною, законною та достовірною інформація та данні, що містяться в даних документах. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, по суті, є доказом здобутим з порушенням закону, а тому такий Акт та наведені в ньому обставини не можуть бути підставою для прийняття будь-якого рішення, або використовуватися будь-якими органами ДПС України, а також іншими державними органами та їх посадовими (службовими) особами, в якості носія доказової бази чи податкової інформації.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно надав оцінку фактичним обставинам справи.

Висновок суду першої інстанції щодо неправомірності зазначення в Акті зустрічної звірки відомостей щодо наявності ознак фіктивності в діяльності позивача також є правомірним, оскільки ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що на момент складання Відповідачем акту про неможливість проведення зустрічної звірки податкові органи не були наділені повноваженням визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону, спричиняючи цим юридичні наслідки для таких правочинів. Відсутні також повноваження на здійснення податковим органом оцінки відповідності будь-якого правочину вимогам Цивільного кодексу України.

Відповідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Визнання правочинів такими, що не відповідають умовам публічного порядку їх укладення або реалізації належить виключно до юрисдикції суду відповідної спеціалізації.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкові органи не вправі робити висновок про наявність або відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність чи нікчемність правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження вірогідного визнання нікчемним або недійсним, зокрема, правочину, в межах якого позивачем було сформовано валові витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.

Окрім того, слід звернути увагу на вимоги до форми та змісту актів про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державною податковою службою України.

Аналіз положень зазначеного нормативно-правового акту надає підстави стверджувати про невідповідність акту № 611/2240/35676870 від 01 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки встановленим вимогам.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт вчинення відповідачем протиправних дій по проведенню зустрічної звірки позивача, відтак, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити. Проведення відповідачем документальної невиїзної позапланової перевірки позивача здійснені не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України, а тому є протиправними. Окрім того, висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва зобов'язана вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, та про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині. Разом з тим, вимоги позивача про заборону відповідачу використовувати факти, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання (продажу) товарів, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено факту вчинення таких дій, а тому права позивача є непорушеними.

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.