ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9960/13 20.06.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
про відшкодування збитків у порядку регресу у розмірі 12 592,11 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Тагінцев А.В. (дов. №3652/18 від 11.12.2012)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування збитків у порядку регресу у розмірі 12592,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до осіб, відповідальних за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 порушено провадження у справіза вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 20.06.2013 року.
13.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі його представника.
Від позивача через відділ діловодства та Документообігу Господарського суду міста Києва 13.06.2013 надійшли додаткові пояснення по справі.
17.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва до суду надійшов лист від Моторного (транспортного) страхового бюро України із інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ.
Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надавши усні пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, повідомив, що ним подані всі докази, які мають значення для вирішення справи по суті, проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача не заперечував.
Статтею 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, враховую клопотання відповідача, дослідивши всі обставини справи і зібрані докази, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача,суд, -
ВСТАНОВИВ:
05.05.2011 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №115887, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортними засобами, вказаними у Додатку 1 до зазначеного договору. (а. с. 33-48)
25.10.2011 у м. Львів по вул. Опришківській,6/8 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Skoda», державний номер АА7724КН під керуванням Микитина Володимира Ігоровича та транспортного засобу марки ВАЗ21053, державний номер 27689ТВ, під керуванням Пришляк Романа Дмитровича.
У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Відомістю про дорожньо-транспортну пригоду № 8901111 (а. с. 52-53).
Дорожньо-транспортна пригода сталася у результаті порушення водієм Пришляк Р.Д. Правил дорожнього руху України, якого постановою Жовківського районного суду Львівської області від 04.11.2011 у справі №3-1856/11 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 54-55).
01.08.2012 до позивача звернувся Страхувальник - Микитин В.І., із заявою про настання події, яка є страховим випадком відповідно до договору №115887добровільного страхування транспортного засобу та про виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП. (а. с. 30-32).
Відповідно до Звіту №431/11, складеного Фізичною особою-підприємцем Войтик Я.М. на замовлення позивача, та ремонтної калькуляції №7724 від 14.11.2011, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Skoda», державний номер АА7724КН, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 14148,32 грн. (а. с. 56-61,66-68)
Позивачем відповідно до акту виконаних робіт та рахунку-фактури №С-00004612 від 26.10.2011 складено Страховий акт №1059/11/05/14 від 17.02.2012 та розрахунок суми страхового відшкодування від 15.02.2012, за якими розмір страхового відшкодування склав 12592,11 грн. (а. с. 26-28, 23-24).
13.09.2012 позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику загальною сумою 12592,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням №194 від 24.01.2012 року. (а. с. 25).
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія - Пришляк Р.Д., який під час ДТП на законних підставах керував транспортним засобом марки ВАЗ21053, державний номер 27689ТВ, застрахована за полісом №АА/3164411 Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (а. с. 95)
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 28.09.2012 звернувся до відповідача із претензією про відшкодування збитків в порядку регресу, однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку задовольнити позов повністю з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ21053, державний номер 27689ТВ знаходився під керуванням Пришляк Р.Д., вина якого підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 04.11.2011 року.
Цивільно-правова відповідальність Пришляк Р.Д., у частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки ВАЗ21053, державний номер 27689ТВ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/3164411).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Skoda», державний номер АА7724КН.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування транспортних засобів №115887, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Пришляк Р.Д. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АА/3164411) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 00,00 грн.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діє всупереч норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чим порушує положення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 12 592,11 грн.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» відшкодування збитків у порядку регресу у розмірі 12592,11 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; код ЄДРПОУ 20474912) 12592 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривні 11 копійок суму сплаченого страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20.06.2013 року.
Повний текст рішення складено - 25.06.2013 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова
Судове рішення № 32040994, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/9960/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: