Рішення № 32040432, 20.06.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

20.06.2013

Справа № 644/318/13-ц

н/п 2/644/781/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2013 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Глібко О.В.,

при секретарі - Скоропляс Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ "ОТП Банк" про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання договору споживчого кредиту № 2002162544 від 29.01.2012 року недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на те, що 29.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_6 був укладений договір про виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій. Ціна договору після внесення передоплати становить 10 370 грн.

На виконання даного договору ОСОБА_1 29 .12. 2013 року, був укладений договір з ПАТ «ОТП Банк» про надання споживчого кредиту в розмірі 10 370 грн. на придбання товару у продавця та загальна сума Кредиту 12 858 грн. 80 коп., але кошти були перераховані згідно договору про надання споживчого кредиту не ПП ОСОБА_6, а Фізичній особі підприємцю ОСОБА_5.

Відповідно до п.3.2 договору ПП ОСОБА_6 зобов'язувався виготовити металопластикові конструкції та встановити їх за місцем проживання позивачів протягом 28 робочих дня, але свої зобов'язання ні ПП ОСОБА_6, а ні особа яка отримала кошти згідно споживчого кредиту Фізична особа підприємець ОСОБА_5 не виконали.

При укладанні договору споживчого кредиту між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», представник ПАТ «ОТП Банк» не повідомив її у письмовій формі про умови надання кредиту, та не надав в повному обсязі інформацію про умови кредитування, як того вимагає закон. Оскільки при укладанні договору споживчого кредиту відповідачем ПАТ «ОТП Банк» не були додержані вимоги ст. 203 ЦК України, тому даний договір слід визнати недійсним.

Згоди на одержання кредиту чоловік ОСОБА_1 ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 не надавали. Відповідно до п. 3.15. б. договору про надання споживчого кредиту Позичальник діє за згодою другого з подружжя або особи, з якою проживає однією сім'єю (фактичні сімейні відносини), на укладання та виконання Договору (в тому числі отримання кредиту).

Згідно з ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя, вважається що він діє згодою другого з подружжя, дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву з проханням справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ПАТ «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання судових повісток (а.с. 30, а.с. 40, а.с. 43, а.с. 49, а.с. 53), письмових заперечень суду не надав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Зі згоди позивачів суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному рішенні справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи є копія договору укладеного 29.12.2012 року між ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_6 про виготовлення та встановлення ПВХ конструкцій на суму10 370 грн..

Відповідно до п. 3.1 договору виконавець зобов'язується виробити та доставити вироби протягом 28 робочих днів.

З договору про надання споживчого кредиту № 2002162544 від 29.12.2012 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» вбачається, що позивачем отримано кредит в розмірі 10 370 грн. 00 коп. на придбання метало пластикових конструкцій у продавця - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, ідентифікаційний код якої НОМЕР_2, і дані кошти були перераховані банком на розрахунковий рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_5.

Також в договорі про надання споживчого кредиту присутній п.2, а саме видача та обслуговування кредитної картки позичальника, яку ОСОБА_1 не отримала, що ставить під сумнів укладання договору згідно чинного законодавства.

В порушення вимог укладеного між сторонами договору позивачам не було виготовлено та поставлено металопластикові конструкції .

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця, кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Представником банку не було повідомлено, що згідно п.3.13 Договору місцем укладення Договору є місцезнаходження банку, що зазначене в договорі, тобто м. Київ.

Зі змісту ст.19 цього ж Закону вбачається, що нечесна підприємницька діяльність включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно ч.1 ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Таким чином, договір про надання споживчого кредиту № 2002162544 укладений з істотними порушеннями чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 651 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до АТ "ОТП Банк" про визнання кредитного договору недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 2002162544 від 29.12.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк».

Стягнути з ПАТ «ОТП банк», 01033, м. Київ, вул.. Жилянська, буд. 43, інн: 21685166, МФО: 300528, на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, інн: НОМЕР_3, судові витрати в сумі 114,70 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.В. Глібко