ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2013 року Справа № 100272/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні місяці 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року № 000273/2300/4231. З адміністративного позову вбачається, що Державною податковою інспекцією у Жовківському районі було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. За результатами проведеної перевірки та на підставі Акту від 24.03.2011 року № 424/23-4/22343338, ДПІ у Жовківському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року в розмірі 335 743,00 гривень. Позивач просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року.
У запереченні на позов податкова інспекція зазначає, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців в розмірі 243 732 гривень, що є менше від заявленої суми бюджетного відшкодування. Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» роботи, які були здійснені ТзОВ «Форт-Агро-Буд» не зараховано на баланс власного збудованого об'єкта за дебетом рахунку 10 «Основні засоби». Тому, виходячи з вимог п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2010 року на суму 335 743, 00 гривень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції, зокрема, вказав, що позивачем не надано суду доказів змін балансу підприємства щодо надходження (придбання,створення) основних фондів, з огляду на вищевказані договори.
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку Дочірнім підприємством «Сі-Сі-Ай-Любеля».
Апелянт вказує, що згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковані обороти протягом такого звітного періоду. Закон не передбачає фактичне віднесення у конкретному податковому періоді об'єкта незакінченого будівництва до основних фондів, а допускає можливість віднесення такого об'єкта до основних фондів у майбутньому. Крім того, згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття «господарська діяльність» визначено у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Позивач доводить, що будівництво шахти безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю ДП «Сі-сі-Ай-Любеля». Витрати, здійснені підприємством на проведення проектно-вишукувальних робіт, проектування, будівництво спрямовані на отримання прибутку. Тому витрати, понесені у зв'язку з придбанням робіт та послуг, правомірно віднесені платником до складу вартості валових витрат. Положення Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджують, що не введення в експлуатацію об'єкта будівництва (шахти) не впливає на можливість віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, факт сплати позивачем сум ПДВ за отриманими роботами та послугами відповідач не заперечує. Таким чином, підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.
Позивач - Дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Жовківською райдержадміністрацією Львівської області 31.10.1996 року (код ЄДРПОУ 22343338) та взятий на податковий облік ДПІ у Жовківському районі Львівської області 12.11.2002 року за № 370.
Як вбачається зі Статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» підприємство виконує, зокрема, проектування, будівництво і експлуатацію шахти №1 «Любельська» у Львівсько-Волинському вугільному басейні.
ДПІ у Жовківському районі Львівської області провела позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.10 року по 30.11.10 року.
Результати перевірки оформлені актом 424/23-4/22343338 від 24.03.2011 року, де зазначено, що у зв'язку з порушенням пп. 7.7.11, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не має права на отримання бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 335 743,00 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Жовківському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.03.2011 року № 000273/2300/4231, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 335 743,00 грн.
Висновок податкового органу про порушення пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» суми бюджетного відшкодування ПДВ 335 743,00 грн., з яким погодився суд першої інстанції, зроблений на підставі того, що за останні 12 календарних місяців підприємство мало обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 243 732,00 грн. та не придбавало основні фонди.
Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин та дії договорів укладених з ДВАТ «Луганськдіпрошахт», ДП «Науково-дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку» та ТзОВ «Форт-Агро-Буд», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При цьому, не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до абзацу третього п.п. «а» п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Наведена норма містить умову відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування суми ПДВ, а саме перевищення суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Однак, така умова не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Як вбачається з матеріалів справи, сума бюджетного відшкодування сформована позивачем у грудні 2010 р. із сум від'ємного значення, що виникли у листопаді 2010 року.
Понесені позивачем у вказаному періоді витрати на придбання робіт, послуг, в зв'язку з будівництвом шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України (на підставі договору підряду №12/07/10-1 від 12.07.2010 року, укладеного між ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» та ТзОВ «Форт-Агро-Буд»; договору № 6742 від 19.03.2009 року, укладеного ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» з ДВАТ «Луганськдіпрошахт»; додаткової угоди №3 до договору № 6742 від 19.03.2009 року; договору №296 від 26.07.2010 р. з ДП «Науково - дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку», яку позивач має використовувати у власній господарській діяльності відповідно до видів діяльності, що визначені в установчих документах, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, виписками банку, про що не заперечується податковою інспекцією.
Отже, позивач на підставі абзацу третього п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування.
Посилання відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», є неправомірним.
Так, згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» терміни «основні фонди» та «нематеріальні активи» розуміються у значенні, визначеному, відповідно до п.п. 8.2.1 п. п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону. Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення, матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».
Облік витрат на придбання робіт та послуг по будівництву основних фондів, в даному випадку шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України, як встановлено під час апеляційного розгляду, і не спростовується податковим органом, здійснюється позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції» й зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним по рахунку 10 «Основні засоби» у разі введення основних фондів в експлуатацію.
Таким чином, позивачем дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування, а саме, встановлене п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмеження щодо отримання бюджетного відшкодування для осіб, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, в даному випадку не слід брати до уваги, оскільки законом не береться до уваги обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, якщо нарахування податкового кредиту здійснене внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Отже, судом першої інстанції, не виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, та не вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення в зв'язку з завищенням позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану за грудень 2010 року.
Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки, постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду 15 серпня 2011 року в справі № 2а-4355/11/1370 - скасувати та прийняти нову, якою позов Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області № 000273/2300/4231 від 25 березня 2011 року.
Зобов'язати Державну казначейську службу України в Жовківському районі Львівської області стягнути на користь Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» 03 грн. 40 коп. судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Сапіга
Р.Б. Хобор
Повний текст
виготовлено та підписано 25.06.2013 року
Судове рішення № 32039034, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4355/11/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: