Ухвала суду № 32039086, 18.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 33213/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішенення відповідача №00018915010/0 від 06.04.2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну подачу звітності з податку на прибуток в сумі 170,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що працівники відповідача не приймали від позивача декларацію з податку на прибуток за 9-ть місяців 2009 року, а тому відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» компанією зазначену декларацію разом із заявою 9 листопада 2009 року було відправлено відповідачу поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

Вважає, що декларація з податку на прибуток подана вчасно, а відповідач не мав права виносити податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за несвоєчасну подачу декларації з податку на прибуток за девять місяців 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 06.04.2010 року № 00018915010/0.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки декларації з податку на прибуток позивача працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова не приймались, він надіслав їх разом із заявою 9 листопада 2009 року поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією про відправлення поштової кореспонденції.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що позивачем декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року подано вчасно, а відтак відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано норму п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому дане рішення податкового органу є протиправним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що надіслана ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року з додатками до неї зареєстрована ДПІ у Галицькому районі м.Львова в комп'ютерній мережі 13.11.2009 року за №101872. Станом на 28.04.2010 року переглянуто дані «Бест - Звіту», в якому не виявлено своєчасного подання ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року.

Отже, ТзОВ «Компанія «Лізинговий ді» несвоєчасно подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року, чим порушено вимоги п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) та п.16.4 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями).

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 26.03.2009 року на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4.12.1990 року № 509-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) Головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за 9-ть місяців 2009 року, за результатами якої складено акт № 1254/377/151/31730064 від 26.03.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності».

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 00018915010/0 від 06.04.2010 року, яким позивачу визначено штрафну санкцію за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за девять місяців 2009 року в сумі 170 грн.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 зазначеного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 4.1.7. п.4.1 ст. 4 зазначеного Закону 2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Достовірно встановлено, що оскільки вказані декларації позивача працівниками ДПІ у Галицькому районі м. Львова не приймались, він надіслав їх разом із заявою 9 листопада 2009 року поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією про відправлення поштової кореспонденції.

Згідно п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем декларацію з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2009 року подано вчасно, а відтак відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано норму п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в зв'язку з чим рішення податкового органу є протиправним.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року у справі №2а-4088/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба