Постанова № 32039001, 14.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2013 р. 14 год.05 хв.Справа № 821/1945/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представника позивача- Лисенка В.О.

представника відповідача- Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф» ЛТД (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.04.2012р. № 000271504, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 57563,3грн. та застосовано штрафну санкції у сумі 28781,65 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що виконав всі вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-ІУ (далі - ПКУ) для формування податкового кредиту з ЗЕТОВ «Інтервес» у грудні 2012 року та декларування бюджетного відшкодування з ПДВ за цей податковий період. На думку позивача, відповідач протиправно визнає недійсними правочини з придбання товарів у ЗЕТОВ «Інтервес» без судового рішення з цього питання. На його думку, правочин може бути визнаний недійсним виключно на підставі судового рішення, а не податковим органом в односторонньому порядку. З цих підстав позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення як незаконне.

Відповідач проти позову заперечує мотивуючи тим, що позивач сформував частину податкового кредиту грудня 2012 року від постачальників товарів, при перевірці яких не підтверджено реальне здійснення господарських операцій. На думку відповідача, відсутність у контрагентів позивача можливостей реального здійснення господарської діяльності є доказом здійснення безтоварних операцій, які не дозволяють використати придбані товари у оподатковуваній господарській діяльності цього платника податків, і позбавляють права на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування. У зв'язку з цим відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними та просить суд відмовити у їх задоволені

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини справи.

Спірне податкове повідомлення - рішення складене на підставі висновків акту невиїзної позапланової перевірки позивача від 22.04.2013р. №2365/15-4/23140525 (далі - акт № 2365). Податковий орган перевіряв дотримання позивачем вимог податкового законодавства України при взаєморозрахунках із ЗЕТОВ «Інтервес» у грудні 2012 року.

Як встановив відповідач у грудні 2012 року позивач сформував переважну частину податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських відносин з ЗЕТОВ «Інтервес». Задекларована сума податкового кредиту від цього постачальника склала 150666,28 грн. проти 156068,0грн. загальної суми податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

У грудні 2012 року позивач від ЗЕТОВ «Інтервес» отримав послуги з оренди приміщення на суму ПДВ 249,33 грн., придбав горох фуражний у кількості 56,290 тон на суму ПДВ 28326,05 грн. та жмих соняшника у кількості 304,170 тон на суму ПДВ 122090,9 грн. Постачання товарів підтверджено податковими та видатковими накладеними, вартість товарів сплачена постачальникові у безготівковому порядку.

Відповідач, опираючись на акт позапланової виїзної перевірки ЗЕТОВ «Інтервес» від 18.03.2013р. №1713/22.4/01194779 (далі - акт № 1713), стверджує, що цей постачальник позивача у грудні 2012 року мав взаємовідносини з ТОВ «Юг Трейд», загальна сума ПДВ по цим операціям у грудні 2012 року склала 56420,55грн. За бухгалтерськими та податковими накладними ЗЕТОВ «Інтервес» у ТОВ «Юг Трейд», придбало жмих соняшника у кількості 108,59 тон та горох фуражний 28,54 тон. Розрахунки між СПД здійснено у безготівковому порядку. За актом перевірки № 1713 відповідачем встановлено порушення при складанні товарно-транспортних накладних на доставку товарів, а саме: не вказані назви та коди підприємств - перевізників, не вказано осіб відповідальних за відвантаження та приймання продукції, що унеможливлює ідентифікувати відповідальних осіб та авто перевізників, які здійснювали перевезення вантажу.

ДПІ у Цюрупинському районі (за місцем реєстрації ТОВ «Юг Трейд») склала акт від 04.03.2013р. №73/15-3/38230983 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юг Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2012 року. Причиною такого висновку податкового органу було те, що ТОВ «Юг Трейд» за місцем реєстрації не знаходиться. Крім того ДПІ у Цюрупинському районі зазначає, що ТОВ «Юг Трейд» наявність власних трудових ресурсів, обладнання та інших основних фондів необхідних для здійснення господарської діяльності у податковій звітності не декларує.

Відповідач стверджує, що, враховуючи те, що ТОВ «Юг Трейд» відповідає основним та додатковим критеріям «податкової ями», можна зробити висновок про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій цього суб'єкта господарювання у грудні 2012 року. Під час перевірки не підтверджено наявність поставок ТОВ «Юг Трейд», що на думку відповідача, свідчить, що правочини між цим СПД та його покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.1 5 ст.203 ЦК України є недійсними і в силу ст.216 цього кодексу, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. ДПІ, посилаючись на ст. 215 ЦК України, зазначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідач вважає, що у зв'язку з відсутністю фактів придбання товарів від ТОВ «Юг Трейд» неможливо встановити їх зв'язок з господарською діяльністю покупця. Враховуючи зазначене ДПІ приходить до висновку, що правочини, укладені між ТОВ «Юг Трейд» та ЗЕТОВ «Інтервес» не спричиняють реального настання наслідків. Таким чином відповідач вважає, що за наслідками перевірок не встановлено фактичного руху товарів (гороху та жмиху соняшника) по ланцюгу постачання від ТОВ «Юг Трейд» > ЗЕТОВ «Інтервес» > позивач і тому взаємовідносини між позивачем та ЗЕТОВ «Інтервес» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому правочини, укладені між цими СПД є недійсними (нікчемними). На думку відповідача, у постачальника позивача та ЗЕТОВ «Інтервес» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.185,187,188 Податкового кодексу України, а тому дані про обсяги продажу товарів позивачеві є недійсними. У зв'язку з вищевикладеним позивач, за висновками ДПІ, завищив податковий кредит за грудень 2012 року на 57563,3 грн. і як наслідок завищив на цю суму розмір бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 198 - 200 ПКУ податковий кредит з ПДВ платника податку визначається, виходячи із підтвердженого податковими накладними, сплаченого (нарахованого) ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку. При цьому вирішальним є наявність належним чином складених податкових накладних та можливість фактичного використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях платника податку.

Представник ДПІ у судовому засіданні підтвердив, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок про відсутність фактичного руху товарів (гороху та жмиху соняшника) по ланцюгу постачання від ТОВ «Юг Трейд» до ЗЕТОВ «Інтервес» і далі до позивача. На думку податкового органу, якщо товар не був придбаний ЗЕТОВ «Інтервес» у ТОВ «Юг Трейд», відповідно, він не міг бути у подальшому реалізований позивачу. Зауважень у ДПІ щодо первинних бухгалтерських документів позивача та ЗЕТОВ «Інтервес» немає.

Як вбачається судом з матеріалів справи та акту перевірки позивач виконав всі формальні умови для декларування податкового кредиту по операціям з ЗЕТОВ «Інтервес», що підтверджено відповідачем у акті перевірки № 2365. Спірним є фактичне здійснення поставок товарів від цього контрагента позивача, і як наслідок спірним є можливість використання їх у господарській діяльності платника податку.

Суд не погоджується із позицією податкового органу щодо визнання недійсними (нікчемними) правочинів між позивачем та його постачальником, оскільки відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином - це фіктивний правочин, який визнається судом недійсним і відноситься до категорії оспорюваних, тому визнання цього правочину податковим органом недійсним у односторонньому порядку без судового рішення є незаконним.

Суд, оцінюючи докази сторін по даній справі, вважає, що відповідачем для складення висновків про реальність здійснення господарських операцій позивача та його постачальників не досліджені всі обставини здійснення господарської діяльності перевірених суб'єктів господарювання.

Так відповідач, не перевіривши безпосередньо ТОВ «Юг Трейд», виходячи з власного бачення способів здійснення господарської діяльності підприємством, оцінює його можливість провадити таку діяльність, лише на підставі доступних податковому органу показників податкової звітності. При цьому податковий орган взагалі не враховує можливостей здійснення підприємницької діяльності на орендованих матеріальних ресурсах та залучення до співпраці інших суб'єктів господарювання, що можуть надавити необхідні послуги в інтересах окремого підприємства. Наслідком поверхового аналізу господарської діяльності є передчасний висновок податкового органу про нереальність здійснення господарської діяльності перевірених підприємств. На думку суду, цієї помилки відповідачем можливо було уникнути у разі обрання податковим органом для визнання недійсними правочинів з придбання товарів законного способу вирішення цього питання - шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Крім того звертає на себе увагу той факт, що відповідач, вважає безтоварною лише частину операцій з продажу гороху та жмиху соняшника ЗЕТОВ «Інтервес» позивачу. Так у грудні 2012 року позивач від ЗЕТОВ «Інтервес» отримав послуги з оренди приміщення на суму ПДВ 249,33 грн., придбав горох фуражний у кількості 56,290 тон на суму ПДВ 28326,05 грн. та жмих соняшника у кількості 304,170 тон на суму ПДВ 122090,9 грн. Проте податковим органом визнано безтоварними лише поставки гороху фуражного у кількості 28,54 тон на суму ПДВ 14127,3 грн. та жмих соняшника у кількості 108,59 тон на суму ПДВ 43436,0 грн. При цьому весь отриманий позивачем товар є однорідним за якісними характеристиками і розмежувати товари, отримані від різних постачальників неможливо. Отже висновки відповідача стосовно неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товарів позивачеві ЗЕТОВ «Інтервес» суперечать висновкам відповідача про завищення податкового кредиту позивача по цим операціям.

За таких обставин суд вважає що відповідач безпідставно позбавив позивача права на формування податкового кредиту у сумі 57563,3 грн. по операціям з ЗЕТОВ «Інтервес» у грудні 2012 року і тому повністю скасовує спірне податкове повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2013р. № 0000271504.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 червня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1