Рішення № 32037574, 14.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5613/13 14.06.13

За позовом Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до Державного підприємства "Укртрансфармація"

про стягнення 101 037,22 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Августинович Р.В. за дов. № 01-10/261 від 30.01.2013 р.

Від відповідача: не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Укртрансфармація" про стягнення 82 943,22 грн., з яких сума основного боргу становить 75 603,41 грн., пеня в розмірі 4 154,53 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 991,24грн., інфляційні втрати в розмірі 1 194,04 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013р. порушено провадження у справі №910/5613/13, призначено розгляд справи на 22.04.2013 року.

За розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/5613/13 передано для розгляду судді Головіній К.І. у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року справу прийнято до провадження судді Головіної К.І., розгляд справи призначено на 24.05.2013 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 17.05.2013 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 року справу прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю..

24.05.2013 року по справі оголошено перерву до 14.06.2013 року.

13.06.2013 року представником позивача подано до відділу діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог. В заяві позивач зазначає, що за лютий, березень, квітень 2013 року відповідачу надано теплової енергії в загальній сумі 18 094,00 грн., відповідно до ст. 22 ГПК України просить стягнути з відповідача суму основного боргу в сумі 93 697,41 грн., 4 154,53 грн. пені, 1 994,24 грн. - 3% річних та інфляційні втрати в сумі 1 194,04 грн..

Представники відповідача в судове засідання повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.06.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог та відповідно до ст. 22 ГПК України приймає до розгляду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2007 року між ДП «Укртрансфармація» та КП «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради» було укладено Договір № 1277 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підприємство зобов'язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Згідно п. 3.2.1 Договору, споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

У пункті 5.3 Договору сторони погодили, що споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку, при цьому споживач самостійно отримує рахунок до 5-го числа кожного наступного місяця.

Рішенням Рівненської міської ради № 117 від 11.10.2011 року вартість опалення 1 кв.м. опалювальної площі в опалювальний період для інших споживачів затверджена в розмірі 24,41 грн.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 01.03.2010 року по 11.02.2013 року позивачем було надано споживачеві теплової енергії на загальну суму 75 603,41 грн.

За період з 01.02.2013 року по 24.05.2013 року позивачем було надано споживачеві теплової енергії на загальну суму 18 094,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наявного в матеріалах справи.

В порушення умов договору відповідачем розрахунок за отриману теплову енергію з позивачем не проведено, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 93 697,41 грн..

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено умови договору, тому відповідно до ст.ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України останньому нарахована пеня, 3% річних від простроченої суми, інфляційні втрати.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 5.3 Договору сторони погодили, що споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства протягом 5-ти днів з дня отримання рахунку, при цьому споживач самостійно отримує рахунок до 5-го числа кожного наступного місяця.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.3.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми за договором за період з 01.02.2013 року по 24.05.2013 року в розмірі 1 991,24 грн. та нарахування інфляційних втрат в розмірі 1 194,04 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач правомірно проводить нарахування пені в розмірі 4 154,53 грн.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 655,692,712 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укртрансфармація» (юридична адреса: 02121, м. Київ, вул.. Ташкентська, 60, код ЄДРПОУ 01101329) на користь Комунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (33027, м. Рівне, вул.. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30841056) основний борг у сумі 93 697 (дев'яносто три тисячі шістсот дев'яносто сім) грн.. 41 коп., 3% річних у розмірі 1 991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн.. 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 194 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) грн.. 04 коп., пеню в сумі 4 154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн.. 53 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн.. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.06.2013 року.

Суддя Є.Ю. Шаптала