Рішення № 32037578, 21.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7833/13 21.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 28172,77 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Петренко Р.О. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - позивач або СК «ІНГО Україна») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК «Оранта») 28172,77 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.04.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Вольво», державний реєстраційний номер АА 5530 ЕВ, який був застрахований у СК «ІНГО Україна». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АІ 8508 СК, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Оранта», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов визнав у сумі 26565,39 грн., тобто сумі зазначеній у звіті автотоварознавчого дослідження № 231 від 21.05.2012. Проти задоволення позову на решту суму - заперечив з підстав незаконності вимоги на цю суму.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 о 08 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Артема, 50 сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ЗАЗ 69», державний реєстраційний номер АІ 8508 СК (далі - автомобіль «ЗАЗ»), під керуванням водія Блажка Дмитра Сергійовича, із автомобілем «Вольво», державний реєстраційний номер АА 5530 ЕВ (далі - автомобіль «Вольво»).

Причиною ДТП стало те, що водій Блажко Д.С., керуючи автомобілем «ЗАЗ», починаючи рух та змінюючи його напрямок не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Вольво», що спричинило пошкодження транспортних засобів. Даними діями водій Блажко Д.С. порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2012 (справа № 2610/10540/2012) Блажка Дмитра Сергійовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Вольво», який належить ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент».

Дані обставини підтверджуються розширеною довідкою ВДАІ № 8997967 про ДТП та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2012 (справа № 2610/10540/2012), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі полісу № 200500979.12 від 02.02.2012, укладеного між ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент» та СК «ІНГО Україна» (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за Договором добровільного страхування є ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент» (страхувальник).

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення СК «ІНГО Україна» суб'єктом оціночної діяльності - СПД-фізизною особою Ханжин О.О. 21.05.2012 було складено звіт № 231 про оцінку автомобіля (далі - Звіт № 231), з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» у результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) вказаного автомобіля, та складає 26565,39 грн. При цьому, зі Звіту № 231 слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює « 0,0000».

Водночас, з калькуляції СТО (ТОВ «Арма Моторс»), наведеної у рахунку № АМСС004660 від 26.04.2012 та акті виконаних робіт від 13.08.2012, убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Вольво» склала 28172,77 грн. (з ПДВ).

Наведені у даній калькуляції СТО роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, страхового акта № 64170 від 18.05.2012, рахунку №АМСС004660 від 26.04.2012, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 28172,77 грн. шляхом перерахування на рахунок СТО (ТОВ «Арма Моторс») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються платіжним дорученням № 5241 від 31.05.2012, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «ІНГО Україна», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 28172,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Блажко Д.С. внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ».

На час скоєння вищевказаної ДТП (26.04.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «ЗАЗ» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/2225270 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.

Доказів того, що Блажко Д.С. перебував у автомобілі «ЗАЗ» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/2225270 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ЗАЗ» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Вольво» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звіт № 231 був лише попереднім оціночним документом, у якому зазначалося про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Вольво», є акт виконаних робіт від 13.08.2012 ТОВ «Арма Моторс».

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Вольво», склав 28172,77 грн. (з урахуванням ПДВ), відповідно до акта виконаних робіт від 13.08.2012. При цьому, судом враховано, що у Звіті № 231 коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля було визначено, як такий, що дорівнює « 0,0000».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/2225270 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 28172,77 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в липні 2012 року звернувся до відповідача із претензією (вих. №1985 від 23.07.2012) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/2225270. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 26.07.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок 33, ідентифікаційний код 16285602) 28172,77 грн. (двадцять вісім тисяч сто сімдесят дві гривні 77 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013

СуддяСташків Р.Б.