Ухвала суду № 32035890, 18.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3670/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сакура С-3» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Сакура С-3» до Державної податкової інспекції у Голосіївського району м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївського району м.Києва від 03 листопада 2011 року №0029891510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження псування одягу на загальну суму 34 750,00 грн. Позивачем протиправно віднесено дану суму до балансової вартості запасів в І-му кварталі 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївського району м.Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Дочірнього підприємства «Сакура С-3», за результатами якої складено акт від 09 жовтня 2011 року №3484/15-127/30573077. В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем неправомірно занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8 688,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 03 листопада 2011 року №0029891510, яким позивачу збільшено суму податку на прибуток підприємств на суму 8 688,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Подана скарга залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Відповідно до п 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків визначених чинним законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірнє підприємство «Сакура С-3» у періоді з 2007 р. по 2010 р. перебувало на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі 2011 року перейшло на загальну систему оподаткування.

В декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в таблиці 1 додатку К1/1, позивачем задекларувано балансову вартість запасів (рядок 04.2 декларації) на початок року в сумі 34 750,00 грн., чим збільшило валові витрати по декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на цю ж суму.

Як встановлено судом першої інстанції, сума 34 750,00 грн. є витратами позивача у зв'язку з псуванням спецодягу. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що належних доказів псування спецодягу на загальну суму 34 750,00 грн. вони не містять.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», (редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової ( крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих. що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З аналізу наведних норм, вбачається, що вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів включатись не повинно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, переходячи на загальну систему оподаткування, зобов'язаний обліковувати запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку. Вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 та, відповідно не враховується при подальшому перерахунку відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем неправомірно відображено в декларації з податку на прибуток у складі убутку запасів товари, які перебували на складах у відповідності до додатку К1/1 у сумі 34 750,00 грн. Адміністративний позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні позову та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Сакура С-3» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 21.06.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.