Рішення № 32033045, 12.06.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н.Ю.

суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Скрипник С.В.

за участю: представника відповідачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2013 року,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у лютому 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Позивач вказував, що між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту 2 листопада 2016 року №2762, який забезпечений договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 поруки від 2 листопада 2006 року №2763, договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182.

Посилаючись на невиконання зобов»язання, публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просило стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 124868 грн. 41 коп.

№22ц-627 2013 рік Головуючий у 1 інстанції Войтун О.Б.

Категорія: 19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим.

Вказувала, що уклала з публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» договір іпотеки 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182.

Зазначаючи про збільшення розміру процентів за користування кредитом за договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту від 2 листопада 2016 року №2762 за відсутності її згоди, яке призвело до збільшення обсягу відповідальності за договором іпотеки, просила визнати договір між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182, припиненим, та зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2013 року позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення грошових коштів задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошові кошти в сумі 125865 грн. 75 коп. солідарно.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим задоволено, визнано договір між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182, припиненим, знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2013 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошових коштів та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» підлягає задоволення частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» частково, суд першої інстанції керувався правилами, передбаченими ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України, та виходив з права публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимагати від позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 дострокового повернення кредиту, сплати процентів та пені за договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту від 2 листопада 2006 року №2762 у зв»язку з порушенням зобов»язання.

Разом з тим суд першої інстанції, пославшись на положення ч.1 ст.559 ЦК України, вважав договір між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, припиненим.

На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив про укладення публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 договорів про внесення змін до кредитного договору від 2 листопада 2006 року №2762, які збільшують розмір відсотків за користування кредитом й обсяг відповідальності майнового поручителя, без погодження із ОСОБА_3

Водночас суд першої інстанції вважав, що підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошових коштів за зобов»язаннями ОСОБА_2 за договором кредиту немає.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна повністю.

Встановлено, що між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту 2 листопада 2006 року №2762, який забезпечений договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 поруки від 2 листопада 2006 року №2763, договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182.

За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 порушено умови договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту від 2 листопада 2006 року №2762 щодо терміну повернення кредиту та сплати процентів.

Правові наслідки порушення зобов»язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України.

Згідно зі частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 5.3.2 договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту від 2 листопада 2006 року №2762 передбачено право банку у разі прострочення позичальником зобов»язання по поверненню кредиту та/або сплати процентів за користування майном щонайменше на один календарний місяць відповідно до умов цього договору, вимагати від позичальника незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором. При цьому банк письмово повідомляє позичальника (поштою з повідомленням, вручення банком особисто позичальнику під розписку) про необхідність дострокової сплати суми заборгованості.

За змістом пункту 2.1 договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 поруки від 2 листопада 2006 року №2763 поручитель зобов»язується відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором від 2 листопада 2006 року №2762.

Сторонами у пунктах 3.1 та 3.3 наведеної угоди визначено, що у випадку невиконання зобов»язань позичальником кредитор протягом п»яти робочих днів має право звернутися з письмовим повідомленням на адресу поручителя. Поручитель зобов»язаний погасити суму боргу не пізніше трьох робочих днів з дня отримання повідомлення, зазначеної в п.3.1 договору.

Відповідно до абз.2 та 3 п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором строк пред»явлення кредитором до поручителя вимог про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов»язання у повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

З матеріалів справи вбачається здійснення публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» направлення ОСОБА_2, ОСОБА_4 7 травня 2010 року вимоги сплатити за договором між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 кредиту від 2 листопада 2006 року №2762 кредит в сумі 13566 доларів США 93 центи, проценти в сумі 883 долари США 28 центів, комісійну винагороду в сумі 523 грн. 76 коп., пред»явлення вимоги до поручителя ОСОБА_4 шляхом пред'явлення позову.

З огляду на невиконання ОСОБА_2, ОСОБА_4 зазначених вимог акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про сплату боргу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про право публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» вимагати від позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4 дострокового повернення кредиту, сплати процентів та пені солідарно.

Не можна погодитися з доводами публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про застосування до правовідносин між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 з договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 2 листопада 2006 року, положень ст.554 ЦК України щодо відповідальності боржника та майнового поручителя перед кредитором як солідарних боржників.

Як роз»яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.23 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України порука та застава (іпотека) є різними видами забезпечення виконання зобов»язання, тому норми, що регулюють порук (статті 553-559 ЦК) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотеко держателем за виконання боржником зобов»язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки. У зв»язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК не передбачена.

На підставі ст.589 ЦК України, ст.1 Закону України «Про іпотеку», яким кореспондує п.3.1.8 договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 2 листопада 2006 року, позивач набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин судове рішення в наведеній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

ОСОБА_3, звертаючись до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим, обставинами, якими обґрунтовувалися вимоги, зазначала зміни основного зобов'язання без згоди майнового поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За змістом п.1.1 договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 2 листопада 2006 року, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 2 листопада 2006 року №2762, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_2, за умовами якого боржник та іпотекодавець, як майновий поручитель в межах вартості предмету іпотеки, солідарно зобов»язані в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю заборгованість по кредиту у розмірі 20000 доларів США, відсотки за користування ним у розмірі 12% річних у доларах США, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24% річних у доларах США, сплатити щомісячну комісійну винагороду в розмірі 0,17% від фактичної заборгованості по кредиту, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати іпотеко держателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Крім того, іпотекою забезпечені інші зобов»язання боржника, що виникають в силу цього договору.

Згідно із ст.575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Згідно положень ст.11 вищезазначеного Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Всупереч наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 2 листопада 2006 року, містить елементи договору поруки.

Само по собі посилання у п.1.1 правочину на обов»язок боржника та іпотекодавця як майнового поручителя в межах вартості предмету іпотеки солідарно повернути заборгованість не дає підстави для висновку про застосування до правил про припинення договору положень, встановлених ч.1 ст.559 ЦК України.

Стаття 559 ЦК України, на порушення якої посилалася ОСОБА_3, звертаючись до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим , не може бути застосована до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі договору іпотеки, оскільки вона регулює правовідносини, які виникають внаслідок договору поруки.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено перелік підстав для припинення іпотеки, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі, якщо іпотекодавець не відновив її.

Така підстава, як зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, ст.17 Закону України «Про іпотеку» не передбачена.

З огляду на викладене судове рішення в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору припиненим підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 лютого 2013 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим, визнання договору між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3 іпотеки від 2 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстр №11182, припиненим, зняття заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, стягнення з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. скасувати.

У зустрічному позові ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору припиненим відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: