Постанова № 32022981, 28.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. справа № 2а-14339/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Криворізької митниці, заступника прокурора Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось з позовом до Криворізької митниці, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправними рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 11300000/2010/000346/1 від 07.05.2010р.; скасування виданої Криворізькою митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00534 від 07.05.2010р.; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь позивача коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 10731,99 грн.; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь позивача коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 2161,75 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 11300000/2010/000346/1 від 07.05.2010 року.

Скасувати видану Криворізькою митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00534 від 07.05.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 10 731,99грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» кошти на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 2 161,75грн.

Постанова обґрунтована тим, що документи, які надав позивач для митного оформлення товару, є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Ненадання позивачем калькуляції фірми виробника та висновку про якісні та кількісні

характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством не є підставою неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, оскільки така вартість визначається за наявними матеріалами. За таких обставин, маючи в наявності Контракт, Специфікацію № 1 до Контракту, інвойс № 100212-008 від 27.04.2010р. з урахуванням додатково наданих позивачем експортної декларації, що є офіційним документом Євросоюзу та листа Постачальника від 08.02.2010р. № 100208-1 з офіційною пропозицією щодо рівня цін на товари, відповідач не мав жодних перешкод у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Вказано, що митницею не було обґрунтовано необхідність застосування саме шостого методу визначення митної вартості товару, при цьому не обґрунтовано і неможливість застосування попередніх п'яти методів оцінки, адже митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом України.

Криворізькою митницею подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заступником прокурора Дніпропетровської області подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Головним управління Державного казначейства України у м. Києві подана апеляційна скарга, просить змінити оскаржену постанову надмірно сплачену суму ПДВ та ввізного мита стягнути з Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні відповідно ст. 55 КАС України допущена заміна відповідача Криворізької митниці правонаступником Дніпропетровською митницею.

Представник Дніпропетровської митниці та прокурор апеляційні скарги підтримали.

Представник Головного управління Державного казначейства України у м. Києві не з'явився.

Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Дніпропетровської митниці та прокурора підлягають задоволенню, апеляційна скарга Головного управління Державного казначейства України у м. Києві підлягає частковому задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, 06.05.2010 року позивач подав до Криворізької митниці вантажну митну декларацію №113050000/2010/003612, за якою декларував цеглу вогнетривку.

Митна вартість декларувалась за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Митним органом були витребувані додаткові документи: прас-лист виробника, калькуляцію фірми-виробника, висновки про якісні та вартісні характеристики товару.

Представником позивача 07.05.2010р. був зроблений запис про неможливість надати додаткові документи (а.с.22 том 1).

07.05.2010р. Криворізькою митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №113000006/2010/000343/1, відповідно до якого митну вартість товару визначено із застосуванням методу 6 відповідно до ст. 273 МК України та оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/0/00532.

Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну на час виникнення спірних правовідносин регулювався Митним Кодексом України від 11.07.2002р. та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 264 МК України Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За правилами пункту 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:

договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійний чи авторський договір (контракт);

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару;

калькуляція фірми - виробника товару;

копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

сертифікат про походження товару;

відомості про якісні характеристики товару;

нформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Оскільки позивачем не надано документів, запитуваних митним органом, колегія суддів вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості за ціною контракту, та обґрунтовано застосував шостий метод.

При визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця відповідно до вимог ст. 266 МКУ мотивувала неможливість застосування 1 - 5 методів визначення митної вартості товару.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необов'язковість подання позивачем додаткових документів на вимогу митниці, і, відповідно, про неправомірність відмови останньої у митному оформленні товару та самостійного визначення його вартості.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Криворізької митниці, заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови та стягнення коштів скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова