Ухвала суду № 32020016, 21.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/9683/2012 Головуючий у І інстанції Пухна О.М.Провадження № 22-ц/780/2940/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.Категорія 44 21.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2013 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду від 22 червня 2011 року Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: відділ Держкомзему у м. Бровари Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Константа", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - про усунення порушення права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: відділ Держкомзему у м. Бровари Київської області, ТОВ "Константа", ОСОБА_4, ОСОБА_5 - про усунення порушення права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що 22 червня 2011 року Броварським міськрайонним судом Київської області постановлено рішення, з посиланням на постанови адміністративного суду в справі №2а-1080\2010 щодо усунення порушень прав власності ОСОБА_6 на її земельну ділянку і будинок, а також на будинок ОСОБА_3 14 квітня 2011 року до Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_6 була подана заява про роз'яснення постанови суду та 10 травня 2011 року в своїй ухвалі Київський апеляційний адміністративний суд вказав, що по справі №2а-1080\2010 взагалі не розглядалося питання щодо того, у кого в користуванні чи у власності яка земельна ділянка перебуває. Вважає, що ці її твердження підтверджуються ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Київської області від 24 травня 2012 року. Зазначала заявниця і ту обставину, що після 1,5 років судового розгляду суд не може роз'яснити без перегляду рішення суду, що заявниця може здійснювати вільно свої права власника земельної ділянки. Вказує, що ситуація з вирішенням питання в її справі не відповідає визнаним Україною нормам п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також заявниця зазначає, що в рішенні суду від 22 червня 2011 року судом не застосовувалися закони України до обставин, які встановлював суд, їй не було відомо, що суд поставився до її права власності на земельну ділянку інакше, ніж визначають її права закони України. Про всі ці обставини ОСОБА_6 дізналася остаточно 23 серпня 2012 року після отримання ухвали від 18 червня 2012 року про чергову не змогу суду роз'яснити рішення відповідно до змісту права власності. Заявниця посилається, що не були предметом розгляду позову у справі №2-30\11 межі земельної ділянки, фактична розбивка масиву 2002 року, фактичне користування, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Ухвала адміністративного суду від 10 травня 2011 року означає протилежне вирішення позовної вимоги по вказаній справі і є підставою для заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і такі обставини як права заявниці на земельну ділянку в їх повному змісті мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2013 року у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду від 22 червня 2011 року було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_6 не наведено суду підстав, визначених законодавством України для перегляду рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з роз'яненнями, даними в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У п.5 вищезазначеної постанови вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2011 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, про усунення порушення права власності на земельну ділянку, оскільки визначені в натурі межі земельних ділянок позивача ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4 відповідають фактичним межам у натурі та даним координат межових знаків земельних ділянок у базі відділу Держкомзему. та побудований ОСОБА_3 житловий будинок фактично знаходиться на належній йому земельній ділянці, яку він придбав у ОСОБА_6 у серпні 2007 року, а не на земельній ділянці останньої та порушень прав власності ОСОБА_6 щодо належної їй земельної ділянки з боку відповідача судом не встановлено. При цьому суд як на одну з підстав, послався на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, якою було зобов'язано відділ Держкомзему внести зміни до державного земельного кадастру щодо фактично наявних координат межових знаків земельних ділянок, які були винесені в натурі та передані власникам вказаної вулиці у 2002 році, а також на довідку відділу Держкомзему від 26 квітня 2011 року, видану ОСОБА_3 Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2011 року переглядалося 9 листопада 2011 року Апеляційним судом Київської області за апеляційною скаргою ОСОБА_6, та залишено було без змін. Під час розгляду справи Апеляційним судом зазначені докази також; були предметом дослідження.

Крім того, з'ясовано, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року також переглядалася судом апеляційної інстанції і залишена в силі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: