Постанова № 32019667, 21.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 920/347/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі - Ткаченко Н.І.,

за участю представників сторін:

позивача - представник Дамов Є.О. за довіреністю № 97/1201-07 від 01.03.2013р.

відповідача - представник Гребенюк В.І. за довіреністю № 9 від 10.06.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми, (вх. № 1672С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року у справі № 920/347/13-г,

за позовом - Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрію Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2012 року № 70 по справі № 02-06/75-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Стягнуто з Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витрати по судовому збору у сумі 1147,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.

Апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що позивач правомірно визначив ТОВ «УКР - АСФАЛЬТБУД» (м.Київ) виконавцем робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїздних доріг у місті Суми за державні кошти без здійснення конкурентного відбору виконавців таких робіт згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» та висновок та про те, що позивач, здійснюючи функції служби замовника капітального ремонту житлового фонду, мав використати виділені йому як головному розпоряднику бюджетних коштів 6 000 000,00 грн. на капітальний ремонт житлового фонду, у тому числі й ремонт внутрішньоквартальних проїздних доріг не відповідає обставинам справи і зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, які встановлюють порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти. Окрім того, на думку скаржника, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, встановлені територіальним відділенням у ході розгляду справи № 02-06/75-2011, та порушено частину 2 статті 42, статті 125,126 Земельного кодексу України, пункт 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, а також порушено норми процесуального права (частину 2 статті 34 та частину 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року по справі № 920/347/13-г у повному обсязі у зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

27.02.2013 року до господарського суду Сумської області звернулось Управління житлової політики комунального господарства та благоустрію Сумської міської ради з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.10.2012 року № 70 по справі № 02-06/75-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Стягнути з відповідача на свою користь збір на подання позовної заяви.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішенням Сумської міської ради від 29.12.2010 року № 137-МР «Про міський бюджет на 2011 рік», управлінню житлової політики комунального господарства та благоустрію Сумської міської ради ( надалі позивач) як головному розпоряднику бюджетних коштів виділено 6 000 000,00 грн. по коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів ради». Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» зазначено, що він застосовується до всіх засновників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт -300 тисяч гривень. Отже, конкурсні торги позивачем не проводились, оскільки, на його думку, сфера дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» у правовідносинах, що виникли, на нього не поширюється.

Позивач також посилався на приписи Закону України «Про здійснення державних закупівель» та відповідно до роз*яснення Міністерства економіки України від 20.09. 2010 року № 3305-25/9187-08, відповідно до яких об*єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий комплекс або цех, склад, житловий будинок тощо) чи споруда ( міст, тунель, платформа, дорога тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), монтаж устаткування, меблів, інвентарю, підсобних та допоміжних пристроїв, що є невід*ємними від неї, а також за потреби з інженерними мережами, які прилягають до неї. На будівництво об*єкта повинен бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об*єктний кошторис або об*єктний кошторисний розрахунок). Таким чином, позивач вважав, що предмет закупівлі робіт визначається за об*єктами будівництва і на кожен з таких об*єктів будівництва складається окремий об*єктний кошторис або кошторисний розрахунок. На окремі види робіт складаються локальні кошториси або локальні кошторисні розрахунки, дані з яких об*єднаються при складанні об*єктних кошторисів або об*єктивних кошторисних розрахунків. З урахуванням наведеного, тендерним комітетом управління ( позивача) вирішено розробити та затвердити в установленому порядку зведені кошторисні розрахунки вартості капітального ремонту житлового будинку, та надати дозвіл на укладання договорів з підрядними організаціями на виконання робіт по капітальному ремонту житлового фонду окремо по кожному об*єкту - житловому будинку, без проведення процедур закупівель у разі, якщо вартість робіт по капітальному ремонту житлового будинку не перевищуватиме 300,00 тис. гривень. Виходячи з викладеного, на кожен об*єкт управлінням було розроблено та затверджено зведені кошторисні розрахунки вартості капітального ремонту житлового фонду по кожному об*єкту - житловому будинку окремо, які включають локальні кошториси на кожен окремий вид робіт по капітальному ремонту житлового будинку.

Отже, на думку позивача, замовлення робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїздних доріг у місті Суми за державні кошти шляхом визначення ТОВ «Укр -Асфальтбуд» виконавцем таких робіт не можуть вважатись державною закупівлею і, відповідно, не підпадають під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель», а рішення відповідача взагалі суперечить нормам чинного законодавства України.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що внутрішньоквартальні дороги за відсутності правовстановлюючих документів не можуть бути закріплені за певним багатоквартальним житловим будинком як об*єктом будівництва, оскільки ним встановлено, що вулиці та дороги міста є окремим об*єктом будівництва, розташованим в межах Зарічного та Ковпаківського районів міста Суми, тому роботи з капітального ремонту всіх внутрішньоквартальних проїздних доріг у межах десяти вулиць у місті Суми на загальну суму 2142,767 тис. грн., є предметом закупівлі у значенні пункту 24 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про залучення доказів подав суду копію висновку експертного економічного дослідження № 294 від 15.03.3013 року, в якому судовий експерт зазначив, що висновки, в рішенні адміністративної колегії відповідача по справі № 02-06/75-2011 стосовно того, що роботи з капітального ремонту всіх внутрішньо квартальних проїзних доріг у межах вулиць Охтирська, Набережна р.Стрілки, Еллінської, Римського - Корсакові, 40 років Жовтня, Супруна, Паризької комуни, Ковпака, Харківської та проспекту Курський в м. Суми на загальну суму 2 142,767 тис. грн., є предметом закупівлі у значенні пункту 24 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а придбання управлінням (позивачем) за державні кошти вищезазначених робіт на суму 2187019,62 грн. у значення пункту 3 частини першої статті 1 того ж Закону є державною закупівлею, що повинна відбуватись у порядку, встановленому цим Законом, документально не підтверджується.

Відповідач стосовно заявленого клопотання пояснював суду, що експерт не може надавати висновки з таких питань, оскільки їх вирішення належить до компетенції господарського суду, а тому висновок експертного дослідження № 294 від 15.03.2013 року не має розглядатися як належний доказ у даній справі.

11.04.2013 року постановлено оскаржуване рішення. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що визначити межі предмету закупівлі ( такого об*єкту) як роботи з капітального ремонту всіх внутрішньоквартальних доріг у межах десяти вулиць біля окремих будинків неможливо, як неможливо об*єднати всі ці об*єкти в єдиний об*єкт (єдиний комплекс), оскільки відсутні ті критерії для визначення групи таких об*єктів - як єдиного об*єкту містобудування чи єдиного об*єкту будівництва, що визначені статтею 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. п. 24,26 ч.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»; оскільки всі внутрішньо квартальні проїзні дороги міста Суми не є одним предметом закупівлі, то позивач не ділив та не міг ділити предмет закупівлі на частини, а тому не порушив вимог частини другої статті 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи із наступного.

30.10.2012 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідача) прийнято рішення у справі № 02-06/75-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким встановлено, що роботи з капітального ремонту всіх внутрішньоквартальних проїзних доріг у межах вулиць Охтирська, Набережна р.Стрілки, Еллінська, Римського - Корсакова, 40 років Жовтня, Супруна, Паризької Комуни, Ковпака, Харківська та Курський в місті Суми на загальну суму 2142,767 тис. грн. є предметом закупівлі у значенні пункту 24 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а придбання управлінням (позивачем) за державні кошти вищезазначених робіт на суму 2187019,62 грн. у значенні пункту 3 частини першої статі 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» є державною закупівлею, що повинна відбуватись у порядку, встановленому цим Законом. Дії позивача, які полягають у визначенні ТОВ «Укр-Асфальтбуд» виконавцем робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти без здійснення конкурентного відбору виконавців таких робіт визнано порушенням, передбаченим частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення органом місцевого самоврядування анти - конкурентних дій, які призвели до недопущення конкуренції при замовленні робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти.

Адміністративною колегією у рішенні встановлено, що позивачем не застосовано конкурсні засади при замовленні робіт з виготовлення проектно- кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг у місті Суми в порушення пункту 4.1 Порядку проведення ремонту об*єктів благоцустрію , згідно якого договір на розроблення проектно-кошторисної документації укладається балансоутримувачем з проектною організацією згідно із переліком об*єктів для капітального ремонту, затвердженим замовником. Проектна організація визначається на конкурсних засадах. Тому дії позивача, які підлягають у визначенні ТОВ «Творчо-виробнича майстерня архітектурного проектування «СпецТехПроект» виконавцем робіт з виготовлення проектно - кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти без здійснення конкурентного відбору виконавців таких робіт, визнані порушенням, передбаченим частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення органом місцевого самоврядування анти конкурентних дій, які призвели до недопущення конкуренції при замовленні робіт з виготовлення проектно- кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення отримано позивачем 27.12.2012 року і звернення позивача з позовом до господарського суду Сумської області про визнання рішення недійсним 27.02.2013 року відбулось у межах двомісячного строку, передбаченого статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Правові та економічні засади здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлює Закон України «Про здійснення державних закупівель».

Як свідчать матеріали справи, відповідно до матеріалів, доданих до звернення Управління Служби безпеки України в Сумській області від 25.10.2011 року № 1/7467, позивачем у травні 2011 року укладено із ТОВ «Укр -Асфальтбуд» 32 договори на виконання робіт по капітальному ремонту житлового фонду місцевих органів влади. Предметом вказаних договорів є виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг 32 житлових будинків. Вартість робіт за договорами коливається від 22 тис. грн. до 230 тис. гривень.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» ( у редакції станом на травень 2011 року) цей закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюється за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Капітальний ремонт заплановано провести у межах вулиць Охтирська, Набережна р.Стрілки, Еллінська, Римського - Корсакова, 40 років Жовтня, Супруна, Паризької Комуни, Ковпака, Харківська та Курський у місті Суми на загальну суму 2 187 019,62 грн.

Вказані роботи включені до «Титульного списку капітального ремонту житлового фонду комунальної власності за кошти міського бюджету на 2011 рік відповідно до рішення Сумської міської ради від 24.03.2011 року № 316-МР «Про внесення змін та доповнень до міського бюджету на 2011 рік», затвердженого міським головою та погодженого заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади 10.05.2011 року.

Згідно пункту 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі і на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому уповноваженим органом. Для проведення процедури закупівлі має бути не менше двох пропозицій, крім випадків застосування замовником процедури закупівлі в одного учасника.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Згідно пункту 26 частини 1 статті 1 вказаного Закону роботи -проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об*єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро - і супутникова фотозйомка та інші послуги, які включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Отже, відповідно до пунктів 24 та 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» предметом закупівлі у даній справі необхідно визначити конкретний вид робіт - капітальний ремонт існуючих об*єктів (внутрішньоквартальних доріг) і роботи повинні закуповуватись у межах єдиної процедури закупівлі.

Згідно матеріалів адміністративної справи, 32 договори на виконання робіт на загальну суму 2 142 767,38 грн. укладені в один день 30.05.2011 року та з одним виконавцем - ТОВ «Укр -Асфальтбуд».

Отже, у разі проведення управлінням закупівлі робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти на конкурентних засадах із проведенням конкурсних торгів, конкурентне змагання між суб*єктами господарювання за право виконувати такі роботи мало б місце, оскільки у процедурах закупівлі аналогічних робіт приймало участь декілька суб*єктів господарювання. Внаслідок незастосування конкурсних засад при замовленні таких робіт за державні кошти управління виключило для себе можливість вибору найкращої із пропозицій, запропонованих виконавцями робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних пропозицій доріг у місті Суми.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що відповідач в оскаржуваному рішенні адміністративної колегії правомірно і обгрунтовано дійшов висновку, що роботи з капітального ремонту всіх внутрішньоквартальних проїзних доріг у межах вулиць Охтирська, Набережна р.Стрілки, Еллінська, Римського - Корсакова, 40 років Жовтня, Супруна, Паризької Комуни, Ковпака, Харківська та Курський у місті Суми на суму 2 142,767 тис. грн. є предметом закупівлі у значенні пункту 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», а придбання управлінням за державні кошти вищезазначених робіт на суму 2 187 019,62 грн. у значенні пункту 3 частини першої статті 1 Закону є державною закупівлею, що повинна була відбутись у порядку, встановленому цим Законом.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 42 Земельного кодексу України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Згідно зі статтями 125,126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647, складання державного акта на право власності на земельну ділянку проводиться після встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів за затвердженою в установленому порядку відповідною документацією, яка має відповідати вимогам статей 25,29,30 Закону України «Про землеустрій».

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу голови територіального відділення від 01.10.2012 року № 02-10/2732, 02-10/2733, 02-10/2734, що були направлені Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради, Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради, комунальному підприємству проїзних доріг та встановлення переліку багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться у зазначених межах, останні не надали державних актів на право власності на земельні ділянки та іншої землевпорядної документації, передбаченої чинним законодавством, що визначає межі та конфігурацію земельних ділянок, зайнятих багатоквартирними житловими будинками, по котрим відбувалося фінансування капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг (листи від 09.10.2012 року № 09-2388/01-10, від 12.10.2012 року № 578/10.01-01, від 12.10.2012 року № 5538).

Отже, зазначені внутрішньоквартальні дороги за відсутності належних правовстановлюючих документів не можуть бути закріплені за тим чи іншим багатоквартирним житловим будинком як окремим об*єктом будівництва.

У відповідь на вимогу голови відділення від 28.08.2012 року № 01-24/2508 щодо зазначення належності до кварталів, мікрорайонів житлових будинків, по котрим здійснювався капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг, виконавчий комітет Сумської міської ради листом від 26.09.2012 року № 5805/02.02.02-14 повідомив, що діючою містобудівною документацією, а саме, генеральним планом м. Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР, не передбачено розмежування м. Суми на мікрорайони та квартали. Відповідна інформація щодо найменування мікрорайонів та кварталів відсутня також у Ковпаківській районній в м. Суми адміністрації Сумської міської ради та Зарічній районній в м. Суми адміністрації Сумської міської ради ( листи від 03.09.2012 року № 260/19-01.16 та № 1752/18.03-18 відповідно).

Отже, колегія суддів вважає, що територіальним відділенням з'ясовано, що вулиці та дороги міста виступають єдиним об*єктом будівництва, що розташовані в межах Зарічного та Ковпаківського районів міста Суми.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з пунктом 7 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Так, рішенням Сумської міської ради від 29.12.2010 року № 137-МР «Про міський бюджет на 2011 рік» позивачеві як головному розпоряднику бюджетних коштів виділено зі спеціального фонду бюджету розвитку 6 000 000,00 грн. по коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів ради».

Слід зазначити, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення не враховано, що у разі необхідності приведення у належний стан елементів благоустрію, бюджетне законодавство України не містить заборони щодо внесення змін фінансування за відповідними кодами класифікації видатків місцевого бюджету. Так, відповідно до частини 5 статі 23 Бюджетного кодексу України пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом, яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому, суд дійшов невірного висновку, що надання позивачу права розпоряджатися бюджетними коштами за кодом бюджетної класифікації 100102 «Капітальний ремонт житлового фонду місцевих органів влади» впливає або має вирішальне значення для подальшого визначення предмета закупівлі.

Відтак, колегія суддів вважає, що факт виділення коштів на капітальний ремонт житлового фонду не надає права розпоряднику бюджетних коштів порушувати законодавство про державні закупівлі, регулювання містобудівної діяльності, благоустрій та ігнорувати відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки під багатоповерховими будинками, що є єдиним належним доказом згідно чинного законодавства, які можуть встановлювати приналежність внутрішньо квартальної проїзної дороги до багатоквартирного будинку як об*єкта будівництва.

Позивач як головний розпорядник бюджетних коштів, виділених на капітальний ремонт житлового фонду, не повинен був витрачати їх на капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг, оскільки вони не є елементами житлового фонду міста Суми.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений Наказом Міністерства економіки України 26.07.2010 р. № 921 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2010 р. за № 623/17918.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» за об*єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 № 174 ( в редакції наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.06.2003 року № 85), а також Відомчих будівельних норм ВБНГ.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг України від 10.04.2006 р.№ 16.

Частина 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що об*єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об*єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з визначенням у пункті 5 частини 1 статті 1 цього Закону інженерно - транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій. Аналогічне визначення містила і стаття 1 Закону України «Про планування і забудову територій» ( чинний до 12.03.3011 року).

При цьому, Державні будівельні норми України «Споруди транспорту . Вулиці та дороги населених пунктів» (ДБН В.2.3-5-2001) вулиці і дороги міських і сільських населених пунктів відносять до транспортних споруд, у тому числі міські вулиці і дороги місцевого значення ( пункт 1.6).

Таким чином, об'єктом будівництва може бути визначена дорога, як транспортна споруда, що є лінійним об*єктом.

Стосовно роз*яснень Міністерства економіки України від 20.09.2010 року № 3303-25/9187-08, судом не було враховано, що відповідно до останніх об*єктом будівництва також може бути споруда, а це - міст, тунель, платформа, дорога тощо.

Предметом закупівлі, відповідно до пунктів 24 та 26 частини 1 статті 1 необхідно визначити саме конкретний вид робіт - капітальний ремонт існуючих об*єктів (внутрішньоквартальних доріг).

Окрім того, твердження суду першої інстанції, що посилання адміністративної колегії територіального відділення на пункт 4.1 Порядку проведення ремонту об*єктів благоустрію щодо визнання дій позивача, які полягають у визначенні ТОВ «СпецТехПроект» робіт з виготовлення проектно - кошторисної документації без здійснення конкурентного відбору виконавців таких робіт є безпідставними спростовуються нормами чинного законодавства та матеріалами справи.

Так, на думку суду, визначення, яке міститься у пункті 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» стосується у тому числі і робіт з проектування, а тому пункт 4.1 Порядку проведення ремонту об*єктів благоустрію стосовно визначення проектної організації на конкурсних засадах має застосовуватися з урахуванням вищенаведеного Закону , тобто у разі, якщо вартість предмета закупівлі (робіт з проектування) дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень.

Зазначене твердження суду вказує на неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, пункту 2 оскаржуваного позивачем рішення, згідно з яким дії позивача, які полягають у визначенні ТОВ «Творчо-виробнича майстерня архітектурного проектування «СпецТехПроект» виконавцем робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти без здійснення конкурентного відбору виконавців таких робіт, порушенням, передбаченим частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення органом місцевого самоврядування анти конкурентних дій, які призвели до недопущення конкуренції при замовленні робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми за державні кошти.

У цьому пункті не зазначено, що роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання робіт з капітального ремонту внутрішньо квартальних проїзних доріг у місті Суми є предметом закупівлі у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель». Проте, відповідно до пункту 4.1 Порядку проведення ремонту об*єктів благоустрію, дотримання конкурсних засад при визначенні виконавця таких робіт є обов'язковим.

Тому, згідно зазначеної норми Порядку проведення ремонту об*єктів благоустрію, позивач не зобов'язаний застосовувати положення Закону України «Про здійснення державних закупівель», але при цьому мало б забезпечити конкурсний відбір виконавця робіт з виготовлення проектно - кошторисної документації.

Підтвердженням проведення такого відбору є прийняття рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про проведення конкурсу та документи, що свідчать про сам факт проведення такого конкурсу. Відповідно до наданих листів територіальним відділенням встановлено, що відповідних рішень не приймалось і конкурс не проводився.

У абзаці 1 пункту 2 роз*яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду не має правових підстав для задоволення позову.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.3012 року № 6 «Про судове рішення» рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з*ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального права, а саме: пункт 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в частині не визначення предметом закупівлі робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїзних доріг, частину 2 статті 4 цього ж Закону в частині визнання правомірними дій позивача щодо поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів та застосування цього Закону; пункт 5 частини 1 статті 1 та частину 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, а також пункт 1.6 Державних будівельних норм України «Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів», відповідно до яких дороги є окремими об*єктами будівництва; частину 2 статті 42, статті 125,126 Земельного кодексу України, пункт 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою в частині визнання правомірними дій позивача щодо закріплення певних частин внутрішньо квартальних доріг за тим чи іншим багатоквартирним житловим будинком як окремим об*єктом будівництва; статтю 4 Житлового кодексу України, відповідно до якої житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях та частину 1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до якої об*єктами благоустрію є вулиці, дороги, проїзди, провулки. Також судом порушено норми процесуального права, зокрема, частину 2 статті 34 та частину 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України в частині визнання обставин наявності внутрішньо квартальних проїзних доріг у межах земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, без оцінки відповідних правовстановлюючих документів, що є єдиними належними доказами для встановлення меж земельних ділянок відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року у даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового, яким у позові слід відмовити повністю

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.2 ч.1 статті 103, п.1, 4 ч.1 ст.104 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.04.2013 р. по справі № 920/347/13-г скасувати та прийняти нове.

У позові відмовити повністю.

Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду набуває чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

повний текст постанови складено 21.06.2013 р.

Головуючий суддя О.А.Пуль

суддя Я.О. Білоусова

суддя В.С.Хачатрян