Рішення № 32016488, 21.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2013 р.Справа № 924/509/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка товаровиробників", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничник „УБ ХАЕС", м. Нетішин

про стягнення 174742,20 грн. - основної заборгованості, 14038,63 грн. - пені, 2807,72 грн. - 3% річних, 188,15 грн. - інфляційних втрат

За участю представників:

від позивача: Топоренко Ю.Е. - за довіреністю №100 від 17.05.2013р.

від відповідача: Романова Н.І. - за довіреністю від 22.04.2013р.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 189242,20 грн. - основної заборгованості, 14038,63 грн. - пені, 2807,72 грн. - 3% річних, 188,15 грн. - інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортної експедиції №17/05-12-01 від 17.05.2012р. стосовно оплати наданих послуг з організації перевезення вантажів в залізничному рухомому складі.

Під час розгляду справи позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Позивач, посилаючись на часткове погашення суми основного боргу просить стягнути з відповідача 174742,20 грн. - основної заборгованості, 14038,63 грн. - пені, 2807,72 грн. - 3% річних, 188,15 грн. - інфляційних втрат. Зазначене клопотання розглянуто та прийнято судом.

Отже, предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача 174742,20 грн. - основної заборгованості, 14038,63 грн. - пені, 2807,72 грн. - 3% річних, 188,15 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що укладений 17.05.2012р. договір по суті є договором доручення. Вказує, що відповідно до умов договору ТОВ „СТВ" повинно було окрім актів виконаних робіт/надання послуг оформляти звіти; після оформлення звітів та підписання актів - виставляти товариству з обмеженою відповідальністю „.Залізничник" УБ ХАЕС" рахунки на оплату. Стверджує, що жодного звіту про використання коштів, перерахованих товариством з обмеженою відповідальністю „.Залізничник" УБ ХАЕС" на розрахунковий рахунок ТОВ „СТВ", позивач не представив, рахунки на оплату також не виставив. На переконання відповідача, обов'язок по відшкодуванню коштів фактично витрачених позивачем в інтерерсах відповідача виникне тільки після оформлення звіту, якщо останній буде прийнятий товариством з обмеженою відповідальністю „Залізничник" УБ ХАЕС" та після виставлення рахунку. Крім того, на думку відповідача, у зв'язку з відсутністю прострочення виконання грошового зобов'язання, безпідставним є нарахування пені, річних та інфляційних втрат.

У відзиві на заяву про зменшення позовних вимог відповідач заявлені зменшені позовні вимоги не визнає з підстав, які були викладені у відзиві на позов. Звертає увагу суду на ту обставину, що 5000,00 грн. відповідачем перераховано - 20.03.2013р., тому, на думку відповідача, пред'явлення цієї суми до сплати 03.04.2013р. на момент подачі позову було безпідставним. Як вважає відповідач, з огляду на вказані позивачем дати виникнення зобов'язань по оплаті - строк шість місяців, встановлений чинним законодавством в межах якого може бути заявлена вимога про стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання позивачем пропущено.

У письмових поясненнях позивач твердження відповідача про те, що звіт про виконану роботу являється підставою для виставлення рахунку на оплату, а рахунки, в свою чергу, вже є підставою для здійснення виплати за надані послуги вважає хибними та неправдивими. Відмічає, що в усіх актах виконаних робіт зазначається про те, що до нього додаються додатки переліку вагонів, які по своїй суті і є звітами про виконану роботу. Акти підписані обома сторонами, а отже відповідачем при підписанні акту виконаних робіт були прийняті звіти. Звертає увагу, що акти виконаних робіт за травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року підписані відповідачем, заперечень зі сторони останнього ні щодо обсягу наданих послуг, ані щодо вартості наданих послуг не було. Отже, робить висновок, підписуючи акти, відповідач надані позивачем послуги прийняв та погодився з їх вартістю. Посилаючись на п.1 додаткової угоди №2, вважає акт виконаних робіт підставою для сплати вартості наданих послуг. Повідомляє суд про те, що відповідач визнає заборгованість та погоджується з її розміром, оскільки між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що укладений між ними договір за своєю природою є договором доручення. Зазначає, що предметом договору від 17.05.2012р. є надання послуг з організації перевезення вантажу, тому відносини, що виникають з даного договору повинні регулюватись ст.ст. 929 - 935 ЦК України та ст. 316 ГК України. Звертає увагу, що в договорі чітко прописано, що мають надаватись звіти про виконану роботу, а не про використання позивачем коштів, як зазначає у відзиві відповідач. Більше того, позивач при наданні послуг з організації перевезення вантажу використовує власні кошти, а не кошти позивача. Позивач лише потім (після підписання сторонами акту виконаних робіт) компенсує витрати по організації перевезення вантажу.

Стверджує, що сторони в договорі обумовили, який саме розмір грошових коштів має відшкодувати та оплатити відповідач, тому, вважає, що пояснення відповідача, що останній не має уявлення чому саме така вартість послуг не відповідає дійсності. Стосовно звітів про виконану роботу зауважує, що до кожного акту виконаних робіт були додані додатки, які є у наявності і у відповідача. В додатках до актів виконаних робіт міститься вся інформація щодо перевезення вантажу (станція відправлення, станція отримання, кількість вагонів, їх тонаж, вартість перевезення, номер залізничних накладних). При підписанні актів виконаних робіт відповідач володів повною інформацією щодо перевезення вантажу.

Твердження відповідача про те, що чинним законодавством встановлено строк шість місяців протягом якого може бути заявлена вимога про стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, вважає помилковим і таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Вказує, що початок виникнення зобов'язань відповідача - 31.08.2012р. та 30.09.2012р., позов подано у березні 2013 року, тобто протягом одного року, а тому позовна давність не пропущена.

Представники позивача у судовому засіданні наполягають на задоволенні позову.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

17.05.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю „СТВ", м. Київ (експедитор), яке на даний час іменується товариство з обмеженою відповідальністю „Спілка товаровиробників", про що свідчить протокол №8/1 загальних зборів учасників, сатут у новій редакції, витяг з ЄДР) та товариством з обмеженою відповідальністю „Залізничник „УБ ХАЕС", м. Нетішин (клієнт) укладено договір №17/05-12-01 транспортної експедиції, згідно умов якого експедитор, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів у залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладення договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору (п. 1.2.).

В розділі 3 вказаного вище договору сторонами обумовлено порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 3.1., 3.2. клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором.

Вартість послуг з організації перевезень вантажів визначається в розмірі тарифів, встановлених чинним законодавством України для перевезення вантажів в вагонах парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами.

Вказана вартість містить у собі вартість залізничного тарифу за перевезення вагонів, як у навантаженому, так і в порожньому стані, що стягується залізницями, вартість послуг Державного підприємства „Український транспортно-логістичний центр", вартість надання вагонів для перевезення вантажів, податок на додану вартість, який нараховується у випадках, визначених чинним законодавством.

Вартість відповідних послуг, їх розрахунок та порядок їх надання були узгоджені сторонами у додаткових угодах до договору №1,2,3 від 17.05.2012р.; №4 від 26.06.2012р.; №5 від 09.07.2012р.; б/н від 01.07.2012р. та б/н від 13.08.2012р.

Зокрема, у додатковій угоді №2 від 17.05.2012р. сторони домовились, що оплата за виконані послуги може проводитись, як згідно договору, так і згідно виставлених експедитором рахунків, а також на підставі актів виконаних робіт та актів звірок. В рахунках та актах виконання робіт (надання послуг) експедитор зазначає: п.п. 1 „Компенсація за тариф", п.п. 2 „Подача вагона".

Винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3% вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта (п. 3.3.).

У п. 3.4. договору сторонами обумовлено, що у випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких наданих експедитором документів, які потребують підписання або узгодження їх клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не надійдуть письмові заперечення клієнта, документи будуть вважатись погодженими сторонами.

В розділі 4 сторони передбачили відповідальність, між іншим у п. 4.4. у випадку прострочення строків оплати, передбачених даним договором, клієнт сплачує експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов договору у період травень 2012 року - вересень 2012 року позивачем були надані послуги з організації перевезення вантажів загальною вартістю 717 162,04 грн., про що свідчать складені та підписані між сторонами акти виконання робіт (надання послуг) з додатками та залізничні накладні, а саме:

- у травні 2012 року - організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гуменці (залізничні накладні №33527607 від 25.05.2012р. та №33603002 від 30.05.2012р.; акт виконання робіт (надання послуг) №ОУ13-5 від 31.05.2012р. на суму 67226,40 грн.; перелік вагонів №1 від 25.05.2012р., перелік вагонів №2 від 30.05.2012р.;

- у червні 2012 року - організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гуменці (залізничні накладні №33636630 від 03.06.2012р., №33644253 від 04.06.2012р., №33672585 від 06.06.2012р., №33729534 від 11.06.2012р., №33734401 від 11.06.2012р., №33734351 від 11.06.2012р.); організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гречани (залізничні накладні № 33667015 від 05.06.2012р., №33697087 від 08.06.2012р.); акт виконання робіт (надання послуг) №ОУ26-6 від 30.06.2012р. на суму 272457,71 грн. з додатками №1 від 03.06.2012., №2 від 04.06.2012р., №3 від 05.06.2012р., №4 від 06.06.2012р., №5 від 08.06.2012р., №6 від 11.06.2012р., №7 від 11.06.2012р., №8 від 11.06.2012р.;

- у липні 2012 року - організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гуменці (залізничні накладні №34090035 від 08.07.2012р., №34105312 від 09.07.2012р., №34394480 від 31.07.2012р.); організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Хмельницький (залізничні накладні №34063826 від 06.07.2012р., №34116145 від 09.07.2012р.); акт виконання робіт (надання послуг) №ОУ30-7 від 31.07.2012р. на суму 160181,13 грн. з додатками №1 від 06.07.2012р., №2 від 08.07.2012р., №3 від 09.07.2012р., №4 від 09.07.2012р., №5 від 31.07.2012р.;

- у серпні 2012 року - організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гуменці (залізничні накладні №34575753 від 11.08.2012р., №34582379 від 13.08.2012р.); організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гречани (залізничні накладні №34401670 від 31.07.2012р., №34458000 від 04.08.2012р., №34752345 від 26.08.2012р.), акт виконання робіт (надання послуг) №ОУ31-8 від 31.08.2012р. на суму 174 509,64 грн. з додатками №1 від 31.07.2012р., №2 від 04.08.2012р., №3 від 11.08.2012р., №4 від 13.08.2012р., №5 від 26.08.2012р.;

- у вересні 2012 року - організація перевезення піску будівельного за маршрутом: станція відправлення Кривин - станція призначення Гречани (залізнична накладна №34917591 від 07.09.2012р.), акт виконання робіт (надання послуг) №ОУ27-9 від 30.09.2012р. на суму 42 787,16 грн. з додатком №1 від 07.09.2012р.

За надані позивачем послуги, які прийняті відповідачем згідно актів відповідач розрахувався частково на суму 527919,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку з 01.02.2012р. до 11.03.2013р.

18.12.2012р. позивач звертався до відповідача з претензією за вих. №402 про сплату боргу, яка отримана останнім 25.12.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На час звернення з позовом до суду борг, який заявив позивач, складав 189242,20 грн., з яких 146 455,04 грн. - борг з оплати вартості послуг за серпень 2012 року та 42 787,16 грн. - борг з оплати вартості послуг за вересень 2012 року.

16.04.2013р. між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого борг відповідача складав 184 242,20 грн.

Відповідачем, в тому числі під час розгляду справи, здійснено часткову проплату боргу в розмірі 14500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку 02.04.2013р. до 29.04.2013р., у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині сплати основного боргу. Отже, борг відповідача на час прийняття рішення складає 174742,20 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, на підставі п. 4.4., позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 14038,63 грн. (на борг за серпень 2012р. за період з 31.08.2012р. по 01.03.2013р. (183 дня); на борг за вересень 2012 р. за період з 30.09.2012р. по 20.03.2013р. (172 дня).

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 2807,72 грн. - 3% річних (на борг за серпень 2012р. за період з 31.08.2012р. по 01.03.2013р. (183 дня); на борг за вересень 2012 р. за період з 30.09.2012р. по 20.03.2013р. (172 дня) та 188,15 грн. - інфляційних втрат (за вересень 2012 року та жовтень 2012 року).

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору транспортної експедиції №17/05-12-01 від 17.05.2012р., предметом якого є надання послуг з організації перевезення вантажу, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання. Відносини, що виникають з даного договору регулюються главою 65 ЦК України „Транспортне експедирування" (ст.ст. 929-935). Твердження відповідача про те, що договір від 17.05.2012р. є договором доручення є помилковим.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, за загальним правилом, згідно вказаної вище статті, на експедитора покладаються обов'язки з організації та виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а обов'язок клієнта сплата винагороди експедитору та оплата усіх витрат, пов'язаних з організацією та виконанням послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.

Наявні в матеріалах справи залізничні накладні з доданими до них відомостями вагонів підтверджують факт надання позивачем відповідачу послуг з організації перевезення вантажу у залізничному рухомому складі.

Зазначені послуги були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчать підписані між сторонами та скріплені печатками акти виконання робіт (надання послуг) з додатками, тобто відповідач підтвердив, що послуги надані та погодив їх вартість. Між тим, відповідач лише частково розрахувався з позивачем.

Необхідно відмітити, що сторонами в договорі від 17.05.2012р. та додатковій угоді №2 від 17.05.2012р. було обумовлено 3 різні порядки проведення розрахунків, а саме: або авансові платежі, або за фактом виконання на підставі виставлених позивачем рахунків, або на підставі актів виконаних робіт. Тобто, під час дії договору сторони мали можливість використовувати один з обраних ними порядків розрахунків.

Наявні матеріали справи свідчать, що сторони під час дії договору змінювали порядок розрахунків. Однак, строк оплати, визначений в п. 3.1. договору - 3 календарних дня - передбачено лише для порядку у разі виставлення позивачем рахунків. В додатковій угоді №2 від 17.05.2012р., яка передбачає порядок оплати на підставі рахунків або на підставі актів виконаних робіт, не визначено строків оплати послуг.

Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні рахунки, які виставлялись відповідачу з оплати вартості послуг за серпень 2012 року та за вересень 2012 року. Тобто позивачем, в даному випадку, обрано порядок проведення розрахунків за серпень та вересень 2012 року на підставі актів виконаних робіт.

Тому суд вважає, що умови п. 3.1. договору щодо строків оплати - 3 календарних дня -не можуть бути використані в даному випадку.

Строк виконання зобов'язань з оплати послуг за серпень та вересень 2012 року, визначений позивачем виходячи із дат підписання актів виконання робіт, не може бути застосований у спірних правовідносинах, враховуючи те, що договір, укладений між сторонами, не відноситься до купівлі-продажу, поставки чи підряду, а являється договором транспортного експедирування, і строк виконання зобов'язань, визначений ч. 1 ст. 692 або ч. 1 ст. 854 ЦК України не випливає з даних правовідносин.

З огляду на викладене, суд виходить із положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що вимога про сплату боргу отримана відповідачем 25.12.2012р., строк виконання зобов'язань відповідача настав 01.01.2013р. (25.12.2012р. + 7 днів згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Позиція відповідача, що обов'язок по відшкодуванню коштів позивачу, виникне тільки після оформлення звіту, якщо останній буде прийнятий та після виставлення рахунку судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

До актів виконання робіт (надання послуг) додано додатки, в яких відображена вся інформація щодо перевезення вантажу (станція відправлення, станція отримання, кількість вагонів, їх тонаж, вартість перевезення, номер залізничних накладних). Як вже зазначалося раніше, відповідач підписав без заперечень акти з додатками, отже, був обізнаний з інформацією щодо перевезення вантажу. Крім того, сторонами в договорі від 17.05.2012р. було обумовлено вартість послуг з організації перевезень вантажів та які складові вона містить, зокрема, згідно п. 3.2. вартість послуг містить у собі вартість залізничного тарифу за перевезення вагонів, як у навантаженому, так і в порожньому стані, що стягується залізницями, вартість послуг Державного підприємства „Український транспортно-логістичний центр", вартість надання вагонів для перевезення вантажів, податок на додану вартість. У додаткових угодах до даного договору визначено, що відповідач відшкодовує позивачу провізну плату завантаженого вагону згідно залізничної накладної, збільшуючий коефіцієнт, що використовується для компенсації витрат ТОВ „Рейл Карго Транс" (оператор укрзалізниці) та вартість послуг за кожен наданий під перевезення вантажу вагон.

Також, судом звертається увага, що згідно п. 3.4. договору відповідач мав право повідомити позивача про свої заперечення стосовно будь-яких наданих позивачем документів, які потребують підписання або узгодження. Якщо впродовж 3 робочих днів не надійдуть письмові заперечення, документи вважаються погодженими сторонами.

Жодного заперечення на вказані вище документи відповідач не подавав. Таким чином, відповідач згідно умов договору мав в наявності всі необхідні документи, які підтверджували факт, об'єм, вартість наданих позивачем послуг та відповідно до п. 3.4. узгодив всі надані йому позивачем документи.

Посилання відповідача на обов'язковість виставлення рахунків є необгрунтованим, оскільки позивач, на підставі договору та додаткової угоди №2 мав право обирати один з трьох порядків проведення розрахунків, зокрема, позивачем в даному випадку обрано, як вже зазначалося, оплата на підставі актів виконаних робіт.

Крім того, судом приймається до уваги той факт, що відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків і таким чином визнав наявність боргу, а також під час розгляду справи відповідачем здійснювалась часткова оплата боргу.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що відповідач зобов'язання щодо оплати послуг з організації перевезення вантажу, у строк встановлений законом, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі транспортної експедиції (п. 4.4.) була передбачена відповідальність відповідача за прострочення строків оплати у вигляді сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши подані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд не погоджується з даними нарахуваннями, зокрема, з періодом нарахування.

Як зазначалося вище, суд прийшов до висновку, що строк виконання зобов'язань відповідача, враховуючи положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 01.01.2013р. Отже, прострочення в оплаті наданих послуг, розпочинає перебіг з 02.01.2013р.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних, з урахуванням кінцевої дати, яка визначена судом з огляду на дати, які вказав позивач, а саме: з 31.08.2012р. (183 дня) - 01.03.2013р. та 30.09.2012р. (172 дня) - 20.03.2013р., суд вважає правомірно заявленою сумою пені 4922,56 грн., а 3% річних - 984,52 грн., які розраховувались наступним чином:

на борг за серпень 2012 року - 146 455,04 грн. (з 02.01.2013р. по 01.03.2013р.) - 59 днів (подвійна облікова ставка 15%) пеня складає 3551,03 грн.; 3% річних складають 710,21 грн.;

на борг за вересень 2012 року - 42787,16 грн. (з 02.01.2013р. по 20.03.2013р. - 78 днів (подвійна облікова ставка 15%) пеня складає 1371,53 грн.; 3% річних становлять 274,31 грн.

Оскільки інфляційні втрати нараховано до настання строку виконання зобов'язань, їх перерахунок є безпідставним.

Твердження відповідача про пропущення шестимісячного строку для пред'явлення вимоги про стягнення пені є хибним, оскільки шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України є строком, у межах якого нараховуються штрафні санкції і не є строком позовної давності. Строк позовної давності встановлено у ст. 258 ЦК України, і складає для вимог про стягнення пені - 1 рік. Тобто, позивачем строк позовної давності не пропущено.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 174742,20 грн. - основної заборгованості, 4922,56 грн. - пені, 984,52 грн. - 3% річних.

У решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка товаровиробників", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничник „УБ ХАЕС", м. Нетішин про стягнення 174742,20 грн. - основної заборгованості, 14038,63 грн. - пені, 2807,72 грн. - 3% річних, 188,15 грн. - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничник „УБ ХАЕС" (м. Нетішин, вул. Промислова, 1/7; код 31161856) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Спілка товаровиробників" (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2; код 19489156) 174742,20 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот сорок дві гривні 20 коп.) - основної заборгованості, 4922,56 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 56 коп.) - пені, 984,52 грн. (дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 52 коп.) - 3% річних, 3612,98 грн. (три тисячі шістсот дванадцять гривень 98 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 21 червня 2013р.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.