Постанова № 32016480, 25.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р.Справа № 916/586/13-гОдеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого : Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Подуст Л.В.

за участю представників:

ПАТ „Аптечна мережа „Фармація" - Тарасенко О.Ю. (за дорученням)

Головного управління юстиції в Одеській області - Омельченко О.В. (за дорученням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2013 р. у справі № 916/586/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства „Аптечна мережа „Фармація" до Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення 35719,25 грн.

ВСТАНОВИЛА:

05.03.2013 р. (вх. 969/2013) Публічним акціонерним товариство „Аптечна мережа „Фармація" (далі позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Головного управління юстиції в Одеській області (далі відповідач) про стягнення 35719,25 грн., з яких:

1) 5320, 00 грн. - заборгованість по орендній платі за договором оренди б/н від 01.10.2006р., станом на 5 березня 2013р;

367,56 грн. - збитків від інфляції нарахованих на вказану суму боргу;

392,39 грн. - 3% річних нарахованих на вказану суму боргу.

2) 26500,00 грн. заборгованість по орендній платі та інших платежів за договором оренди №8 від 01.02.2007р., станом на 5 березня 2013р.

1343,90 грн. - збитків від інфляції нарахованих на вказану суму боргу;

1795,39 грн. - 3% річних нарахованих на вказану суму боргу.

Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач у порушення умов укладених між ними договорів оренди б/н від 01.10.2006 р. та № 8 від 01.02.2007 р., не сплачував передбачену договорами орендну плату за користування майном та інші платежі і має заборгованість по оплаті, на яку нараховані збитки від інфляції та 3% річних. (а.с. 4-7)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження по справі. (а.с. 1)

Не погоджуючись з вказаними позовними вимогами відповідач надав суду першої інстанції відзив на позов, а також додаткові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що строк дії вказаних позивачем договорів оренди закінчився ще до того терміну за який просить позивач стягнути орендну плату, а тому підстави для нарахування і стягнення орендної плати та інших платежів відсутні. Крім того відповідач зазначив, що він оплачував всі виставлені позивачем рахунки, а за вказаний позивачем період останній рахунки у порушення умом договорів не виставляв, а тому підстави для оплати відсутні. Відповідач також зазначив що Роздільнянське районне управління юстиції Одеський області, для розміщення якого укладався договір б/н від 01.10.2006 р., з 28.05.2008р. знаходиться і іншому приміщенні (за іншою адресою) на підставі іншого договору, тобто він не користувався з цієї дати приміщеннями які здавались йому в оренду за договором б/н від 01.10.2006 р., (а.с.61-63, 176-177),

У письмових запереченнях на відзив позивач зазначив наступне. По-перше, дія договору б/н від 01.10.2006 р. припинилась лише 01.04.2011 р., а договору №8 від 01.02.2007 р., -1.08.2011р., а тому відповідач повинен був сплачувати платежі до закінчення дії договору. По-друге, не надання рахунків не є відкладною умовою у розумінні ст.212 ЦК України а тому наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість. (а.с.168- 169)

17.05.2013 р. позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог ( з розрахунками) (а.с. 180 - 194) у який просив суд стягнути з відповідача 33 310, 23 грн.. в тому числі:

1) 4940, 00 грн. - заборгованість по орендній платі за договором оренди б/н від 01.10.2006 р. за період з березня 2010 р. - по березень (включно) 2011 р.

351,50 грн. - втрати від інфляції нараховані на вказану суму боргу за період 06.03.2010 р. по 05.03.2013 р.;

364,84 грн. - 3% річних нараховані на вказану суму боргу за період з 06.06.2010 р. по 05.03.2013 р.

2) 24650 грн., з яких заборгованість по орендній платі в сумі 19200 грн. + заборгованість по комунальним платежам в сумі 5450 грн. за договором оренди № 8 від 01.02.2007 р. за період з березня 2010 р. по червень 2011 р. (включно).

1706,69 грн. - З % річних нарахованих на вказану суму боргу за період з 01.04.2010 р. по 01.07.2011 р.;

1297,20 грн. - втрати від інфляції нараховані на вказану суму боргу за період 1.04.2010 р. по 01.07.2011 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.05.2013 р. (повний текст якого складено та підписано колегією суддею Горячук Н.О. 20.05.2013 р.) позовні вимоги, з урахуванням вищевказаного зменшення, задоволено повністю. Рішення мотивовано тим, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно не виконував належним чином умови договорів оренди і має перед позивачем зазначену в позові заборгованість, на яку позивач обґрунтовано нарахував втрати від інфляції та 3% річних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи свою позицію скаржник навів таки ж самі доводи що були вказані ним у відзиві на позов та додаткових поясненнях до нього. Зокрема, що строк дії вказаних позивачем договорів оренди закінчився ще до того терміну за який просить позивач стягнути орендну плату, а тому підстави для нарахування і стягнення орендної плати та інших платежів відсутні. Він оплачував всі виставлені позивачем рахунки, а за вказаний позивачем період останній рахунки у порушення умом договорів не виставляв, а тому підстави для оплати відсутні. Крім того відповідач також зазначив, що Роздільнянське районне управління юстиції Одеський області, для розміщення якого укладався договір б/н від 01.10.2006 р., з 28.05.2008 р. знаходиться і іншому приміщенні (за іншою адресою) на підставі іншого договору, тобто він не користувався з цієї дати приміщеннями, які здавались йому в оренду за договором б/н від 01.10.2006р

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 31.05.2013 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.06.2013 р. об 12:00 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення як необґрунтовану, а рішення місцевого суду без змін.

Фіксація судового засідання здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини дослідив місцевий суд, 01.10.2006 р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Фармація" (назву якого змінено на Публічне акціонерне товариства "Аптечна мережа "Фармація") та відповідачем Одеськім обласним управлінням юстиції ( назву якого змінено на Головне управління юстиції в Одеській області) було укладено договір оренди б/н (далі Договір б/н ).

Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 Договору б/н орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю (відповідачу) у користування за плату на певний строк частину приміщення загального площею 19,0 кв. м., що розташоване за адресою: м. Роздільна, вул. Леніна, 11 (далі „майно" або „приміщення"), яке належить орендодавцю на підставі права власності і передається в оренду орендарю з метою розміщення Роздільнянського районного управління юстиції.

Згідно п.2.4 цього договору б/н передане орендарю приміщення оформлюється актом, який підписується сторонами договору.

У п.2.5 договору б/н сторони узгодили, що після закінчення строку оренди або при припиненні (розірванні) договору орендар повертає орендодавцю приміщення шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення, а згідно п.2.6. Договору б/н на момент передачі об'єкта оренди орендодавцеві, за актом приймання-передачі, орендна плата повинна бути сплачена в повному обсязі за весь час користування приміщенням.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцеві плату за користування приміщенням (орендну плату) на умовах і в порядку, встановлених договором. Орендна плата встановлюється у грошової формі. (п. 6.1 договору б/н). Розмір орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця становить 380 грн., в тому числі ПДВ - 20%.(п. 6.2 договору б/н). Орендна плата вноситься орендарем авансом щомісячно до 5-го числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок орендодавця у безготівковому порядку платіжним дорученням на підставі рахунку, що надається орендодавцем до 1-го числа кожного місяця. (п. 6.4 договору б/н.)

Договір є укладеним від дати його підписання сторонами і укладається на 180 календарних днів. (п.п. 7.1. і 7.2 договору б/н.).

Пунктом п.7.3 договору б/н сторони узгодили ,що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення строку його дії договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того з матеріалів справи вбачається, і ці обставини також дослідив місцевий суд, що 01.02.2007 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди №8 (далі договір №8).

Відповідно до умов договору №8, орендодавець зобов'язується передати орендарю у користування за плату на певний строк частину нежилого приміщення загальною площею 50 кв. м., що розташоване за адресою: Одеська область, м. Балта. вул. Уварова, 57, (далі - „приміщення"), яке належить орендодавцю на підставі права власності і передається в оренду орендарю для здійснення орендарем наступної діяльності: здійснення політики в сфері виконання рішень судів та інших органів.

Передача орендарю приміщення оформлюється актом приймання-передачі, який підписується сторонами договору. (п. 2.4 договору №8.).

Після закінчення строку оренди або при припиненні (розірванні) договору орендар у 5-денний строк повертає орендодавцю приміщення шляхом підписання сторонами акту приймання - передачі приміщення. (п. 2.5 договору №8.).

На момент передачі приміщення орендодавцеві за актом приймання - передачі, орендна плата повинна бути сплачена в повному обсязі за весь час користування приміщенням. (п. 2.6 договору №8.).

Орендар зобов'язаний користуватися приміщенням відповідно до його призначення. (п. 3.1 договору №8.).

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцеві плату за користування приміщенням (орендну плату) на умовах і в порядку, встановлених цим договором. Орендна плата встановлюється у грошової формі. (п. 6.1 договору №8.).

Розмір орендної плати за користування приміщенням протягом одного місяця становить 1000 грн., в тому числі ПДВ - 20%.(п. 6.2 договору №8.).

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно на підставі виставленого рахунку шляхом зарахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок №260097123 у ООД „Райффайзен Банк Аваль" м. Одеса МФО 328351 ЕДРПО 26389030 у безготівковому порядку платіжним дорученням. (п. 6.4 договору №8.).

Обов'язок по сплаті орендної плати виникає у орендаря з моменту підписання акту приймання - передачі приміщення. (п. 6.5 договору №8.).

Договір є укладеним від дати його підписання Сторонами. (п. 7.1 договору №8.).

Договір укладається строком на 6 місяця(ів) (п. 7.2 договору №8.).

Якщо після закінчення строку цього договору ні у одної з сторін не має заперечень, цей договір визнається сторонами пролонгованим на той же строк на тих же самих умовах (п. 7.3 договору №8.).

Всі зміни і доповнення до цього договору мають юридичну силу і є невід'ємною частиною цього договору, якщо вони вчинені в письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками сторін. (п. 9.2 договору №8.).

Матеріали справи також свідчать, що 01.08.2007р. позивач і відповідач підписали додаткову угоду до договору №8, відповідно якої сторони вирішили, що: Центральна районна аптека №115 є відокремленим підрозділом ВАТ „Фармація", філією. Відповідно до довіреності, завідуючий Центральної районної аптеки № 115 уповноважений виставляти рахунки щодо сплати орендної плати за користування нежилим приміщенням, що розташовано за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Уварова, 57, загальною площею 50кв.м. (п. 1 додаткової угоди від 01.08.2007р.). Орендна плата вноситься орендарем щомісячно на підставі виставленого рахунку шляхом зарахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок №260097123 ООД „Райффайзен Банк Аваль" м. Одеса МФО 328351 ЕДРПО 26389030 у безготівковому порядку платіжним дорученням. (п. 2 додаткової угоди від 01.08.2007р.).

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2008 р. позивач і відповідач також підписали додаткову угоду до договору №8 в, якою сторони вирішили: продовжити термін дії договору №8 до 30.06.2008 р. на тих же самих умовах ..

01.01.2009 р. позивач і відповідач підписали додаткову угоду до договору № 8 якою пункт 6.2 Договору оренди від 01.02.2007 р. виклали в наступній редакції: „Розмір орендної плати за користування приміщенням впродовж одного місяця складає 1200 гривень, у тому числі ПДВ - 20 %. Орендар зобов'язався сплатити орендодавцю витрати на опалення у розмірі 300 гривень за місяць у період опалювального сезону (з 15 жовтня по 15 квітня) та витрати з електропостачання - 200 гривень на місяць.

Цією угодою сторони також продовжити термін дії договору № 8 до 31.12.2009 р. на тих же самих умовах.

З матеріалів справи, а саме з актів приймання передачі, вбачається, що позивач на виконання умов вищевказаних договорів передав відповідачу зазначені в договорах приміщення і відповідач не оспорює цього факту.

Водночас аналіз наявних у справі, наданих позивачем, доказів , а також факт ненадання відповідачем доказів здійснення ним розрахунків, надає можливість суду апеляційної інстанції зробити висновок, що відповідач дійсно не сплачував позивачу орендну плату за договором б/н в період з березня 2010р. по березень 2011р. включно, а також орендну плату і комунальні платежі за договором №8 за період з березня 2010р. по червень 2011 р., включно.

Слід зазначити, що відповідач визнає факт нездійснення вказаних платежів , однак вважає, що не повинен був їх сплачувати, оскільки дія цих договорів закінчилась раніше періоду за який просить стягнути позивач і він (відповідач) не займав у цей період приміщення, які раніше надавались йому в користування за вказаними договорами.

Оцінюючи вказану позицію відповідача колегія суддів наголошує на наступному.

Умовами обох договорів, стягнення заборгованості за якими є предметом цього спору, дійсно передбачені строки закінчення їх дії, а саме:

договору б/н - через 180 днів з дня його підписання, тобто - 01.04.2007 року,

договору №8, у урахуванням додаткових угод до нього, - 31.12.2009 року.

Проте умовами вказаних договорів також передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення строку його дії договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зазначені умови узгоджуються з положення у ст. 764 ЦК України у який визначений такий же порядок продовження дії договорів оренди у разі відсутності заяв сторін про його припинення.

Відповідач посилаючись на те що строк дії договорів закінчився, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, не надав суду будь-яких належних доказів, які б підтверджували що після закінчення строку дії договору б/н та закінчення строку дії договору №8 (з урахування строків його продовження додатковими угодами), він звертався до позивача з заявами про відмову продовження цих договірних стосунків.

Слід зазначити, що представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду апеляційної інстанції також визнав факт відсутності такого звернення.

За таких обставин ці договори вважаються продовженими на новий строк таким чином: після закінчення чергового строку на який укладався кожен з цих договорів їх дія продовжувалась на новий такий же строк і так подальше.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне наголосити на наступному.

Згідно умов вищезазначених договорів предметом оренди виступали приміщення розташовані в будівлях, тобто ці договори є договорами оренди нерухомого майна.

Умовами обох договорі передбачено що повернення предмету оренди оформлюється актами - приймання передачі і до передачі майна що знаходиться в оренди орендодавцю орендар повинен сплачувати орендну плату.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечують сторони договору .

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Водночас у п.5.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найом) майна" роз'яснено , що у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмету договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Аналіз зазначеної правової норми , яка є спеціальною нормою для правовідносин по найму (оренді) нерухомого майна, з урахування вищевказаних роз'яснень, надає можливість зробити висновок, що договори оренди нерухомого майна припиняються з моменту підписання акту і за умови якщо строк дії договору визначений його умовами закінчився раніше вчинення цієї дії.

В матеріалах справи відсутні акти, які б свідчили, що відповідач передав об'єкти оренди за цими договорами позивачу, а відповідач у порушення приписів ст.33 ГПК України не довів, що він звертався до позивача з пропозицією укласти таки акти, а той відмовився.

Слід зазначити, що представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду апеляційної інстанції також визнав факт не укладання таких актів та те, що він не звертався до позивача з пропозицією їх укласти. такого звернення

Колегія суддів також критично оцінює посилання відповідача на те, що Роздільнянське районне управління юстиції Одеський області, для розміщення якого укладався договір б/н від 01.10.2006 р., з 28.05.2008 р. знаходиться і іншому приміщенні (за іншою адресою) на підставі іншого договору, тобто він не користувався з цієї дати приміщеннями, які здавались йому в оренду за договором б/н від 01.10.2006 р., та вважає їх такими що не можуть прийматись до уваги з огляду на таке.

Дійсно відповідач надав суду першої інстанції договір від 28.05.2008 р. укладений між ним та ФДМ України про оренду приміщення для розміщення Роздільнянського районного управління юстиції Одеський області.

Проте сам по собі факт укладання цього договору не свідчить, що Роздільнянське районне управління юстиції Одеський області (його підрозділи, відділи) після укладання цього договору не продовжувало користуватись приміщення які передавались йому за договором б/н від 01.10.2006р., а крім того користування майном є правом орендаря і нездійснення ним цього права не є підставою для звільнення його від виконання умов договору щодо оплати передбачених його умовами платежів.

Оцінюючи доводи та посилання скаржника, на те що позивач не виставляв йому рахунків, а тому він не повинен був здійснювати орендну плату, колегія суддів дійшла висновку, що вони є хибними з огляду на таке.

Укладені між сторонами договори, як зазначалось вище, за своєю правовою природою є договорами оренди (найму), які передбачають платне користування приміщеннями що передавались в оренду (найом), тобто плата за користування майном є обов'язковою притаманною цьому виду господарських відносин умовою і відповідно повинна здійснюватись орендарем (відповідачем) у строки передбачені умовами договорів.

Умовами договорів б/н і № 8 сторони чітко узгодили, в які строки , яким чином і на який рахунок позивача повинна здійснюватись орендна плата та її розміри , а тому відповідач повинен був здійснювати цю оплату у строки встановлені договорами. Розрахунковий рахунок позивача був зазначений у договорах (дивись реквізити сторін), тобто відповідач знаючи розміри орендної плати, строки її сплати та розрахунковий рахунок позивача мав можливість та був зобов'язаний відповідно до умов договорів та приписів ч.2 ст.193 ГК України вжити всіх заходів по виконання умов договорів , а саме сплатити орендні платежі у встановлені строки на рахунок позивача.

Відповідач міг не здійснювати оплату за оренду майна, а точніше був би позбавлений виконати свої зобов'язання за договорами лише за умови якщо б у договорах не було зазначено розрахункового рахунку позивача і тоді він (відповідач) змушений був чекати коли позивач виставить йому рахунки з вказівкою на який рахунок слід перерахувати кошти.

Слід зазначити, що умовами договорів б/н і №8 та законодавством яке регулює питання оренди (найму) майна, в тому числі главою 58 ЦК України та параграфом 5 глави 30 ГК України не передбачено, що уразі не виставлення орендодавцем рахунків оренда не повинен здійснювати передбачені договорами платежі, тобто, що він (відповідач) звільняється від виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того передбачений цими договорами обов'язок позивача виставляти рахунки на думку судової колегії не є зустрічним виконанням зобов'язання у розумінні ст. 538 ЦК України і не позбавляє та не надає відповідачу права не виконувати свої зобов'язання за договорами. До цього обов'язку позивача також не можливо застосувати приписи ч.4 ст. 612 і ч.2 ст. 613 ЦК України та ч.3 220 і ч. 3 ст. 222 ГК України, оскільки не здійснення позивачем (кредитором) цих дій (виставлення рахунків) не позбавило відповідача (боржника) можливості та обов'язку виконати свої зобов'язання за договорами належним чином.

За таких обставин, на переконання судової колегії, не виставлення позивачем відповідачу рахунків, як то передбачено умовами договорів, не позбавило відповідача можливості і обов'язку виконувати їх умови та виконати їх реально у встановлені строки, оскільки в даному випадку, при наявності у договорах та зазначених в ньому умов (порядок, розмір та строки розрахунків ) саме ці договори є підставою для здійснення оплати, а не рахунки.

Посилання скаржника на порушення позивачем Бюджетного Кодексу України також не приймається судом до уваги, оскільки; по -перше, в даному випадку предметом спору є стягнення платежів (грошових коштів) передбачених договорами оренди, тобто з відносин що витікають з договірних правовідносин які регулюються цивільно-правовим та господарсько-правовим законодавством; а, по-друге, колегія суддів не встановила порушень з боку позивача (його діях) норм Бюджетного кодексу України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у позивача були всі правові підстави для нарахування відповідачу передбачених умовами договорів платежів у вказаний у позові період часу і місцевий суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення зазначеної ним заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум втрат від інфляції та 3 % річних колегія суддів дійшла висновку що його зроблено арифметично правильно і що ці вимоги , згідно приписів ст. 625 ЦК України, також обґрунтовано задоволенні місцевим судом .

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам .

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2013 р. у справі № 916/586/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.06.2013 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.