Постанова № 32007348, 16.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року 13:44 810/390/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) з позовом до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про скасування рішення № 0000252360 від 14.05.2008 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 24849,95 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.04.2013).

Постановою Господарського суду Київської області від 30.10.2008 у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеною постановою, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано на неї апеляційну скаргу. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 апеляційну скаргу задоволено, постанову Господарського суду Київської області від 30.10.2008 скасовано та постановлено нове рішення, яким визнано протиправними дії посадових осіб Тетіївської МДПІ щодо проведення планової перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, скасовано рішення Тетіївської МДПІ від 14.05.2008 №0000252360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24894,95 грн. Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду, Тетіївською міжрайонною державною податковою інспекцію Київської області подано на неї касаційну скаргу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2012 касаційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області задоволено частково, постанову Господарського суду Київської області від 30.10.2008 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 скасовано, а адміністративну справу направлено до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд, де їй присвоєно номер 810/390/13-а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає застосування до нього відповідачем штрафної санкції неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення №0000252360 від 14.05.2008 має бути скасованим. Позивач зазначає, що податковому органу позивачем надано пояснення та документальне підтвердження того, що РРО дійсно не використовувався, так як газ за готівкові кошти не відпускається. Торговий патент був наявний під час перевірки, а твердження податкового органу про його відсутність не відповідають дійсності. З огляду на безготівкові розрахунки між позивачем та ТОВ «Гепард» та наявність торгового патенту, реєстраційний касовий апарат (РРО) не використовувався. Позивач зазначає, що чеки, вилучені перевіряючими з незареєстрованого і неопломбованого касового апарату, не є підтвердженням наявності готівкової виручки, оскільки у день перевірки касовий апарат використовувався виключно для навчання персоналу для подальшої можливої роботи в режимі готівкової реалізації газу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у позові просив суд відмовити. Зазначив, що при проведенні перевірки позивача встановлено факт реалізації скрапленого газу та проведення при цьому розрахункової операції без застосування РРО - зареєстрованого, опломбованого та переведеного у роздрукування та видачі розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п. 1 і 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265). На місці торгівлі скрапленим газом був відсутній торговий патент на здійснення торгової діяльності, чим порушено вимоги Закону України від 23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі-Закон №98). Оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.06.2007 Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області. Позивач має право на здійснення підприємницької діяльності у сферах роздрібної торгівлі нафтопродуктами, що підтверджується наявним в матеріалах справи торговим патентом, виданим Тетіївською МДПІ, дійсним з 5 вересня 2007 р. по 31 серпня 2008 р.

22 квітня 2008 р. працівниками ДПА у Київській області проведено перевірку АГЗС, що розташована за адресою АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт №10011602306 від 22.04.2008. Цей акт надісланий до Тетіївської МДПІ для розгляду та прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Акта перевірки під час контрольного заходу працівниками податкового органу зафіксовано наступні порушення: п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3, ст.7 Закону України від 23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі Акта перевірки відповідачем за порушення п.1,2 ст.3, п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252360 від 14.05.2008, яким стосовно позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 24849,95 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПА в Київській області від 26.06.2008 залишено без змін рішення від 14.05.2008 №0000252360, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із нарахованими штрафними санкціями та вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Як встановлено судом, 19 вересня 2007 р. між позивачем та ТОВ «Гепард» укладено договір поставки №ЛТА/ГП/09-07, предметом якого є поставка та передача через мережу АГЗП у власність покупцю газ пропан-бутан належної якості, що відповідає державним стандартам в кількості, визначеній відповідно до накладних. які є невід'ємними частинами цього договору протягом строку цього договору. Строк дії цього договору складає 1 рік з дати набрання ним чинності.

Реєстратор розрахункових операцій був уведений в експлуатацію позивачем 29.05.2008, що підтверджується довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій від 29.05.2008 та актом введення його в експлуатацію №69 від 29.05.2008.

Судом досліджено акт від 03.01.2012, згідно яким позивачем проведено вилучення та утилізацію первинних документів позивача з 01.06.2007 по 31.12.2008 включно у зв'язку з терміном їх зберігання три роки.

Згідно з наявною в матеріалах справи пояснювальною запискою позивача від 14.05.2008 відпуск газу здійснювався ним тільки по безготівкових картках ТОВ «Гепард», що зафіксовано в касових чеках «Гепарду». Відпуск газу за готівку взагалі не здійснювався. Перевіряючими не було здійснено контрольної заправки газом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначена у пункті 1 статті 17 цього Закону.

Разом з цим, пунктом 7 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, затверджений постановою Верховної Ради України від 12.09.1996 №365/96-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що позивач здійснював безготівкову реалізацію скріпленого газу на автогазозаправній станції, розрахунки за який здійснювався за смарт-картками через POS-термінали із роздрукуванням інформаційних чеків у відповідності до умов договору поставки №ЛТА/ГП/09-07 від 19 вересня 2007 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Гепард».

Крім того, позивач надав до суду спеціальний торговий патент від 05.09.2007 на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, у зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок застосовувати реєстратор розрахункових операцій, з урахуванням того, що скріплений газ не відноситься до підакцизних товарів. Спеціальний торговий патент відповідав нормам чинного законодавства.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, наявними матеріалами справи не тільки не підтверджено використання позивачем РРО для продажу газу за готівкові кошти, але й не спростовано твердження позивача про здійснення в день перевірки навчання персоналу роботі з РРО. При цьому суд бере до уваги, що за наслідками перевірки наявність готівкових коштів на підприємстві позивача не встановлено і в акті перевірки не відображено, хоча за умови продажу газу за готівку такі кошти повинні були бути виявлені. Суд враховує, що уведення в експлуатацію вказаного РРО здійснено позивачем через місяць після перевірки.

Відповідачем також не доведено відсутність патенту у позивача на час перевірки. Отже, підстави для прийняття відповідачем спірного рішення були відсутні, оскільки зазначені в акті перевірки порушення позивачем вимог законодавства підтверджено не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0000252360 від 14.05.2008.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення №0000252360 від 14.05.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24849,95 грн., видане Тетіївською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 квітня 2013 р.