Постанова № 32007205, 17.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2013 року 810/1212/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Рембудтранс» про накладення арешту на банківські рахунки та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі-позивач, податковий орган) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Рембудтранс» (далі-відповідач) про стягнення з рахунків у банках податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 43217,23 грн. та з податку на прибуток в сумі 29545,33 грн., а всього на загальну суму 72762,56 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.04.2013) .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порядку і строки, передбачені Податковим кодексом України, подав до позивача податкову декларації із самостійно визначеними (узгодженими) податковими зобов'язаннями. Однак ним не було проведено погашення зобов'язань по вказаних деклараціях. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Представник позивача 17.04.2013 подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Рембудтранс» є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код 33051125, взято на облік платників податків 01.07.2004 за № 55 в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

За результатами фінансово-господарської діяльності станом на 14.03.2013 відповідачем до державного бюджету не сплачено податкову заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 72762,56 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла з таких підстав.

Відповідачем до податкового органу подано декларації з податку на додану вартість, де самостійно визначено податкове зобов'язання за грудень 2011 р. (декларація № 142496) на суму 26000 грн., за січень 2012 р. (декларація № 3478) на суму 5159 грн., за лютий 2012 р. (декларація № 6883) на суму 4861 грн., за березень 2012 р. (декларація № 12924) на суму 4375 грн., за квітень 2012 р. (декларація № 21305) на суму 4400 грн., за травень 2012 р. (декларація № 29178) на суму 1097 грн., за червень 2012 р. (декларація № 31155) на суму 592 грн. Ці зобов'язання відповідачем добровільно не сплачено. Крім того, податковим органом, відповідно нараховано пеню в сумі 0,86 грн.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла з наступних підстав.

Відповідачем до податкового органу подано декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період 2011 р. (декларація № 142468), де самостійно визначено податкове зобов'язання на суму 11008 грн.

26 січня 2012 року працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт № 54/1501/33051125, яким встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України. На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001111501 від 26.01.2012, в якому визначена сума штрафу в розмірі 423,43 грн.

У подальшому позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (декларація № 15822), де самостійно визначено податкове зобов'язання на суму 15979 грн.

15 лютого 2012 р. працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт № 68/1501/33051125, яким встановлено порушення норм п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток підприємств на 2-4 квартал 2011 року. На підставі цього Акта керівником податкового органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002221501 від 15.02.2012, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 170 грн. Це податкове повідомлення-рішення отримано представником позивача 13.03.2012, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємства не оскаржувалися, отже борг є узгодженим.

Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено. Сума боргу становить 72762,56 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства із самостійно визначеними податковими зобов'язаннями. Отже, податковий борг є узгодженим.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі докази з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що суми податку у вказаних деклараціях визначено відповідачем самостійно, а винесені щодо нього податкове повідомлення-рішення та податкова вимога ним в установленому законом порядку не оскаржувалися, отже податкове зобов'язання є узгодженим, але податковий борг добровільно не сплачено.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Положеннями підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем надано суду докази наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, докази наявності у відповідача податкової заборгованості та її розміру, а також правильності визначення відповідачу податкових зобов'язань.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Рембудтранс» (08112, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Дмитрівка, вул. Леніна, буд. 10, ідентифікаційний код 33051125) до Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, для погашення податкового боргу у розмірі 72762 (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 56 коп., у т.ч. з податку на додану вартість в розмірі 43217,23 та з податку на прибуток в розмірі 29545,33 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 квітня 2013 р.