Постанова № 31999812, 17.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року № 826/6338/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції

про визнання незаконними дій, стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» (надалі – позивач, Компанія) звернувся до суду з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (надалі – державний виконавець або відповідач) про визнання незаконними дій щодо стягнення коштів, зобов’язання повернути такі кошти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які обґрунтовані незаконними діями відповідача щодо стягення з позивача коштів по виконавчому провадження, яке Компанією вже було виконано.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про що попередньо повідомив суд, а також надіслав клопотання про закриття провадження у справі з підстав юрисдикційної неналежності справи та клопотання про передачу справи до Луганського окружного адміністративного суду з підстав порушень правил територіальної підсудності, на які судом було відмовлено в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, на адресу позивача надійшло вимога державного виконавця від 26.10.2012р. № 15266 щодо надання інформації про виконання зведеного виконавчого провадження № 30763922 від 24.11.2011р., яке провадиться на підставі декількох виконавчих документів, зокрема Наказу № 4/5014/294/12.

Згідно з вказаною вимогою, заборгованість позивача по наказу № 4/5014/294/12 становила 16 917,81 грн. боргу, 1 691,78 грн. виконавчого збору та 62,72 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

На адресу державного виконавця у відповідь на вимогу 26.10.2012р. № 15266 від позивача надійшла заява разом із платіжними дорученнями, відповідно до якої по наказу № 4/5014/294/12 Компанією сплачено 16 917,81 грн., у зв’язку з чим позивач просив закрити виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, згідно з листом від 03.04.2013р., примусово знято з рахунку позивача у зв’язку з наявністю боргу по наказу № 4/5014/294/12, кошти в розмірі 15 318,50 грн.

В подальшому, кошти в розмірі 2 693,96 грн. було повернено позивачу як помилково сплачені.

Таким чином, згідно з позицією позивача, відповідачем незаконно знято суму коштів в розмірі 15 318,50 грн., 12 624,54 грн. з яких Компанія просить суд повернути, шляхом їх стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» 1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Як вбачається зі статтей 41, 43 вказаного Закону, з боржника також стягуються витрати на проведення виконавчих дій.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Суд звертає увагу на те, що законність вимоги відповідача від 26.10.2012р. № 15266 позивачем не заперечується.

Натомість, як зазначив представник позивача, вказана вимога була виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач виконав вимогу не в повному обсязі, тобто не сплатив суми виконавчого збору в розмірі 1 691, 78 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 62,78 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції суми в розмірі10 869,98 грн., а також визнає стягнення суми Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського МУЮ з AT «СГ «ТАС» (приватне) в розмірі 13 563,94 грн. незаконним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати стягнення суми Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» в розмірі 13 563,94 грн. незаконним.

Стягнути з Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» незаконно стягнуту суму коштів в розмірі 10 869,98 грн.

Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 107,30 грн. сто сім гривень 30 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.