Постанова № 31999813, 17.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 11:31 № 826/5848/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ростпромінвест» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.02.2012р.,за участю:

позивача - Поровозник О.П.

відповідач - Пащенко В.А.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ростпромінвест» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22.02.2012р. №0000182320.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростпромінвест» за результатами якої 03.02.2012р. складено акт №49/1-23-20-32588661 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.12.2011р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 15.3.1 п. 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що в подальшому призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками жовтня 2011 року на суму 2 556 988грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 Декларації) на загальну суму 10 608 231грн. в тому числі за листопад 2011 року на суму 10 608 231грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 22.02.2012р. прийнято податкове повідомлення рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 196 235грн.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням на тих підставах, що воно прийнято після прийняття постанови господарського суду міста Києва від 10.02.2010р. у справі №43/83 про визнання ТОВ «Ростпромінвест» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що постановою господарського суду міста Києва від 10.02.2010р. у справі №43/83, ТОВ «Ростпромінвест» визнано банкрутом.

Частиною першою статті 19 Закону України від 14.05.1992, № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною третьою вказаної статті Закону, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Отже, аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2010 року суми податку на додану вартість по податковим накладним, які виписані постачальниками за попередні періоди та з моменту виписки даних податкових накладних пройшло більше 1095 днів на загальну суму 13 165 219грн., в тому числі по роках:

2004 рік - 244 589,51грн.;

2005 рік - 1 011 004,77грн.;

2006 рік - 5 705 611,11грн.;

2007 рік - 6 204 013,52грн.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність становить три роки.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, позивачем з порушенням вказаних вище норм законодавства віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суми податку на додану вартість по податковим накладним які виписані постачальниками за попередні періоди з моменту яких пройшло більше ніж 1095 днів на загальну суму 13 165 219грн., а тому висновки податкового органу у Акті перевірки є правомірними.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000182320, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростпромінвест» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Ростпромінвест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2013р.

Суддя В.В. Амельохін