Постанова № 31997346, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/366/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю., представника апелянта - Форсюк В.Л., представника ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС - Мурги Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач), в якому просив стягнути кошти ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 1 529 928,63 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року адміністративний позов позовом прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов залишити без розгляду.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою, зареєстрованою 17.04.2002 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області.

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків № 946 від 27.07.2009 року, ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було взято на облік в органах державної податкової служби 11.03.1996 року за № 60 ДЕРЖ.

Станом на 14.01.2013 року за відповідачем рахується податкових борг з податку на додану вартість у сумі 816 286,09 грн. та податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 713 642,54 грн.

Позивач зазначає, що 18.10.2012 року відповідачу було вручено податкову вимогу № 820 від 15.10.2012 року на суму 713 639,62 грн. Відповідач на податкову вимогу не відреагував, податковий борг не сплатив.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно пп. 20.1.18 п. 20 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З позовом до суду про стягнення з відповідача податкового збору на користь держави звернувся прокурор Вишгородського району Київської області.

Право прокурора на звернення до адміністративного суду з даним позовом надано ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пп. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України).

Колегією суддів встановлено, що 23.03.2011 року службовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 655/15-116/054023018/66, на підставі якого ДПІ у Вишгородському районі Київської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001341501 від 24.03.2011 року.

Крім цього, 19.10.2012 року, відповідачем до ДПІ у Вишгородському районі Київської області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, якою визначено податкове зобов'язання у розмірі 194,00 грн. та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.11.2012 року, якими визначено податкове зобов'язання у загальному розмірі 381,00 грн.

У квітні 2012 року, службовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «НВФ «Керол» за період з 01.09.2011 року по 31.09.2011 року, за результатами якої було складено акт № 340/22-05/5423018 від 05.04.2012 року, на підставі якого ДПІ у Вишгородському районі Київської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202304 від 24.04.2012 року.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0001341501 від 24.03.2011 року та № 0000202304 від 24.04.2012 року були оскаржені ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року позов ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було задоволено, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0001341501 від 24.03.2011 року - визнано незаконним та скасовано.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київської області було задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - відмовлено.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року) у задоволенні адміністративного позову ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - відмовлено.

Вказані судові рішення, відповідно до ст. 254 КАС України, набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно пунктів 59.1., 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» податкового боргу в розмірі 1 529 928,63 грн. (816 286,09 грн. - заборгованість по податку на додану вартість та 713 642,54 грн. - заборгованість по податку на прибуток підприємств), позивач посилався на те, що на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 15.10.2012 року № 820 на суму 713 639,62 грн. Однак, податковий борг відповідачем сплачено не було.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що сума зазначена в податковій вимозі, на яку посилається позивач не відповідає сумі заявленої позивачем до стягнення.

Доказів вручення відповідачу податкової вимоги щодо погашення заборгованості в сумі 816 286,09 грн. матеріали справи не містять. Отже, підстав вважати податковий борг в сумі 816 286,09 грн. узгодженим у суду першої інстанції не було.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на постанову Вищого адміністративного суду України від 10.04.2013 року, якою касаційна скарга ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено, визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0000202304 від 24.04.2012 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що узгодженою є лише сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 713 639,62 грн., яка і підлягає стягненню.

Щодо посилання апелянта на пропущення прокурором Вишгородського району Київської області строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Тобто, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Строк у 24 години, протягом яких згідно з ч. 2 ст. 183-3 КАС України до суду повинно бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, починає перебіг з нуля годин дня, наступного за тим, у який сплинули 60 днів із дня надіслання податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган, у разі необхідності стягнення податкового боргу з платника податків в судовому порядку може звернутися до суду або з поданням в порядку 183-3 КАС України, або з позовною заявою в загальному порядку. Строки звернення до суду з позовною завою встановлені ст. 99 КАС України.

Зазначене вище спростовує твердження апелянта про пропущення прокурором Вишгородського району Київської області строків звернення до суду, що перевищили 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» слід задовольнити частково.

Змінити абзац другий резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, виклавши його в наступній редакції:

«Стягнути з рахунків у банках Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код юридичної особи 05423018) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 713 639 (сімсот тринадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 62 копійок».

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року - задовольнити частково.

Змінити абзац другий резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, виклавши його в наступній редакції:

«Стягнути з рахунків у банках Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код юридичної особи 05423018) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 713 639 (сімсот тринадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 62 копійок».

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко В.Ю. Ключкович

Повний текст постанови складено та підписано - 05.06.13р.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.