Постанова № 31997373, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/796/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Федорової Г.Г.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.,

при секретарі Каленюк О.Ю.,

за участю представника відповідача Тимошенка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові та публічного акціонерного товариства Чернігівський завод «Металіст» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до публічного акціонерного товариства Чернігівський завод «Металіст» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду першої інстанції із позовом у якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду в м. Чернігові суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за жовтень - грудень 2012 року призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 15850, 09 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задоволено частково: стягнуто на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної за пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 14379 грн. 01 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим позивач просить в частині відмови в задоволені позовних вимог скасувати постанову та ухвалити в цій частині нову, якою дані позовні вимоги задовольнити, відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати і в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ «Металіст» є страхувальником в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові.

Згідно наданих Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові відповідачу розрахунків, фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за жовтень - грудень 2012 року склали 15 850,09 грн.

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пенсії в розмірі 15 850,09 грн., призначеної відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР передбачено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Положенням абз. 3 п.п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків, відповідно до Закону № 400/97-ВР, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Окремим категоріям працівників залежно від умов праці призначаються пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, не раніше ніж за п'ять років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зазначені в пунктах «б» - «з» цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до п.п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція), платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню, а згідно з п. 6.8 ст. 6 цієї Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, місячну суму цих витрат.

Статтями 14, 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи страхувальники, окрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно із пп. 6.3 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

На виконання Постанови Ради Міністрів СРСР від 08.08.1990 року №790 «Про заходи по створенню і розвитку малих підприємств», копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 27-31), проведена реорганізація Чернігівського заводу «Металіст», шляхом виділення малих підприємств.

Відповідно до Наказу Виробничого об'єднання місцевої промисловості «Зубр» «Про створення малого підприємства» від 15.10.1990 року №73, створено Мале госпрозрахункове підприємство з виробництва пластмасових виробів «Черніговпластмас» на базі існуючого цеху, виділенням його зі складу заводу «Металіст». Наказом Відповідача «Про звільнення працівників цеху пластмасових виробів» від 26 жовтня 1990 року №139-к, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.49), звільнено за переводом до Малого госпрозрахункового підприємства «Черніговпластмас», зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Наказом Виробничого об'єднання місцевої промисловості «Зубр» «Про створення малого підприємства» від 15.10.1990 року №72, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 32), створено Мале госпрозрахункове підприємство «Метиз» на базі існуючої ділянки, виділенням його із заводу «Металіст», а Наказом Відповідача «Про звільнення працівників метисного цеху» від 26.10.1990 року №140-к, звільнено за переводом до Малого госпрозрахункового підприємства «Метиз», зокрема ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 13 Закону № 1788-XII, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові було призначено пенсію на пільгових умовах працівникам МГП «Чернігівпластмас» та МГП «Метиз» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, які мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи або мали особливий характер роботи або умови праці, та відповідно підпадали під дію пунктів «б» - «з» ст. 13 цього Закону.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій гр.гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 мають відшкодовувати Позивачу підприємства - правонаступники Відповідача за трудовими відносинами із зазначеними громадянами, тобто, Малі госпрозрахункові підприємства «Чернігівпластмас» та «Метиз».

Згідно із ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення, зокрема, норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання у справі, тому Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року підлягає скасуванню в частині, з ухваленням нової Постанови в цій частині, якою в задоволені адміністративного позову відмовляється.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 п.4 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення та ухвалює нове рішення, якщо було порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Чернігівський завод «Металіст» - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання сплатити на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за жовтень - грудень 2012 року у сумі 14379,01 грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволені даних вимог - відмовити.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.