Постанова № 31991512, 20.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа № 821/2216/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Олексенка С.В.,

представника відповідача - Коренка Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Еммануїл фарм" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Еммануїл фарм" (далі - позивач, ПП "Еммануїл фарм") звернулося з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 р. № 0000222300, яким позивачу визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 12925,09 грн., з яких за основним платежем на 10340,07 грн., за штрафними санкціями на 2585,02 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що підприємство мало фінансово-господарські відносини з ПП "Югтрансагро" та ТОВ "Украгросолід" у листопаді, грудні 2010 року. Операції між ПП "Еммануїл фарм" та зазначеними контрагентами є легітимними, вчинені без порушень чинного законодавства України, а факти, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності і є лише припущенням податкового органу. Крім того, відповідачем не взято до уваги всі первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та вказаними підприємствами. Зазначає, що визнавати договори недійсними і визначати спрямовані вони на реальне настання правових наслідків може тільки суд, а не податковий орган.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" головною умовою для формування податкового кредиту платника ПДВ є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими податковими накладними товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах власної господарської діяльності платника податків. Всі зазначені вимоги для формування податкового кредиту позивачем виконані, реальність здійснення поставок товару та надання послуг підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а тому позивач правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Югтрансагро" та ТОВ "Украгросолід" до податкового кредиту листопада, грудня 2010 року.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП "Еммануїл фарм", за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо неправомірного включення у листопаді, грудні 2010 року до складу податкового кредиту суму ПДВ по господарських операціях з ПП "Югтрансагро" та ТОВ "Украгросолід". Під час перевірки не підтверджено реальність здійснення операцій по придбанню товарів та послуг від ТОВ "Украгросолід", ПП "Югтрансагро". Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 19.10.2011 р. по 25.10.2011 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Еммануїл фарм" з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями ТОВ "Украгросолід", ПП "Югртансагро", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Агропрайд", ПП "Стилет-Юг" за період з 01.09.2009 р. по 31.08.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 01.11.2011 р. № 175/2301/32907916.

У висновках акту перевірки зазначено порушення:

1. ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) при придбанні товару (послуг) по правочинах, здійснених з ПП "Югтрансагро" та ТОВ "Украгросолід" всього в сумі 10340,07 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 1173,40 грн., за грудень 2010 року на суму 9166,67 грн.;

2. пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ПП "Еммануїл фарм" занижено суму ПДВ, що залишається у розпорядженні даного підприємства, неправомірно (необґрунтовано) застосовано пільгу з податку на додану вартість та використано платником суму ПДВ, що не сплачена до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги по взаємовідносинах з ПП "Югтрансагро" та ТОВ "Украгросолід" на суму 10340,07 грн., в тому числі за листопад 2010 року на суму 1173,40 грн., за грудень 2010 року на суму 9166,67 грн.

На підставі акту перевірки Каховська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 17.11.2011 р. № 0000222300, яким позивачу визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 12925,09 грн., з яких за основним платежем на 10340,07 грн., за штрафними санкціями на 2585,02 грн.

Фактичною підставою для донарахування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість стали висновки контролюючого органу щодо безтоварності операцій позивача з ПП "Югтрансагро", ТОВ "Украгросолід" у листопаді, грудні 2010 року.

Під час перевірки ДПІ у м.Херсоні використано акт перевірки від 23.05.2011 р. № 11/23/33531580 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Украгросолід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Альтекс-Юг" за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р.". Даним актом встановлено нікчемність правочинів, вчинених ТОВ "Украгросолід" з контрагентом ПП "Альтекс-Юг", оскільки ПП "Альтекс-Юг" немає необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. Відповідачем зроблено висновок, що по ланцюгу постачання ПП "Альтекс-Юг" - ТОВ "Украгросолід" - ПП "Еммануїл фарм" не підтверджено реальність поставки товару.

Стосовно правомірності формування податкового кредиту по відносинах з ПП "Югтрансагро", Каховська ОДПІ вказала на відсутність документального підтвердження надання контрагентом позивача транспортних послуг.

З метою надання правової оцінки спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 вищевказаного Закону, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Ці обставини відповідно до ч.1 ст.138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ.

Обов'язкове встановлення факту поставки товару або надання послуг як підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, викладеній, зокрема в постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 р. у справі за позовом ПП "Ангара" до ДПІ у Печерському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Так, Верховний Суд України вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості (сили) для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що ПП "Еммануїл фарм" згідно договору купівлі-продажу від 09.12.2010 р. у грудні 2010 року оприбутковано від ТОВ "Украгросолід" постачання товару (аммофос) на суму 55000 грн., у тому числі ПДВ - 9166,67 грн.

На підтвердження господарських відносин з ТОВ "Украгросолід", представником позивача надано копії договору купівлі-продажу від 09.12.2010 р., рахунок-фактуру № СФ-0000652 від 10.12.2010 р., видаткову накладну № РН-0000936 від 10.12.2010 р., податкову накладну № 1010 від 10.12.2010 р., товарно-транспорту накладну від 10.12.2010 р., акти використання мінеральних добрив від 06.04.2011 р., 17.05.2011 р.

Також ПП "Еммануїл фарм" у листопаді 2010 року оприбуткувало отримання транспортних послуг від ПП "Югтрансагро" на загальну суму 7040,40 грн., в тому числі ПДВ - 1173,40 грн.

На підтвердження господарських відносин з цим контрагентом представником позивача надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-000128 від 25.11.2010 р., податкову накладну № 1214 від 25.11.2010 р.

Однак, суд вважає, що наявність у справі такого переліку документів недостатньо для спростування доводів Каховської ОДПІ, викладених в акті перевірки.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст.3 ГК України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.

Таким чином, відповідно про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи документи, які на його думку є вичерпними доказами щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПП "Еммануїл фарм" та ПП "Югтрансагро", ТОВ "Украгросолід", суд вважає, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З наявних у справі документів суд позбавлений можливості дослідити облік зазначених операцій в бухгалтерському обліку, як підстави для ведення податкового обліку, та відповідно встановити зміну активів та зобов'язань позивача за наслідками виконання ПП "Югтрансагро", ТОВ "Украгросолід" договорів, реальність здійснення яких не визнається відповідачем.

Позивачем не надано доказів отримання товару від ТОВ "Украгросолід", оприбуткування їх на складі ПП "Еммануїл фарм", рух товару (аммофосу) по складу позивача. Зокрема, у ПП "Еммануїл фарм" відсутні акти прийняття товару, видачі його зі складу.

У наданій представником позивача товарно-транспортній накладній від 10.12.2010 р. відсутні відмітки про осіб, які відпустили та прийняли товар, відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, а тому вказаний документ не підтверджує перевезення товару від ТОВ "Украгросолід" до ПП "Еммануїл фарм".

Положеннями ч.1 ст.181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Югтрансагро" договір на надання транспортних послуг у письмовій формі не укладався, у зв'язку з чим не можливо встановити, на яких умовах проводився даний правочин. Будь-яких інших доказів про наявність договірних відносин представниками позивача суду не надано. .

По відносинах з ПП "Югтрансагро" позивач надав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000128 від 25.11.2010 р., в якому зазначено лише найменування послуги - транспортні послуги по перевезенню кукурудзи, вага - 117,34 т та вартість - 5867 грн. Однак з даного акту неможливо встановити реальність здійснення перевезень, оскільки відсутня товарно-транспортна накладна, яка в даному випадку є обов"язковою, оскільки ПП "Югтранагро" перевозило не свій товар, а товар позивача. Крім того, у вказаному акті відсутні дані про кілометраж перевезень, звідки і куди перевозилася кукурудза.

Суд зазначає, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) може бути первинним документом тільки тоді, коли він відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Приписами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов"язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, акт здачі-прийняття роби (надання послуг) № ОУ-000128 від 25.11.2010 р. не містить обов"язкових реквізитів, визначених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операції з придбання у ПП "Югтрансагро", ТОВ "Украгросолід" послуг та товарів, а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка товару і надання послуг мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема видаткові та податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи подані сторонами докази суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП "Еммануїл фарм" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Еммануїл фарм" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.1.2