Постанова № 31991501, 21.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2013 р. Справа № 821/2148/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Сівак Н.С.,

представника відповідача - Карасьова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (далі - УПФУ) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (далі - відповідач, СВК "Ізумрудний", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за квітень-травень 2013 року у сумі 12549,76 грн.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог у зв"язку з перерахуванням фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянину ОСОБА_3 за травень 2013 року та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10860,87 грн.

Представник позивача в обґрунтування позову зазначив, що СВК "Ізумрудний" перебуває на обліку в УПФУ, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Протягом квітня-травня 2013 року Пенсійним фондом проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали на СВК "Ізумрудний", про що останній належним чином був повідомлений. Однак відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період у повному обсязі не відшкодовані, а наявна заборгованість становить 10860,87 грн. Просить стягнути вказану суму з СВК "Ізумрудний".

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що вимоги УПФУ суперечать нормам діючого законодавства. Так, СВК "Ізумрудний" є платником єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування - консолідованого платежу, у якому закладені кошти, у тому числі, на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування. Відносини по забезпеченню збору та обліку єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" та Інструкцією, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, якими не передбаченого жодних стягнень з підприємств - платників єдиного внеску, для відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій. Вважає, що Пенсійний фонд повинен використовувати на всі свої потреби, у тому числі і на витрати на виплату і доставку пільгових пенсій кошти, які надходять від платника у відповідності з нормами Закону № 2464 якщо підприємство - платник збору на обов"язкове державне пенсійне страхування. До того ж на даний час змінився порядок сплати страхових платежів: відсутній як окремий платіж збір на обов"язкове державне пенсійне страхування, а законодавство про сплату єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування не передбачає окремих відрахувань Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що СВК "Ізумрудний" використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зокрема, на даному підприємстві працювали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, що підтверджується пільговими довідками, виданими СВК "Ізумрудний".

Відповідно до Закону № 1058-ІV та Інструкції № 21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п.6.9 розділу 6 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, відповідно до абз.1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, норми Прикінцевих положень даного Закону передбачають, що правове регулювання відносин з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відбувається у відповідності до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Законодавчим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, є Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Зокрема, згідно із ст.2 Закону № 400/97-ВР для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон - № 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону, а згідно п.2 ст.4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Суд зазначає, що Закон № 400/97-ВР будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а останній зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"-"з" ст.13 Закону № 1788-ХІІ, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до статті 8 Закону № 1788-ХІІ виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналізуючи положення наведених вище нормативних актів, суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ надіслано до СВК "Ізумрудний" відповідні повідомлення за квітень-травень 2013 року з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах складає 10860,87 грн.

Однак, відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі УПФУ не відшкодував, заборгованість за квітень 2013 року складає 7761,87 грн., за травень 2013 року - 6701,58 грн., всього - 10860,87 грн. Зазначена заборгованість підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 10860,87 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам СВК "Ізумрудний" за квітень-травень 2013 року, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню у повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що СВК "Ізумрудний" відповідно до Закону № 2464- VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому не зобов'язаний вносити плати до Пенсійного фонду для покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки це не передбачено Законом № 2464-VІ, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI, даним Законом визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 Закону № 2464-VI встановлено, що під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, по своїй правовій природі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не є сумою коштів, які відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ, як фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону № 1788-ХІІ.

Крім цього, Законом № 2464-VI порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону № 1788-ХІІ не змінився, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону № 400/97-ВР.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області та стягнення із відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-травень 2013 року у сумі 10860,87 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (Херсонська область, м.Генічеськ, вул.40 років Перемоги, 2а, код 00233709) на користь управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за квітень-травень 2013 року у сумі 10860 (десять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 87 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 10.2