Ухвала суду № 31988515, 17.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Київ К/9991/76002/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012

у справі № 2а/1270/5010/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 №0002488013 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем у період з 01.03.2012 по 22.03.2012 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2011 року, за січень 2012 року, складено акт №2/15-00/05763797 від 28.03.2012, в якому податковий орган дійшов висновку:

- в порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит з ПДВ у листопаді 2011 року на суму 121978 грн., що призвело до порушення п.200.1, 200.3 в частині завищення від'ємного значення за листопад 2011 року на суму 121978 грн.;

- в порушення п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за грудень 2011 року у розмірі 115748 грн.;

- підтверджено відображену позивачем у декларації за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 23 296 040 грн.;

- у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, неможливість підтвердження відображеної позивачем у декларації за грудень 2011 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 583 415 грн.;

- порушення п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування, заявленої у декларації за січень 2012 року у розмірі 6230 грн.;

- підтверджено відображену позивачем у декларації за січень 2012 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 15 993 435 грн.;

- у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС, неможливість підтвердження відображеної позивачем у декларації за січень 2011 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 175 820 грн.;

- підтверджено відображене позивачем від'ємне значення за січень 2012 року в сумі 10 723 705 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом було винесене податкове повідомлення рішення від 06.04.2012 №0002488013, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 121978,00 грн. за листопад 2011 року.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що позивач мав господарські відносини з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за договором від 07.10.09 №751-1/10 та з ТОВ «Оріал» згідно договору від 04.07.2011 №751-4707, за умовами яких продавець продає, а позивач (покупець) купує окремими партіями запасні частини до автомобілів (далі - Продукція).

Також, відповідно до договору № 803-203/09 від 04.09.2009, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ «СТІЛЛ-ІМПЕКС» (продавець), останній зобов'язується передати у власність покупця трубопрокат згідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, згідно вказаних договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності, зокрема це: акти здачі-прийняття робіт, прибуткові ордери, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, подорожні листи, сертифікати якості товару, платіжні доручення.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, акт перевірки позивача не містить доказів, що операції з придбання товарів позивачем у своїх контрагентів не мали реального товарного характеру, господарські операції із вказаними контрагентами не аналізувались та не досліджувались, висновки щодо неправомірності формування податкового кредиту відповідачем зроблені лише на підставі актів перевірок самих контрагентів та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, яка за своєю суттю є податковою інформацією і не може свідчити про реальність здійснених господарських операцій та правильність формування податкового кредиту.

Зокрема, Луганського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 по справі №2а-11181/11/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 по справі №2а-4045/11/1270, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.08.2011, визнані протиправними дії податкових органів щодо проведення перевірок та складання актів стосовно ТОВ «Оріал» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Також, слід зазначити, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як неможливість проведення зустрічних перевірок.

Крім того, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль