Ухвала суду № 31987999, 17.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2013 р. м. Київ К-27227/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., за участю секретаря Гончар Н.О.та представників позивача ОСОБА_4відповідача не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області на постановуГосподарського суду Одеської області від 20.04.2007 та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 у справі № 15/78-07-1473Аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської областіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Господарського суду Одеської області від 20.04.2007 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Комінтерновському районі Одеської області № 0001142301/3 від 05.02.2007 та № 0001152301/3 від 05.02.2007.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 постанову Господарського суду Одеської області від 20.04.2007 залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 20.04.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 20.04.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок у банку за червень 2006 року та липень 2006 року, за результатами якої складено акт № 1386/23/22447500 від 28.09.2006.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001142301/0 від 29.09.2006 про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 529 100,00 грн. у зв'язку з порушенням позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та податкове повідомлення-рішення № 0001152301/0 від 29.09.2006 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 966 413,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 268 101,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області додатково були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23 жовтня 2006 р. № 0001142301/1 та № 0001152301/1; від 21.11.2006 р. № 0001142301/2 та № 0001152301/2; від 05.02.2007 р. № 0001142301/3 та № 0001152301/3.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 31.03.2003 між ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» та фірмою «Сargotrans International Ltd» (Великобританія) був укладений договір № UML-310303 про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, згідно якого замовник доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів. На виконання зазначеного договору позивачем у червні та липні 2006 року на території України були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно-розвантажувальних робіт, здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувалися за межі митної території України. За виконані послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт, за здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, позивач виставив контрагентам для здійснення оплати вартості наданих послуг (робіт) інвойси та склав відомості по накопиченню судової партії при навантаженні на судна з визначенням в них ПДВ за ставкою 0%.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із пунктами 6.1, 6.2 ст.6 названого Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

В силу вимог пункту 1.14 ст.1 названого Закону супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтями 259, 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 274 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, що оцінюються.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного, не спростованого доводами касаційної скарги, висновку, що послуги по транспортній обробці та перевалці товарів, які експортуються, є супутніми такому експорту, а включення декларантом до вантажно-митної декларації їх вартості, як складової митної вартості експортованого товару, дає підстави для оподаткування цих послуг за нульовою ставкою відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Одеської області від 20.04.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний