Ухвала суду № 31986460, 11.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 червня 2013 року Справа № 5017/1879/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Демидової А.М.,суддів:Владимиренко С.В., Могил С.К., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Деревообробний завод"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 27.02.2013у справі№ 5017/1879/2012за позовомПублічного акціонерного товариства "Деревообробний завод"доПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовичапровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Деревообробний завод" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса № 5982 від 20.09.2010 про звернення стягнення на нежилі будівлі та споруди, загальною площею 12 273,5 кв.м, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Партизанська, 16, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 7616747, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.10.2012 у справі № 5017/1879/2012 позовні вимоги задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у справі № 5017/1879/2012 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5017/1879/2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Деревообробний завод" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.02.2013 у справі № 5017/1879/2012, у якій просить вказану постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2012 у справі № 5006/28/32пн/2012 та від 05.08.2010 у справі № 17/81-1740, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 27.02.2013 у справі № 5017/1879/2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову іпотекодавця до іпотекодержателя про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню, виходячи із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи про те, що: - в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачем боржнику та іпотекодавцю вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором; - відсутні докази виконання вимоги про погашення заборгованості до вчинення виконавчого напису нотаріусом; - відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення оспорюваного виконавчого напису; - виконавчий напис було вчинено в межах строку, передбачено статтею 88 Закону України "Про нотаріат".

Водночас у постанові від 13.11.2012 у справі № 5006/28/32пн/2012 суд касаційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог іпотекодавця про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню, виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника (позивача) перед відповідачем - кредитором за кредитним договором, зобов'язання за яким були забезпечені іпотекою.

З постанови від 05.08.2010 у справі № 17/81-1740 вбачається, що залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, якою задоволено позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню, Вищий господарський суд України виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки: - заборгованість, яка виникла у зв'язку із порушенням позивачем умов кредитного договору та на підставі якої вчинено оспорюваний виконавчий напис не може вважатись безспірною і такою, що не потребує доказування; - з матеріалів справи не є можливим встановити на підставі яких саме документів було вчинено спірний виконавчий напис, так як у заяві відповідача, адресованій нотаріусу, відсутній перелік документів, які надавались відповідачем нотаріусу для його вчинення; - розмір нарахованих сум по відсотках за користування кредитом, комісії та пені, зазначених в оспорюваному виконавчому написі нотаріуса, не співпадають з розміром сум, вказаних відповідачем у відповідній письмовій вимозі про усунення порушення відповідачу в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Деревообробний завод" у допуску справи № 5017/1879/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА. ДемидоваСудді:С. Владимиренко С. Могил І. Плюшко С. Шевчук