Постанова № 31986449, 18.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5010/452/2012-16/23

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Пуківської сільської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р.у справі№5010/452/2012-16/23 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомВиконавчого комітету Пуківської сільської радидо1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пуків" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуків"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_5провизнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва на право власності,

За участю представників:

- позивача: не з'явилися;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: не з'явилися;

- третьої особи: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Пуківської сільської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пуків" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2002р. та свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318, занесеного в реєстрову книгу за №4, в частині, що стосується будівлі АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2012р. залучено в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуків".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. у справі №5010/452/2012-16/23 (колегія суддів у складі головуючого судді Калашник В.О., суддів Гриняк Б.П., Малєєва О.В.) відмовлено в задоволенні позову Виконавчого комітету Пуківської сільської ради до відповідачів, Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пуків" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуків", про визнання недійсним договору купівлі-продажу основних фондів від 12.04.2002р., укладеного між відповідачами в частині відчуження будівлі АДРЕСА_1. Припинено провадження в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318. Судові витрати залишено за позивачем.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012р. у справі №5010/452/2012-16/23 виправлену допущену у п.3 резолютивної частини рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. описку, виклавши його в наступній редакції, стягнув з позивача в дохід державного бюджету України 1073грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. у справі №5010/452/2012-16/23 (колегія суддів у складі головуючого судді Марка Р.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. у справі №5010/452/2012-16/23 скасовано в частині відмови у задоволенні вимог позивача до відповідача-2 та прийнято в цій частині нове судове рішення про припинення провадження у справі. В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.11.2012р. у справі №5010/452/2012-16/23 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покладено на скаржника, стягнувши з Виконавчого комітету Пуківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області в доход державного бюджету 536,5грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Пуківська сільська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. у справі №5010/452/2012-16/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.04.2002р. в частині, що стосується будівлі АДРЕСА_1.

Від третьої особи подано відзив на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Третьою особою також подано заяву про розгляд справи без її участі та участі її представників, яке судом касаційної інстанції задовольняється. Аналогічного змісту клопотання подано і позивачем, яке також судом касаційної інстанції задовольняється.

В судове засідання решта учасників судового процесу не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2013р. явка представників учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст.1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст.75, 1115 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно з'ясовано судами попередніх інстанцій на підставі аналізу матеріалів справи, за умовами п.1.1, 1.2 оскаржуваного позивачем договору №1 купівлі-продажу основних засобів від 12.04.2002р., укладеного між СВК "Пуків" (продавець) та ТОВ "Пуків" (покупець), продавець зобов'язується передати у власність покупця основні засоби згідно додатку 2 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього вартість відповідно до додатку №1 до цього договору /протокол погодження цін. В додатку №1 від 18.04.2002р. до цього договору в переліку основних фондів, під п.6 вказано приміщення контори, 1971р. введення в експлуатацію, вартістю - 27730грн. Це ж приміщення значиться і в додатку №2 від 18.04.2002р. до договору. За актом приймання-передачі від 18.04.2002р. покупець прийняв, а продавець передав нежитлове приміщення, купівля-продаж якого є предметом оспорюваного договору у даній справі.

За протоколом №1 проведення біржових торгів від 19.09.2008р. на торгах було продано майно ТОВ "Пуків", в особі ліквідатора Сеника Р.І., діючого на підставі постанови господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2008р. у справі №Б-21/240, покупцем якого став ОСОБА_7. До складу майна входило приміщення контори площею 336,7м.кв. за адресою АДРЕСА_1. Договір від 11.11.2008р. купівлі-продажу цього приміщення нотаріально посвідчений, право власності ОСОБА_7 на нього зареєстроване 18.12.2008р. за №23959811. В-подальшому, ОСОБА_7 продав дане приміщення ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 30.11.2011р., право власності за яким зареєстровано 20.12.2011р. за №23959811.

З аналізу поданих позивачем документів в обґрунтування будівництва спірної будівлі за бюджетні кошти і її належності до комунальної власності - архівного витягу №2/01.4-12 від 25.01.2012р. з протоколу №19 засідання виконкому Рогатинської районної Ради депутатів трудящих від 08.10.1971р. рішення №277 "Про хід виконання планів будівництва соціально-культурних закладів та підготовку їх до роботи в зимовий період", судами попередніх інстанцій вірно зазначено про відсутність в цьому документі ідентифікації вказаних приміщень для можливості їх ототожнення з приміщеннями, придбаними за оспорюваним договором, яка не міститься також в інших документах, поданих позивачем у справі в обґрунтування заявлених позовних вимог. Тоді як, вказані документи, як зазначено судами попередніх інстанцій, свідчать про планування будівництва приміщення виконкому Пуківської сільської Ради в 1971р. та про розгляд на засіданні виконкому Рогатинської районної Ради депутатів трудящих 08.10.1971р. питання закінчення його будівництва, але доказів закінчення будівництва (введення об'єкта в експлуатацію) та джерел його фінансування сторонами суду не надано.

Як вірно з'ясовано судами попередніх інстанцій з аналізу наявних матеріалів справи, Пуківській сільській раді на праві комунальної власності належить нежитлова будівля, загальною площею 442,2м.кв. в АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2009р., виданого на підставі рішення виконкому Пуківської сільської ради №20 від 27.08.2009р., зареєстроване 18.11.2009р., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24495234 від 18.11.2009р.

Судами попередніх інстанцій не визнані такими, що стосуються саме спірного приміщення через відсутність ідентифікуючих даних будівлі наявні в матеріалах справи зведені відомості засідання інвентаризаційної комісії по розгляду результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 01.10.1986р. та станом на 01.10.1989р., в яких відображено знаходження на балансі позивача будівлі сільської ради, а також рішення виконкому Пуківської сільської ради №35 від 14.08.1986р. та №26 від 29.07.1991р. щодо добудови та ремонтних робіт адмінбудинку (адмінприміщення) сільської ради.

Зважаючи на вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, приписи ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про недоведення позивачем знаходження спірної будівлі у комунальній власності та наявності порушень його права внаслідок укладення спірного правочину. На підставі зазначеного судом першої інстанції було відмовлено позивачу у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу основних фондів від 12.04.2002р., укладеного між відповідачами в частині відчуження будівлі АДРЕСА_1.

Водночас, з'ясував з аналізу даних Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/) наявності на дату прийняття оскаржуваного рішення суду у даній справі запису про припинення 16.07.2012р. юридичної особи ТОВ "Пуків" (відповідача-2) у зв'язку з визнанням його банкрутом, тоді як п.1 резолютивної частини рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним оскаржуваного договору, укладеного відповідачами, в порушення норм процесуального права стосується обох відповідачів, суд апеляційної інстанції, керуючись п.3 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, правильно скасував рішення суду першої інстанції в частині вимог до відповідача-2 та припинив у цій частині провадження на підставі п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги Пуківської сільської ради про визнання недійсним свідоцтва на право власності, виданого Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим №318, занесеного в реєстрову книгу за №4, в частині, що стосується будівлі АДРЕСА_1, місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок відсутності в матеріалах справи доказів існування вказаного документа.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Пуківської сільської ради залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р. у справі №5010/452/2012-16/23 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на скаржника.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко