Постанова № 31986445, 18.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 905/874/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. - головуючого, Данилової М.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013р.у справі№ 905/874/13-ггосподарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецькупровизнання недійсною та скасування оцінки арештованого майназа участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування оцінки арештованого майна, а саме: житловий будинок, що розташований по вул.Крута, 9, здійсненою в рамках виконавчого провадження, посилаючись на приписи статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2013 року (суддя Д.О.Попков) провадження у справі припинено; позивачу повернуто з державного бюджету України судовий збір у сумі 1147 грн.

Ухвалу місцевого господарського суду вмотивовано положеннями пункту 1 частини статті 80 Господарського процесуального кодексу України через непідвідомчість даного спору господарським судам України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013р.(судді: Москальова І.В. - головуюча, Манжур В.В., М'ясищева А.М.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи; доводи апеляційної скарги відхилено, як необґрунтовані.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 10, 58 Закону України "Про виконавче провадження", статей 12, 80, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, що передбачають судовий порядок вирішення спорів, пов'язаних з оцінкою майна; право на оскарження акта оцінки майна як документа, складеного суб'єктом оціночної діяльності; даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, як за предметом спору, так і за суб'єктним складом.

Відповідач та третя особа письмового відзиву на касаційну скаргу не надали; учасники судового процесу не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За статтею 124 Конституції України юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації тощо мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції; для вирішення питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначення, наведеного у статті 3 Господарського кодексу України.

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно (суду чи господарському суду), або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити як з суб'єктного складу учасників спору, так і з характеру спірних правовідносин.

За статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Київського районного суду м. Донецька від 15.10.2010р. у справі №2-6789/10/0523 видано виконавчий лист 26.10.2010 р. № 2-6789(а.с.70-71); в межах виконавчого провадження 29.10.2012р. державним виконавцем ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку прийнята постанова про призначення експерта - суб"єкта оціночної діяльності, фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 та зобов'язано надати письмовий висновок про вартість описаного майна; звіт ОСОБА_4 про незалежну оцінку арештованого та описаного майна міститься в матеріалах справи.

Господарськими судами попередніх інстанцій відзначено, а скаржником не заперечується, що ним подано позов з посиланням на частин 3, 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), тобто, в зв'язку з існуванням триваючого виконавчого провадження, та для реалізації передбаченого цією нормою права сторони виконавчого провадження оскаржити оцінку, визначену за результатами рецензування, в судовому порядку у 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку; виконавче провадження є сукупністю дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статей 3, 12) свідчить про те, що оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань; за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна (акт про оцінку майна).

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

За змістом наведених вище статей, а також статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, державний виконавець, суб'єкти оціночної діяльності в межах здійснення виконання судових рішень чи рішень інших органів є учасниками виконавчого провадження, а не учасниками відносин у сфері господарювання.

Відтак, позивач наведених вище приписів законодавства не врахував, виходячи з помилкового уявлення про виникнення між позивачем та особою, залученою державним виконавцем до проведення оцінки вартості майна, господарських правовідносин.

Таким чином, припиняючи провадження у справі, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з невідповідності характеру спірних правовідносин правовідносинам, підвідомчим господарським судам, тобто, звернення позивача всупереч визначеної законодавством компетенції господарських судів.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами в даному випадку норм матеріального та процесуального права є юридично неспроможними; позивач не спростував правову оцінку судами спірних дій як процесу, що не має наслідком прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру, не спричиняє настання для позивача безпосередніх правових наслідків, а є способом здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позовної заяви та апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2013р. у справі № 905/874/13-г Господарського суду Донецької області та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2013р. залишити без змін.

Головуючий Н. Волковицька

Судді М. Данилова

Л. Рогач