Постанова № 31983215, 20.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р.Справа № 5017/3633/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(паспорт серії НОМЕР_3 виданий 23.07.2000 року)

від відповідачів:

- ФОП ОСОБА_2 - не з'явився

- ФОП ОСОБА_3 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від „26" лютого 2013 року

по справі № 5017/3633/2012

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідачів:

- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 43 135,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

11.12.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач) про стягнення 43 135,00 грн., з яких сума матеріальної шкоди у розмірі 25 035,00 грн., витрати за проведення експертного товарознавчого дослідження у розмірі 1 100,00 грн., витрати на ремонт в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_1" у розмірі 7 000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. та послуги адвоката у розмірі 4 000,00 грн.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 мотивовані тим, що 01.01.2012 року між ПП ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового підвального приміщення для розташування у ньому магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.

Між тим, 07.06.2012 року в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на 1-му поверсі, власником якого є ФОП ОСОБА_2, стався прорив труби по всьому діаметру, в результаті чого магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у підвальному приміщенні був затоплений, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 було заподіяно шкоду на загальну суму 43 135,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року по справі № 5017/3633/2012 (суддя Фаєр Ю.Г.) в задоволенні позивних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено повністю. Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено належним чином та не надано доказів в обґрунтування своїх позовних вимог. Крім того, відсутній зв'язок між противоправною поведінкою відповідача і заподіянням шкоди. Також місцевим господарським судом зазначено та прийнято до уваги посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_2, яка займає приміщення літери „А" (відповідно до технічного паспорту) не є особою, яка на відповідній правовій підставі володіє приміщенням з якого стався прорив труби, або його прилеглій території.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду ФОП ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та постановити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги Акти №№ 2, 3 які складені КП „Білгород-Дністровськводоканал", що підтверджують факт затоплення магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1".

За твердженням скаржника, не взято до уваги лист № 636 від 01.10.2012 року КП „Білгород-Дністровськводоканал" з якого вбачається, що представників КП „Білгород-Дністровськводоканал" не впускали в приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" для перевірки, та ФОП ОСОБА_2 виставлений рахунок за незаконне використання водопостачання. Також місцевим господарським судом проігноровано висновок Білгород-Дністровського ГО ГУМВС України в Одеській області від 16.06.2012 року відповідно до якого, в ході перевірки від 07.06.2012 року був встановлений факт прориву водопровідної труби в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2", в результаті чого сталося затоплення підвального приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", що також додатково підтверджується листом № 0-07/136 від 25.02.2013 року КП „Білгород-Дністровськводоканал" та листом Виконавчого комітету Білгород-Дністровської Міської Ради № 02/15-41-502/669 від 01.03.2013 року.

Крім того, скаржник посилається на те, що місцевим судом не надано належної оцінки поясненням адміністратора магазина „ІНФОРМАЦІЯ_2" - ОСОБА_8, відповідно до яких підтверджується факт прориву труби саме в підсобному приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року по справі № 5017/3633/2012 було відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП ОСОБА_3, який є власником нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року по справі № 5017/3633/2012 було відкладено розгляд справи та залучено до участі у справі в якості другого відповідача ФОП ОСОБА_3, з метою забезпечення правильного вирішення господарського спору.

Відповідачі відзив на апеляційну скаргу до суду не надали, та його представники в судове засідання 20.06.2013 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, про що свідчить розписка, яка підписана представниками сторін по справі в судовому засіданні 30.05.2013 року про відкладання розгляду справи на 20.06.2013 року.

Отже, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, договором купівлі-продажу від 26.11.1999 року ПП Кожухар придбав у фонду приватизації та управління комунальної власності Білгород-Дністровської Міської ради 14/100 частини будівлі які складаються з: підвалу літ. „а1", загальною площею 96,1кв.м, в загальному користуванні вбиральня літ. „1", розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

01.01.2012 року між ПП ОСОБА_4, як орендодавцем та ФОП ОСОБА_1, як орендарем укладено договір оренди нежитлового підвального приміщення відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає нежитлове приміщення літери „а1" площею 96,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, для розташування у ньому магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1" для використання в ньому товарів непродовольчої групи (т.1 а.с. 28-30).

30.01.2012 року між ФОП ОСОБА_3, як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2, як орендарем укладено договір оренди не нежитлове приміщення відповідно до п.1.1 якого, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 146,5 кв.м. та складається з: будинку літ. „а1" (т.1 а.с.32-37) .

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення підтверджується складеним та підписаним актом від 30.01.2012 року між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.31).

Так, 07.06.2012 року приблизно о 08 год.00 хв. в приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1, виявлений прорив труби по всьому діаметру, в результаті чого магазин „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у підвальному приміщенні під магазином „ІНФОРМАЦІЯ_2", був затоплений. Дана труба була незаконно встановлена без водоміру та дозволу на підключення КП „Білгород-Дністровськводоканал" власником магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2". Затоплення підсобного приміщення в магазині відповідача і в магазині позивача сталося із-за прориву труби в підсобному приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" і знаходиться також на орендованих площах і за тією ж адресою. Струменем води в місці прориву була розмита суміжна стіна, що розділяє приміщення позивача та підсобне приміщення відповідача. Стіна була частково зруйнована і було затоплене приміщення, де розташований торгівельний зал магазину позивача. Позивач наголошує, що причиною аварії стало неправомірне і неякісне приєднання до системи водопостачання в підсобному приміщенні магазину відповідача, доступ в яке мали лише відповідач і її працівники, ніхто інший в це приміщення не допускався. Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 01.10.2012 року № 636, за підписом начальника КП „Білгород-Дністровськводоканал" ОСОБА_5 до аварійної ситуації, яка сталася 07.06.2012 року, представники КП „Білгород-Дністровськводоканал" не допускалися в приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" для проведення перевірок та зняття показів водомірного вузла з мотивів відсутності у магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" води (т.1 а.с.61). Однак, після того, як сталося затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", ПП ОСОБА_2 був виставлений рахунок за незаконне водокористування водопостачання. Крім того, 11.06.2012 року між відповідачем та КП „Білгород-Дністровськводоканал" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення з вказівкою об'єкту водоспоживання - магазин „ІНФОРМАЦІЯ_2". Між тим, висновками Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області в ході перевірки встановлено, що 07.06.2012 року саме в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" прорвало водопровідну трубу, внаслідок чого затоплено приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1 а.с.46).

Листом Виконавчого комітету Білгород-Дністровської Міської ради від 02.04.2012 року № К-596/831 зазначено, що у квітні 2010 року представником управління містобудування та архітектури було виявлено проведення будівельних робіт в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" та дозвіл на реконструкцію надано не було. 11.05.2011 року на директора магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" було складено протокол АР № 30 у зв'язку з порушенням ст.150 КУ „Про адміністративне правопорушення" та притягнуто до адміністративної відповідальності (т.1 а.с. 42)

07.06.2012 року аварійна машина з бригадою представників КП „Білгород-Дністровськводоканал" виїхала по заявці диспетчера за адресою АДРЕСА_3 магазин „ІНФОРМАЦІЯ_2" де в присутності ОСОБА_9 були складені Акти №№ 2, 3 відповідно до яких встановлено, що у підвальному приміщенні магазину був виявлений порив труби по всьому діаметру, в результаті чого було затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться нижче та збоку магазина „ІНФОРМАЦІЯ_2" та встановлено, що водопровід до магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" з 2006 року належить ФОП ОСОБА_2 та водою користувалися для господарських потреб, для будівництва нового приміщення в задній частині магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" (т.1 а.с.43-44).

Також висновком від 16.07.2012 року Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області встановлено, що 07.06.2012 року в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" прорвало водопровідну трубу, при цьому затопило приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" (т.1 а.с.46).

Таким чином, внаслідок залиття приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачу було завдано майнову шкоду та збитки, а саме: зруйнована частина суміжної стіни, залито приміщення торгівельного залу, зіпсовано меблі, килимове покриття, товар та інвентар, простій магазину, вимушені витрати на оплату праці під час простою працівникам магазина і працівниками по усуненню наслідків аварії (терміновий поточний ремонт), проведення експертизи, надання послуг юристів, по збору інформації і довідок, пошуку відповідальної особи.

14.06.2012 року позивач звернувся до судового експерта МП „ЄКС" ОСОБА_10 (свідоцтво № 521 від 23.07.2004 року), за висновком якого (висновок № 4/06 від 19.06.2012р.) розмір матеріальної шкоди станом на 07.06.2012 року заподіяної тільки залиттям водою майна та товарів магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" складає 25 035,00 грн. За проведення експертизи позивачем було сплачено 1100,00 грн., що підтверджується квитанцією (т.1 а.с.48-56).

Між тим, ФОП ОСОБА_1 зазначила, що укладення договору страхування відносно орендованого нежитлового підвального приміщення магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1" літери „1а" площею 96,1кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, неможливе через неправомірні будівельні роботи які веде відповідач і які загрожують цілісності всієї будови, що підтверджують поясненням орендодавця ОСОБА_11 від 10.11.2012 року та від 14.11.2012 року (т.1 а.с.89-90), довідка СК „Оранта" від 13.11.2012 року № 108 (т.1 а.с.88), лист Виконкому Білгород-Дністровської Міської ради № К-596/831 від 26.03.2012 року.

Судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 та вважає, що позовні вимоги та апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявність збитків, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи - неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка завдала шкоду, не була уповноважена на такі дії;

б) наявність шкоди, яка в даному випадку полягає у збитках, правова природа та визначення яких регламентуються п.1 ч.2 ст.22 ЦКУ, ст. 225 ГКУ.

в) наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитками);

г) вину заподіювача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої складової господарсько-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, в результаті прориву труби в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, сталося затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться в підвальному приміщенні за вищезазначеною адресою під магазином „ІНФОРМАЦІЯ_2", в результаті чого було заподіяно матеріальну та моральну шкоду ФОП ОСОБА_1, яка займає підвальне приміщення відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012 року.

Місцевий господарський суд Одеської області при прийнятті рішення помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1, не дослідивши всі обставини справи та не надавши правову оцінку доказам, на які посилався позивач виходячи з наступного.

По-перше, господарським судом не взято до уваги Акти №№ 2, 3 які були складені КП „Білгород-Дністровськводоканал" в присутності ОСОБА_9 та відповідно до яких встановлено та виявлено прорив труби в результаті чого сталося затоплення магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться збоку на нижче магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2".

По-друге, висновками № 827 Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області зазначено, що в результаті проведення перевірки було встановлено, що 07.06.2012 року в магазині „ІНФОРМАЦІЯ_2" прорвало водопровідну трубу, внаслідок чого сталося затоплення приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1". Також, відповідно до пояснень у Білгород-Дністровському МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8, яка є адміністратором магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2" вбачається, що прорив труби відбувся в підсобному приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", в результаті чого відбулося затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться у підвальну приміщенні. Висновок Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області є чинним та оскарженим не був, а тому є належним доказом та підтвердженням факту прориву труби та затоплення приміщення магазину „Милука". Між тим, місцевий господарський суд не взяв до уваги та не дав належну правову оцінку зазначеному вище висновку.

По-третє, господарським судом першої інстанції взято до уваги посилання відповідача на те, що прорив труби стався за стіною приміщення літери „г" (згідно технічного паспорту) тобто за межами магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2", який перебуває у оренді ФОП ОСОБА_2, у зв'язку чим відповідач не є особою, яка володіє приміщенням за стіною якого стався прорив труби (літери „г"), або його прилеглої території. Також ФОП ОСОБА_2 посилається на лист ВК Білгород-Дністровської МК КП „Білгород-Дністровсьводоканал" від 28.12.2012 року № 835 яким зазначено, що за результатами перевірки технічної документації (технічного паспорту) будівель та споруд, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, прорив труби стався за стіною приміщення літери „г", тобто за межами магазину „ІНФОРМАЦІЯ_2".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до технічного паспорту на приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та свідоцтва про права власності на нерухоме майно, власником будинку літери „а", літери „г" є ОСОБА_3 (т.1 а.с.100-104).

Крім того, місцевий господарський суд з'ясувавши те, що ФОП ОСОБА_2 не є відповідальною особою за стан приміщення, оскільки не володіє ним, а відповідальність повинна понести особа, яка відповідно до вищевикладеного володіє приміщенням, а саме ФОП ОСОБА_3 та не залучила останнього в якості відповідача, у відповідності до вимог ст. 25 ГПК України, який повинен понести вину за заподіяну шкоду позивачу.

Між тим, як вже зазначалось вище, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_3 та 30.05.2013 року ухвалою Одеського апеляційного господарського суду було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ФОП ОСОБА_3 з метою забезпечення правильного та своєчасного вирішення господарського спору, що в місцевому господарському суді здійснено не було.

Також в судовому засіданні від 30.05.2013 року, представником ФОП ОСОБА_3 було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи технічного паспорту на громадський будинок за адресою АДРЕСА_1, в якому підтверджується те, що власником приміщення є ФОП ОСОБА_3, в якому як встановлено та зазначено вище стався прорив труби, внаслідок якого відбулося затоплення підвального приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" та заподіяно матеріальну та моральну шкоду ФОП ОСОБА_1 у розмірі 43 135,00 грн.

Проте, для того щоб встановити в якому саме приміщенні літери „а" або за стіною приміщення літери „г" (відповідно до технічного паспорту) стався прорив труби, потрібно було б призначити судово-будівельну експертизу, але як встановлено матеріалами справи та зазначено представниками сторін у попередніх судових засіданнях після того, як сталося затоплення у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, а саме літери „а", „г" проводилися будівельні роботи та реконструкція зазначеного вище приміщення, яке належить на праві власності ФОП ОСОБА_3, а тому судово-будівельною експертизою неможливо було б встановити в якому саме приміщення стався прорив труби.

Між тим, в матеріалах справи є наявні докази які свідчать про те, що власником приміщення літери „а" та літери „г" за адресою АДРЕСА_1, в якому виявлений прорив труби та яка як зазначено КП „Білгород-Дністровськводоканал" була встановлена без водоміру та дозволу на її підключення - є ФОП ОСОБА_3, який як власник зазначеного вище приміщення повинен отримувати об'єкт у належному стані та забезпечувати належне утримання інженерних комунікацій об'єкта.

Таким чином, зобов'язання по відшкодовуванню шкоди полягає на ФОП ОСОБА_3, який є власником приміщення в якому стався прорив труби по всьому діаметру.

Відповідно до ст. ст. 22, 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а також має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно вказаної норми, моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року N5 (далі -постанова Пленуму), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В абзаці другому пункту 5 постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно - правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Вищого господарського суду згідно постанов від 16.06.2006 року № 5 „Про стягнення збитків та моральної шкоди", від 11.06.2008 року № 15-6/413-06-10919 „Про стягнення матеріальної та моральної шкоди".

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 відшкодовує матеріальну та моральну шкоду яка завдана ФОП ОСОБА_1, під час прориву труби приміщенні власником якого є ФОП ОСОБА_3, внаслідок чого сталося затоплення підвального приміщення магазина „ІНФОРМАЦІЯ_1", який відповідно до Договору оренди від 01.01.2012 року займає ФОП ОСОБА_1

Місцевий господарський суд при прийняті судового рішення передчасно зробив висновки відносно відмови в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1, не дослідивши наявні матеріали справи, тим самим виніс незаконне та необґрунтоване рішення.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1, не повинна доказувати наявність вини ФОП ОСОБА_3 у заподіянні шкоди. Навпаки, на ФОП ОСОБА_3 покладено тягар доказування того, що в її діях відсутня вина у заподіянні шкоди, що зроблено останнім в суді апеляційної інстанції не було.

Але відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності в її діях вини у заподіянні збитків позивачу.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 обґрунтовано, правомірно та належним чином довела правові підстави для відшкодування завданої шкоди, в результаті затоплення підвального приміщення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" та надано достатні докази для встановлення та підтвердження наявності складу господарсько-правового правопорушення, що є підставою для притягнення ФОП ОСОБА_3 до відповідальності.

Таким чином, судова колегія цілком і повністю погоджується з позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 про понесення матеріальної та моральної шкоди внаслідок затоплення магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" та стягнення з ФОП ОСОБА_3, який є власником приміщення в якому стався прорив труби у сумі 43 165,00 грн.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року по справі № 5017/3533/2012 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а позовна заява та апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 - задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача ФОП ОСОБА_3

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „26" лютого 2013 року по справі № 5017/3633/2012 скасувати.

3. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р № НОМЕР_4 Южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 328704) збитки у сумі 43 135,00 грн. (сорок три тисячі сто тридцять п'ять гривень), витрати за послуги адвоката у розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень), судовий збір за розгляд позовної заяви в сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р № НОМЕР_4 Южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 328704) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок).

5. Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 від відповідальності по справі № 5017/3633/2012 - звільнити.

6. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „21" червня 2013 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров