Ухвала суду № 31978421, 17.06.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/4858/2012 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/773/962/13 Категорія:79 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З. А.,

суддів - Карпук А.К., Здрилюк О.І.,

при секретарі Александровій С.І.,

з участю представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України щодо виконання судового рішення, за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року скаргу ОСОБА_2 в даній справі задоволено.

Постановлено визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. щодо повернення виконавчого документа неправомірними.

Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 22 січня 2013 року про повернення виконавчого документа.

Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. поновити виконавче провадження по справі № 26861620 і провести стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_2 встановленої до відшкодування суми у 150 000 грн. з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник Державної казначейської служби України - Вербич М.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просила скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просила ухвалу суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, 27 травня 2011 року державним виконавцем відділу було відкрито виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа. Боржником за даним документом є Державне казначейство України (а.с.47).

Ухвалою Ковельсьського міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2011 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника - Державне казначейство України на Державну казначейську службу України, оскільки Державне казначейство України, як урядовий орган державного управління, ліквідоване постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», а Указом Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» створено Державну казначейську службу України, яка є правонаступником ліквідованого Державного казначейства України (а.с. 15-18).

26 червня 2012 року старшим державним виконавцем Каращук К.Л., відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/2010 про стягнення на користь ОСОБА_2 визначеної суми відшкодування моральної шкоди (а.с.8-10).

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 жовтня 2012 року, яка набрала законної сили, встановлено, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа без виконання є неправомірними і такими, що порушують право стягувача на отримання присуджених судовим рішенням коштів, а відтак постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 26 червня 2012 року скасовано та зобов'язано державного виконавця поновити виконавче провадження по справі № 26861620 і провести стягнення коштів за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання їх в безспірному порядку на користь ОСОБА_2 На підставі цього судового рішення постановою державного виконавця від 13 листопада 2012 року поновлено виконавче провадження № 26861620 про стягнення коштів на користь ОСОБА_2

Листом від 04 січня 2013 року за № 5-12-01/147-204 Державна казначейська служба України повідомила Державну виконавчу службу України, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з метою його подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (а.с. 133).

22 січня 2013 року старшим державним виконавцем Каращук К.Л., з покликанням на положення пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/2010 про стягнення на користь ОСОБА_2 визначеної суми відшкодування моральної шкоди з метою його подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 6, статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На час відкриття виконавчого провадження був чинним Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 609, яким передбачений механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету за участю державного виконавця.

Виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-7/2010 виданого Ковельським міськрайонним судом 01 грудня 2010 року, було відкрито 27 травня 2011 року, тобто до затвердження нового Порядку (а.с. 47).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, затверджений 3 серпня 2011 року Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету не може застосовуватися до виконання виконавчих документів, які пред'явлені до виконання відповідно до діючих положень законодавства на момент відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до положень пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45), у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини в даній справі та вимоги закону, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними, порушують законні права та інтереси ОСОБА_2 та задовольнив скаргу.

Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість скарги є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.

Ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України відхилити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді